Судове рішення #18811030


Справа № 22Ц-2871/11Головуючий в суді першої інстанції:Сільченко О.В.

Категорія: 37  Доповідач: Гуцол П. П.


                     

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ



29.09.2011 м. Вінниця


колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Гуцола П.П.

Суддів: Стеблюк Л.П., Оніщук В.В.

При секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 15 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи, які не заявляли самостійних вимог – Літинська державна нотаріальна контора, Бірківська сільська рада про визнання заповітів та свідоцтво про право на спадщину недійсними,

 

ВСТАНОВИЛА:

          Рішенням Літинського районного суду від 15 серпня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту від 28.08.2001 р., посвідченого секретарем виконкому Бірківської сільської ради Печерицею З.І. № 206 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.06.2002 року № 1168 на квартиру АДРЕСА_1  та заповіту від 15.09.2008 р. посвідченого секретарем виконкому Бірківської сільської ради № 296 недійсним – відмовлено.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Літинського районного суду від 15 серпня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, зазначаючи, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального та матеріального парава, відмовивши йому безпідставно в задоволенні позову, як спадкоємцю першої черги після смерті свого батька ОСОБА_5, померлого 3 вересня 2001 р. і  при житті батько постійно говорив йому що квартира АДРЕСА_1 він залишив йому.

          Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

          Встановлено судом, що 3 вересня 2001 році помер батько позивача ОСОБА_5, який при житті проживав в АДРЕСА_1. Оскільки при жятті ОСОБА_5 хворів, тому за ним постійно доглядала його сестра ОСОБА_6, який при житті заповів АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Літинською державною нотаріальною конторою 11.06.2007 р. і зареєстровано в реєстрі за № 1168 ( а. с. 8 )

          Твердження апелянта про те, заповіт № 206 від 28.08.20014 р.

          Є недійсним, оскільки спадкодавець хворів, т.я. даний заповіт складений та посвідчений секретарем виконкому Бірківської сільської ради відповідно до вимог закону, а доводи апелянта, що спірний заповіт не підписував спадкодавець ОСОБА_5 докази відсутні по справі.

          Крім того, апелянти після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер 3 вересня 2001 році, не подавав заяви у шестимісячний строк до нотаріальної контори про прийняття спадкового майна, включаючи і спірну квартиру АДРЕСА_1 і питання про надання йому додаткового строку для прийняття даної спадщини в суді не порушував.

          Як видно із п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селещих, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. № 22/5 у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посапдові особи виконавчих комутетів сільських Рад народних депутатів вчиняють нотаріальні дії: посвідчують заповіти.

          Також відповідно до п. 2 зазначеної Інструкції нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських селещних, міських Радах народних депутатів накладено вчинення цих дій.

          Спадкодавець ОСОБА_5 проживав у будинку своєї сестри ОСОБА_6, тому заповіт був вірно посвідчений Бірківською сільською радою 28 серпня 2001 р., т. я. волевиявлення ОСОБА_5 про складання заповіту на своє майно це є його право.

          Відповідно до ст. 257, 261, 267 ЦК України позовна давність встановлюється три роки: а перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права; сплив позовної давності, про застосування якою заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

          Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а доводи апелянта є безпідставними.

          Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

          Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 15 серпня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.


Головуючий:

Судді:

          З оригіналом вірно:







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація