Ульяновський районний суд Кіровоградської області    

                            Справа № 2-145/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2011 р.                                                           м.Ульяновка

Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:  

головуючого судді Бондаренка А.А..,

при секретарі Чопенку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ульяновка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа - приватний нотаріус Ульяновського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та Ульяновська РДА як орган опіки і піклування про визнання недійсними договорів іпотечного кредитування, договору іпотеки та повернення оригіналу договору,-

ВСТАНОВИВ:

 Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»звернулось до суду з позовною заявою до  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. В ході розгляду справи змінило позовні вимоги, відмовившись від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свій позов мотивує тим, що згідно кредитного договору про іпотечний кредит № 1134 від 02.11.2007 року Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»)  відповідачці ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 31500 доларів США строком до 29.10.2027 року на умовах сплати 11% річних. За умовами кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 була зобов'язана кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом. Кредит надавався ОСОБА_1 для придбання у власність житлового будинку в АДРЕСА_1. Банк виконав свої зобов’язання за договором, надавши ОСОБА_1 обумовлену суму коштів. ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору –прострочила свої зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом. Станом на 22.02.2011 року борг за кредитним договором складає:  заборгованість за кредитним договором 29781,05 доларів США, що еквівалентно 240477 грн. 12 коп., з яких строкова заборгованість  за кредитом -26391, 00 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 209547 грн.18 коп., по курсу НБУ станом на 22.02.2011 року (7, 94 грн. за 1 дол. США), прострочена заборгованість по кредиту –393, 00 дол. США, що еквівалентно 3120 грн. 46 коп. по курсу НБУ станом на 22.02.2011 року (7, 94 грн. за 1 дол. США), заборгованість по сплаті відсотків –2997, 05 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 23796 грн. 88 коп., по курсу НБУ станом на 22.02.2011 року (7, 94 грн. за 1 дол. США),  сума заборгованості по комісії 2065 грн. 37 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту –29, 94 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 237 грн. 73 коп. по курсу НБУ станом на 22.02.2011 року (7, 94 грн. за 1 дол. США), пеня за несвоєчасну сплату кредиту -0 215, 30 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 1709 грн. 50 коп. по курсу НБУ станом на 22.02.2011 року (7, 94 грн. за 1 дол. США). Посилаючись на ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.526, 527, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України,  п.5.3.2, п.6.1, 6.2.,6.9 Кредитного договору, просить стягнути з ОСОБА_1  вказану заборгованість по кредиту.

Крім того, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»вказує, що в забезпечення кредиту за названим кредитним договором між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та відповідачем ОСОБА_2 був укладеним договір поруки № 653 від 02.11.2007 року, згідно якого та взяла на себе зобов’язання по виконанню договору № 1134 від 02.11.2007 року між банком та ОСОБА_1 у разі невиконання та/або прострочення останньою зобов’язань за вказаним договором.   

Посилаючись на  вказаний договір поруки, просить стягнути наведену вище суму заборгованості по кредиту з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1.

В зустрічному позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати недійсними вказані кредитний договір та договір іпотеки, зобов’язати приватного нотаріуса Ульяновського районного нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Доповнили зустрічний позов вимогою про зобов’язання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»повернути ОСОБА_1 оригінал договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ульяновського районного нотаріального округу ОСОБА_3 02.11.2007 року за реєстровим № 2018, зареєстрований в Ульяновському МБТІ 08.11.2007 року за № 227/1.

Позовні вимоги щодо визнання недійсним кредитного договору обґрунтовують тим, що відповідно до ст..99 Конституції України,  ч.1 ст.192, ч.1 ст.524, ч.2 ст.533 ЦК України, ч.1 ст.3, п.1 ст.5, п.п. «в», «г»п.4 ст.5, п.5.ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»не мало права укладати кредитний договір у іноземній валюті так як не мало на момент укладення договору індивідуальної ліцензії на надання кредитів у іноземній валюті.  Крім того вказує, що при укладенні договору кредиту ОСОБА_1 не було надано повної інформації про сукупну вартість кредиту.

З огляду на ці обставини вважає, що договір є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним.

Позовні вимоги щодо визнання недійсним договору іпотеки обґрунтовують тим, що на час укладення договору іпотеки ОСОБА_1 мала дитину –дочку, а договір іпотеки був укладений без згоди органу опіки і піклування. Тому, посилаючись на ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України просить визнати договір іпотеки недійсним як такий, що суперечить зазначеним актам цивільного законодавства.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»підтримав викладені у позові обставини та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Заперечує проти зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, просить відмовити, за відсутністю підстав.

ОСОБА_1 та її представник заперечили повністю проти позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Підтвердили обставини, викладені у зустрічному позові та підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, направила до суду лист з клопотанням про розгляд справи без її участі та вказала, що проти позову банку заперечує повністю, свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Третя особа - приватний нотаріус Ульяновського районного нотаріального округу ОСОБА_3 належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, направила до суду лист з клопотанням про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи - Ульяновської РДА як орган опіки і піклування, повідомлена про місце і час розгляду справи належним чином в судове засідання не з’явилась, заяв і клопотань до суду не направляла.

З пояснень сторін, їх представників, свідків, дослідження матеріалів справи судом встановлені такі обставини та визначені такі правовідносини сторін, що з них випливають.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) (а.с.31-34)

Матеріалами справи встановлено, що між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) та  ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1134 від 02.11.2007 року. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 31500 доларів США строком до 29.10.2027 року на умовах сплати 11% річних. За умовами кредитного договору відповідач ОСОБА_1 була зобов'язана кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом. Кредит надавався ОСОБА_1 для придбання у власність житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.12-18,27). ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору –прострочила свої зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом (а.с.29-30, 82-84).

При тому, що факт наявності та розміри заборгованості в дол. США, знайшов своє підтвердження, судом встановлено, що у позові Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»допущено помилки у перерахунку вказаних сум заборгованості в гривні України. Перерахунком встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»станом на 22.02.2011 року становить:

29781, 05 дол. США, що еквівалентно 236461 грн. 53 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), з яких строкова заборгованість за кредитом –26391, 00 дол. США, що еквівалентно 209544 грн.54 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), прострочена заборгованість по кредиту -393, 00 дол. США, що еквівалентно 3120 грн. 42 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), заборгованість по відсотках –2997, 05 дол. США, що еквівалентно 23796 грн. 57 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), заборгованість по комісії за управління кредитними коштами –2065 грн.37 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту –29, 94 дол. США, що еквівалентно 237 грн.72 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), пеня за несвоєчасну сплату кредиту –215,30 дол. США, що еквівалентно 1709 грн.48 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), а всього 242183 (двісті сорок дві тисячі сто вісімдесят три)  грн. 58 коп. Тому суд задовольняє ці вимоги частково - відповідно до правильних розрахунків боргу.

В забезпечення вказаного кредиту за зазначеним кредитним договором між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 653 від 02.11.2007 року, згідно якого та взяла на себе зобов’язання по виконанню договору № 1134 від 02.11.2007 року між банком та ОСОБА_1 у разі невиконання та/або прострочення останньою зобов’язань за вказаним договором (а.с.25-26).   

Крім того, вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) за кредитним договором № 1134 від 02.11.2007 року були забезпечені договором іпотеки укладеним 08.11.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) та ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 передала кредитору в іпотеку придбаний на кредитні кошти житловий будинок  з надвірними будівлями  в АДРЕСА_1 (а.с.19-20).

Із повідомлення від 29.01.2010 року № 01-25/44 вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»зверталось з вимогою до ОСОБА_4 про погашення простроченої заборгованості по кредиту (а.с.28).

Із заяви-анкети позичальника на отримання кредиту ОСОБА_1 вбачається заявлені нею дані про те, що вона має дитину –ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, та про те, що їх сім`я проживає в АДРЕСА_2 (а.с10).

Із п. 1.4. іпотечного договору вбачається, що ОСОБА_4, укладаючи договір засвідчила, що право користування предметом іпотеки у малолітніх і неповнолітніх відсутнє (а.с.19).  

Суд прийшов до висновку, що при вирішенні позову в частині вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором  підлягають застосуванню такі правові норми:

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний  повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5.3.2 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки у випадках прострочення позичальником своїх зобов’язань по поверненню кредиту щонайменше на 1 календарний місяць, або у разі несплати більше однієї виплати, яка перевищує 5%, або у випадку перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 %.

