Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-10034\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Березій Ю.А.

99                                Доповідач Карпенко  О. Л.   

УХВАЛА

Іменем України

17.08.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

Головуючого  – Голованя А.М.,                    

суддів -                Черниш Т.В.,

                                  Карпенка О.Л.  

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Маловисківському районі про зобов’язання відповідача нарахувати підвищення до пенсії, як «дитині війни»за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі на рішення Маловисківського районного суду                  Кіровоградської області від 14 червня 2010 року, -

  ВСТАНОВИЛА:

        29 березня 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Маловисківському районі про зобов’язання відповідача нарахувати підвищення до пенсії, як «дитині війни»з 01 січня 2006 року по 01 квітня 2010 року.

         Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2010 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі щодо неповного нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 14 червня 2010 року.

          В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог позивача. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії «дітям війни»виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки «дітям війни»не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.    

         Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.                 

           Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що станом на 02 вересня 1945 року (дата закінчення Другої світової війни) позивачу, який являється громадянином України, не виповнилося 18 років, а тому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він має статус «дитини війни» та відповідно до ст. 6 цього Закону має право на отримання підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.

         На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та рішень Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 і від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 суд дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо не нарахування підвищення пенсії позивачки у 2007 році та нарахування вказаного підвищення у 2008-2010 роках у меншому розмірі є протиправним. 

          Вирішуючи спір суд вірно виходив з того, що при нарахуванні підвищення пенсії позивачу, має застосовуватися розмір мінімальної пенсії за віком, який визначена відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Норма цієї статті Закону передбачає, що мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, визначеному законодавством. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не перешкоджає застосуванню ч. 1 цієї статті Закону до обрахування величини підвищення пенсії «дітям війни», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого. Крім того, відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України “Про прожитковий мінімум”, він застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком.

          Щодо дотримання строків звернення з позовом до суду, то колегія суддів відмічає, що позов подано в порядку ЦПК України. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.3 і ч.4 267 ЦК України).

Тому суд правильно визначив періоди, за які необхідно проводити перерахунок і доводи апеляційної скарги щодо застосування строків позовної давності не спростовують висновків суду.

         Посилання відповідача на відсутність коштів по нарахуванню та виплаті пенсії передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», як на причину невиконання своїх зобов’язань, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

         Рішення  суду    є   законним  і  обґрунтованим,  доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом було допущено порушення норм процесуального права, або неправильно застосовано норми матеріального права.           

         Керуючись  Законом України  «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій   і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року,  ст.ст.195, 197,198, 200, 206 КАС  України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

               Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі залишити без задоволення, а рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2010 року - без змін.

                 Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

                  На ухвалу може бути подано касаційну скаргу до адміністративного суду касаційної інстанції.

                  Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції 

Головуючий :   
Судді: