Справа № 2-358/11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ     

11 жовтня 2011 року                                                                                       смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді  Луста С.А.,

при секретарі  Дячук А.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агровіта»про припинення договору оренди земельної частки (паю) та зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про припинення договору оренди земельної частки (паю) та зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку.

В позові зазначив, що 13 серпня 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної частки (паю), який було зареєстровано Любомирівською сільською радою Березнегуватського району Миколаївської області, відповідно до якого земельна частка належала йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) та була передана відповідачу в оренду на 5 років. В травні 2011 року він отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 5,5908 гектари та звернувся до відповідача із заявою про припинення договору оренди через відсутність предмету договору. Однак відповідачем відмовлено у поверненні земельної ділянки через те, що у розділі 3 договору оренди зазначено, що протягом його дії, позивач зобов’язаний утримуватися від виділення земельної частки в натурі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що в 2007 році уклав з відповідачем договір оренди земельної частки (паю). На даний час отримав Державний акт на право власності за землю, не бажає переукладати договір оренди, а бажає обробляти землю самостійно. Договір вважає припиненим з моменту отримання державного акту.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, направила заяву про слухання справи у її відсутність та заперечення проти позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.   

13 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної частки (паю) № 19, за яким позивач передав відповідачу в оренду строком на 5 років для сільськогосподарських потреб земельну частку (пай) розміром 7,05 умовних кадастрових гектари. Даний договір зареєстровано в книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Любомирівської сільської ради Березнегуватського району 07 березня 2008 року за № 410 (а.с.7-8).

На зазначену земельну частку позивач мав право на підставі сертифікату серії МК № 0047661, виданого Березнегуватською районною державною адміністрацією Миколаївської області 10 липня 1996 року (а.с.5).

14 червня 2011 року позивач, скориставшись правом на виділення земельної ділянки в натурі, отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 963682, виданий  Березнегуватською  райдержадміністрацією Миколаївської області на підставі розпорядження № 689 від 28 жовтня 2010 року. Площа земельної ділянки 5,5908 гектари (а.с.6).

Вважаючи договір припиненим через відсутність предмету договору, небажання його переукладати через бажання обробляти землю самостійно, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення земельної ділянки, однак йому було відмовлено з посиланням на розділ 3 договору, який передбачає, що орендодавець зобов’язується утримуватися протягом усього терміну дії договору від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі (а.с.9).

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що виникли за договором оренди землі.

Відповідно до п.16 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам –власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Пункт 17 Перехідних положень зазначеного Кодексу передбачає, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно п.2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зобов’язання сторін за договором оренди земельної частки (паю) можуть бути припинені після одержання державного акту на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі.

Частина 1 ст.27 ЦК України зазначає, що правочин, який обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним.

З огляду на викладене, з часу отримання позивачем Державного акту на право власності на земельну ділянку, він набув статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінився як предмет оренди, так і статус орендодавця, а сертифікат, на підставі якого було укладено договір, втратив чинність, в зв’язку з чим договір оренди земельної частки (паю) від 13 серпня 2007 року слід вважати припиненим.

Крім того, у відповідності до Перехідних положень Закону України «Про оренду землі»та положень ст.6, ч.3 ст.203, ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України у позивача є право, а не обов’язок на переукладання з відповідачем договору оренди на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача обов’язок по відшкодуванню позивачу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агровіта»про припинення договору оренди земельної частки (паю) та зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку, задовольнити.

Визнати припиненим договір оренди земельної частки (паю) від 13 серпня 2007 року     № 19, укладений між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Агровіта», зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Любомирівської сільської ради 07 березня 2008 року за № 410.

Зобов’язати приватне сільськогосподарське підприємство «Агровіта»передати  ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,5908 гектари, розташовану в межах території Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, яка належить йому на праві власності  на підставі  Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 963682, виданого Березнегуватською  райдержадміністрацією Миколаївської області 14 червня 2011 року.  

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Агровіта»на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору, в розмірі 57,15 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи –120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

         Суддя                                                                                                                С.  А.  Луста