Таким чином, в судовому засіданні з встановлено, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

При вирішенні позову в частині вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором солідарно з ОСОБА_1 підлягають застосуванню такі правові норми:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором солідарно з ОСОБА_4 ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

При вирішенні зустрічного позову в частині вимоги про визнання недійсним кредитного договору у зв’язку з тим, що при укладенні договору кредиту ОСОБА_1 не було надано повної інформації про сукупну вартість кредиту суд керувався слідуючим:

Відповідно до ч. 3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника  правочину  має  бути  вільним  і відповідати його внутрішній волі.

ОСОБА_4 не надала суду доказів про наявність обставин, які б підтверджували, що  її волевиявлення при укладенні договору не відповідало її внутрішній волі. З іншої сторони її підписи у договорі свідчать про зворотнє.

Вирішуючи зустрічний позов в частині вимоги про визнання недійсним кредитного договору у зв’язку з укладенням його в іноземній валюті без наявності у банку індивідуальної ліцензії, суд керувався слідуючим:

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі –Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною  валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та  клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та  розміщення іноземної валюти на міжнародних  ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному  ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Тому наведене у зустрічному позові обґрунтування позовної вимоги відсутністю у банку індивідуальнї ліцензії на здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України і не є підставою для визнання кредитного договору недійсним. Тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

При вирішенні зустрічного позову в частині вимоги про розірвання іпотечного  договору недійсність суд керувався слідуючими правовими нормами:             

Відповідно до ст.177 Сімейного Кодексу України, ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»та ч.3 ст.17 ЗУ «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють без дозволу органів опіки та піклування не можуть вчиняти правочини, пов'язані з майновими правами дитини, до яких відносяться і право користування жилим приміщенням, що підлягають нотаріальному посвідченню, в разі відчуження майна, обміну або поділу будинку, квартири.

Встановлено, що на час укладення договору іпотеки у будинку, що є предметом іпотеки не проживала дитина ОСОБА_1, тому наведені правові норми в даному випадку не підлягають застосуванню, а позовні вимоги  не підлягають задоволенню.

У зв’язку з викладеним позовні вимоги зобов’язати приватного нотаріуса Ульяновського районного нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню з тих же причин.

При вирішенні позовної вимоги про зобов’язання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»повернути ОСОБА_1 оригінал договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 суд виходив із слідуючих міркувань:

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень.

З огляду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено , що вказаний документи був протиправно вилучений у ОСОБА_1, ця позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В зв'язку з задоволенням позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та відмові у задоволенні зустрічного позову сплату судових витрат суд покладає на ОСОБА_1 та ОСОБА_2

На підставі  викладеного, керуючись 525, 1054 ЦК України, ст.177 Сімейного Кодексу України, ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»та ч.3 ст.17 ЗУ «Про охорону дитинства»,  Закону України "Про банки і банківську діяльність", Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) ст.ст. 88, 212-215 224-226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»заборгованість за договором № 1134 від 02.11.2007 року у розмірі 29781, 05 дол. США, що еквівалентно 236461 грн. 53 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), з яких строкова заборгованість за кредитом –26391, 00 дол. США, що еквівалентно 209544 грн.54 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), прострочена заборгованість по кредиту -393, 00 дол. США, що еквівалентно 3120 грн. 42 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), заборгованість по відсотках –2997, 05 дол. США, що еквівалентно 23796 грн. 57 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), заборгованість по комісії за управління кредитними коштами –2065 грн.37 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту –29, 94 дол. США, що еквівалентно 237 грн.72 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), пеня за несвоєчасну сплату кредиту –215,30 дол. США, що еквівалентно 1709 грн.48 коп. (за курсом НБУ станом на 22.02.2011 року –7,94 грн. за 1 дол. США), а всього 242183 (двісті сорок дві тисячі сто вісімдесят три)  грн. 58 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»відмовити повністю.

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у визнанні недійсними договору про іпотечний кредит  № 1134 від 02.11.2007  року та іпотечного договору від 08.11.2007 року, укладених між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», у зобов’язанні приватного нотаріуса Ульяновського районного нотаріального округу ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, у зобов’язанні Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»повернути ОСОБА_1 оригінал договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ульяновського районного нотаріального округу ОСОБА_3 02.11.2007 року за реєстровим № 2018, зареєстрований в Ульяновському МБТІ 08.11.2007 року за № 227/1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ульяновський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Суддя:А. А. Бондаренко