27.10.2011
Справа № 22ц-1254/2011р. Головуючий у першій
інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Саліхова В.В., Моцного М.В.,
при секретарі: Селезньовій Л.М.,
за участю: представника відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» - Олейнікової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 08 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання незаконними дій банку,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», у якому просила визнати незаконними дії банку щодо зміни відсоткової ставки по кредитному договору № SE00GA0000136H від 07 серпня 2007 року, укладеному між сторонами по справі, визнати нікчемним п.2.3.1 цього договору та зобов’язати відповідача провести перерахунок сум за зазначеним кредитним договором, у зв’язку з незаконним нарахуванням пені та інших додаткових сум за договором.
Вимоги позову мотивовані тим, що у червні 2009 року ОСОБА_4 при здійсненні чергового платежу по погашенню кредиту відповідно до умов кредитного договору № SE00GA0000136H від 07 серпня 2007 року, укладеного між сторонами по справі, стало відомо, що відповідачем безпідставно нарахована пеня за неналежне виконання умов кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту, оскільки порушень договірних зобов’язань позивач зі свого боку не допускала. У жовтні 2009 року ПАТ КБ «Приватбанк» повідомило ОСОБА_4 про збільшення у односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом, але процедури підвищення відсоткової ставки, передбаченої умовами кредитного договору, банк не дотримався, чим порушив права позивача, зокрема як споживача. Оспорюючи дійсність п.2.3.1 кредитного договору, яким передбачено право банку збільшити у односторонньому порядку розмір відсоткової ставки за користування кредитом, ОСОБА_4 посилається на те, що вказаний пункт договору суперечить положенням ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 08 лютого 2011 року (з урахуванням ухвали Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 липня 2011 року) позов ОСОБА_4 задоволений частково. Визнані незаконними дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо зміни відсоткової ставки за кредитним договором № SE00GA0000136H від 07 серпня 2007 року. На відповідача покладено зобов’язання провести перерахунок сум за цим договором у зв’язку з незаконним нарахуванням пені та інших додаткових сум. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
ПАТ КБ «Приватбанк» з рішенням суду у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 не погодилось, подало апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. просить ухвалити нове рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_4 без задоволення у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представника , дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотриманий порядок збільшення відсоткової ставки за кредитним договором.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції встановлено підтверджено матеріалами справи, що 07 серпня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладений Іпотечний кредитний договір № SE00GA0000136H, відповідно до умов якого банк на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надав позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 07 серпня 2007 року по 06 серпня 2017 року, включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 100 000 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом(а.с.26-28).
Пунктом 2.3.1 цього договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом сьомі днів з дати вступу в чинність процентної ставки.
Протягом дії вказаного іпотечного кредитного договору підвищення процентної ставки відбулося двічі. Перше – на підставі наказу голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» № СП-2008-934 від 23 вересня 2008 року «Про затвердження технології зміни відсоткової ставки по діючим кредитам бізнесів «Іпотечне кредитування» та «Авто в кредит», друге – на підставі розпорядження заступника голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» № Э.40.0.0.0/1-20 від 25 грудня 2008 року «Про зміну відсоткової ставки по діючим кредитам бізнесів «Іпотечне кредитування» та «Авто в кредит», виданих у гривнях (а.с.115,117).
У зв’язку з чим відповідачем на ім’я позивача 29 вересня 2008 року та 31 грудня 2008 року були складені листи-повідомлення за підписом голови правління банку, якими остання повідомлялася про зміну умов іпотечного кредитного договору та збільшення відсоткової ставки до 15,12% на рік, починаючи з 08 жовтня 2008 року, та до 26,88% на рік, починаючи з 01 лютого 2009 року, відповідно (а.с.113, 116).
У разі незгоди із вказаними змінами умов кредитного іпотечного договору, ОСОБА_4 було запропоновано не пізніше 01 жовтня 2008 року та 20 січня 2009 року відповідно надати письмове повідомлення про свою незгоду та погасити заборгованість.
Проте фактичне відправлення листа про перше підвищення відсоткової ставки на адресу позивача, як вбачається з Реєстру листів на замовлення № 145 UAN, відбулося 17 жовтня 2008 року, тобто після спливу строку, передбаченого для надання письмової незгоди. Адреса на яку направлено цей лист, а також лист про друге підвищення відсоткової ставки (АДРЕСА_1), що вбачається також з Реєстру листів на замовлення № 256 ip від 09 січня 2009 року, не являється адресою за якою проживає ОСОБА_4 та яка зазначена у п.8.2. кредитного іпотечного договору (АДРЕСА_2) (а.с.137, 138).
Про підвищення відсоткової ставки за іпотечним кредитним договором до 26,88% річних позивачу стало відомо із листа ПАТ КБ «Приватбанк» № 14/1651 від 02 жовтня 2009 року, отриманого нею після неодноразових звернень до банку із вимогами про надання їй інформації про існування заборгованості, яка нібито виникла у неї перед відповідачем у червні 2009 року.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання незаконними дій банку по підвищенню відсоткової ставки до 15,12% та 26,88% річних за кредитним іпотечним договором та покладення на останнього обов’язку щодо здійснення перерахунку сум за вказаним договором, оскільки вказане підвищення відсоткової ставки було проведено банком із порушенням умов іпотечного кредитного договору.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 08 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: В.В.Саліхов
М.В.Моцний