Справа № 2-5154/11 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М.

Провадження № 22-ц/0390/1755/11

Категорія:27 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Свистун О В

суддів -  Данилюк В.А., Осіпука В.В.,

          при секретарі Дуткіній Ж.П.,

з участю представника позивача – Редьки О.В.,

представника відповідача – ОСОБА_2,

представник третьої особи – Шафети О.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ТзОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ТзОВ «Український промисловий банк» про припинення договору іпотеки,

за апеляційною скаргою позивача ТзОВ «Український промисловий банк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року,   

                                        В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі позивач ТзОВ «Український промисловий банк» вказує на незаконність рішення суду із-за не відповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені зустрічного позову та про задоволення позову банку повністю.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року в задоволені позову ТзОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором поруки – відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ТзОВ «Український промисловий банк» про припинення договору іпотеки - задоволено.

Припинено договір іпотеки від 22 травня 2007 року за № 30/zквіп-07, укладений між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом 22.05.2007 року і зареєстрований в реєстрі за № 5011, стосовно нерухомого майна: уніфікованої будівлі /ж-1/, загальною площею 767.3 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 2.34 га, розташованої в АДРЕСА_2 і виключити запис з державного реєстру іпотек.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_5 -  45.50 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не взято до уваги постанови Національного банку України, якою заборонено банку вчиняти будь-які дії по виконанню договірних зобов’язань. Крім того, ТзОВ «Укрпромбанк» вважає, що відповідачем не виконано договірних зобов’язань перед кредитором, тому позов банку підлягає до задоволення, а підстав для задоволення позовних вимог відповідача не має.

В судовому засіданні представник позивача – Редько О.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених, представник відповідача ОСОБА_2 і представник третьої особи – Шафета О.М. апеляційну скаргу заперечили, просять її відхилити, оскільки вважають, що рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 травня 2007 року між ТзОВ «Укрпромбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агропанхім» укладено кредитний договір № 30/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), згідно з яким кредитор надає кредит в сумі 900 000 грн. з 22.05. 2007 року по 21.05.2012 року включно, процентна ставка 18 %. 18 січня 2010 року між ВАТ «Концерн-Електрон» та ТзОВ «Агропанхім» укладено договір купівлі-продажу права вимоги (договір уступки), за яким до останнього перейшло право вимоги на частину банківського вкладу в розмірі 1 200 000 грн. з терміном повернення продавцю 09.11.2009 року. Відповідно до даного договору уступки право вимоги переходить до товариства, якщо ВАТ «Концерн-Електрон» не отримає кошти по договору банківського вкладу до 15.08.2011 року. Оскільки банк не повернув кошти по банківському вкладу, а сума депозиту перевищує суму боргу, то відповідно до вимог цивільного законодавства, боржник вправі ставити питання про зарахування однорідних вимог, подавши заяву про проведення зарахування однорідних вимог (а.с.77).

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Укрпромбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агропанхім» укладено кредитний договір № 30/К-07 від 22 травня 2007 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), згідно з яким кредитор надає кредит в сумі 900 000 грн. з 22.05. 2007 року по 21.05.2012 року включно, процентна ставка 18 %.  Станом на 27 травня 2011 року сума заборгованості ТзОВ «Агропанхім» перед кредитором становить 1 182 985.92 грн., з яких : - 900 000 грн. строкової заборгованості; - 214019.15 грн. простроченої заборгованості по відсотках; - 13 315.07 грн. поточної заборгованості  за відсотками; - 47 151 грн. простроченої заборгованості по щомісячній комісії за управління кредитом; - 3 069 грн. поточної заборгованості по щомісячній комісії за управління кредитом; - 925.32 грн. пені за прострочену заборгованість по щомісячній комісії за управління кредитом; - 4 506.38 грн. пені за прострочену заборгованість по відсотках.

В забезпечення виконання зобов’язань 22 травня 2007 року між ТзОВ «Укрпромбанк», ТзОВ «Агропанхім» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 30/zквіп-07 (а.с. 8-18,). Крім того, 22 травня 2007 року між ТзОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_5 в забезпечення виконання вищезазначеного договору кредиту між ними укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом 22.05.2007 року і зареєстрований в реєстрі за № 5011, стосовно нерухомого майна  - уніфікованої будівлі /ж-1/, загальною площею 767.3 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 2.34 га, розташованої в АДРЕСА_2, та включено до державного реєстру іпотек (а.с. 71-72).

Судом першої інстанції встановлено, що 18 січня 2010 року між ВАТ «Концерн-Електрон» та ТзОВ «Агропанхім» укладено договір купівлі-продажу права вимоги (договір уступки), за яким до останнього перейшло право вимоги до ТзОВ «Укрпромбанк» на частину банківського вкладу ВАТ «Концерн-Електрон» в розмірі 1 200 000 грн. Згідно  умов даного договору уступки, якщо до 09.11.2009 року не повернуто депозит ВАТ «Концерн-Електрон», то ТзОВ «Агропанхім» має право вимоги у ТзОВ «Укрпромбанк» виплатити депозит. Відповідно до даного договору уступки право вимоги переходить до товариства, якщо ВАТ «Концерн-Електрон» не отримає кошти по договору банківського вкладу до 15.08.2011 року.

Доказів, що ТзОВ «Укрпромбанк» виплатило депозит ВАТ «Концерн-Електрон» позивач в суд не надав.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог встановлені ст. 602 ЦК України. Однак таких випадків позивач суду не вказав, доказів також не надав.

Із матеріалів справи слідує, що заяву про зарахування однорідних вимог ТзОВ «Агропанхім» подав банку 29 серпня 2011 року (а.с. 62).

Покликання ТзОВ «Укрпромбанк» на наявність справи про банкрутство, порушеної щодо нього, як факт, що забороняє здійснити залік зустрічних однорідних вимог у зв’язку з мораторієм, відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є помилкові.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено жодної норми, яка б забороняла проведення заліку зустрічних однорідних вимог під час дії мораторію. Мораторій не розповсюджується на залік зустрічних однорідних вимог, оскільки дія мораторію поширюється на зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання вимог кредиторів. Зарахування зустрічних однорідних вимог, не є виконавчим документом чи іншим документом, на підставі якого здійснюється стягнення.

Відповідно до ст.ст. 598, 599, 601 ЦК України зарахування однорідних зустрічних вимог є самостійною підставою припинення зобов’язань, що відрізняється від виконання. В зв’язку з чим, відсутні підстави стверджувати, що зарахування – це різновид способів виконання зобов’язань.

Згідно з ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов’язань, забезпечених заставою.

Таким чином, у ТзОВ «Укрпромбанк» відсутні підстави для пред’явлення вимог до поручителя та іпотекодавця ОСОБА_5, оскільки боржник ТзОВ «Агропанхім» має депозитний вклад у позивача на суму, значно більшу від боргу і яка підлягає зарахуванню в рахунок боргу, так як боржник подав заяву про зарахування однорідних вимог, що передбачено нормами цивільного законодавства.

Крім того, в судовому засіданні із пояснень представника третьої особи встановлено, що продавцю по договору уступки надійшов строк отримання депозитного вкладу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволені позовних вимог позивача ТзОВ «Укрпромбанк» та про задоволення позовних вимог відповідача ОСОБА_5

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів                                  

                                                  У Х В А Л И Л А :          

Апеляційну скаргу позивача ТзОВ «Український промисловий банк»  відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді