ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2011 р. Справа № Б-19/266-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУдовиченка О.С.,
суддівЗаріцької А.О.,
Поліщука В.Ю.
розглянувши
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на постанову
та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду
від 11 травня 2011 року
господарського суду Харківської області
від 6 квітня 2011 року
у справі
господарського суду № Б-19/266-10
Харківської області
за заявою
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Буддетальсервіс"
споживчого товариства житлово-будівельного кооперативу "Авантаж"
про
розпорядник майнавизнання банкрутом
Тищенко О.І.
а участю представників: ТОВ "Буддетальсервіс" Федорова О.В., ПАТ "Укрсоцбанк" Кузнечікова О.В., СТ ЖБК "Авантаж" Люти В.А., Наволокової Ю.О., АТЗТ "Спецбудмонтаж" Тітова В.О.,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Харківської області від 6 квітня 2011 року у справі № Б-19/266-10 (суддя Міньковський С.В.) визнано вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" частково на загальну суму 81 060 511, 32 грн., з якої основний борг та відсотки у розмірі 66 992 474, 05 грн. включено до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, штраф (пеня) загальним розміром 14 067 912, 27 грн. включено до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу, 125 грн. (держмито та судові витрати) до першої черги; у задоволенні вимог розміром 86 866 325, 79 грн. ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 травня 2011 року (колегія суддів: Крестьянінов О.О. –головуючий, Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 6 квітня 2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 травня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення про визнання вимог ПАТ "Укрсоцбанк" у повному обсязі та відмовити АТЗТ "Сецбудмонтаж" у визнанні кредитором боржника із вимогами у розмірі 204 033 535, 81 грн. та ВАТ ІБК "Авантаж" на суму 9 910 000 грн.
Заявник касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 203, 216, 228, 509-511, 526, 559 ЦК України, ст. 165 ГК України, ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до СТ ЖБК "Авантаж" підтверджуються:
- договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії від 17 липня 2008 року № 805/6/18/8-090, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та ВАТ “ІБК “Авантаж”, відповідним договором поруки від 17 липня 2008 року № 805/13/18-5/8-615 укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк", ВАТ “ІБК “Авантаж”, СТ ЖБК "Авантаж" та додатковою угодою від 12 лютого 2009 року № 1 до договору кредиту № 805/6/18/8-090 від 17 липня 2008 року, укладеною між ПАТ "Укрсоцбанк" та ВАТ “ІБК “Авантаж”; кредиторські вимоги станом на 6 грудня 2010 року складають 81 378 665, 38 грн., з яких за кредитом в євро: заборгованість по кредиту – 3 638 000 євро, еквівалентного по курсу НБУ (1051,9973 грн. за 100 євро), складає 38 271 661, 77 грн.; заборгованість по відсотках 843 449, 71 євро, еквівалентного по курсу НБУ (1051,9973 грн. за 100 євро), складає 8 873 068, 18 грн.; заборгованість за кредитом в доларах США: заборгованість за кредитом 2 900 000 доларів США, еквівалентного по курсу НБУ (794,2 грн. за 100 доларів США) - 23 031 800 грн.; заборгованість по відсоткам 629 479, 31 доларів США, еквівалентного по курсу НБУ (794,2 грн. за 100 доларів США) - 4 975 498, 68 грн.; пеня по прострочених відсотках та кредиту - 4 577 837, 19 грн., штраф - 1 648 799, 56 грн., які були заявлені ПАТ "Укрсоцбанк";
- кредитними договорами від 21 грудня 2007 року № 839/3/27/38/7-676, від 19 грудня 2007 року 839/3/27/38/7-677, укладеними між ПАТ "Укрсоцбанк" і фізичною особою ОСОБА_1., відповідними договорами поруки від 21 грудня 2007 року № 839/4/27/38/7-960, від 19 грудня 2007 року № 839/4/27/38/7-962 та додатковими угодами до кредитного договору від 31 липня 2008 року № 1 укладеними між ПАТ "Уксоцбанк" та ОСОБА_1.; ПАТ "Укрсоцбанк" за першим договором заявлено 460 382, 41 грн., з яких за кредитом –324 633, 03 грн., за відсотками 80 744, 30 грн., пеня –24 222, 92 грн., штраф –30 782, 16 грн., та за іншим договором заявлено вимоги у розмірі 263 366, 51 грн., з яких за кредитом –185 701, 76 грн., відсотки 46 189, 82 грн., пеня –13 866, 43 грн., штраф –17 608, 50 грн.;
- кредитним договором від 11 січня 2008 року № 839/3/27/38/8-17, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та фізичною особою ОСОБА_2 договором поруки від 11 січня 2008 року № 839/4/27/38/8-21, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та СТ ЖБК "Авантаж"; вимоги заявлені у розмірі 369 018, 04 грн., з яких за кредитом –265 440, 24 грн.; за відсотками 66 073, 54 грн.; пеня –12 953, 34 грн.; штраф –24 550, 92 грн.;
- кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 839/3/27/38/8-317, укладеним між банком та фізичною особою ОСОБА_4., відповідним договором поруки від 23 квітня 2008 року № 839/4/27/38/8-344, рішенням господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2010 року у справі № 61/204-10, вимоги заявлено у розмірі 974 230, 72 грн.;
- кредитним договором від 25 березня 2008 року № 839/3/27/38/8-240, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та фізичною особою ОСОБА_3., договором поруки від тієї ж дати № 839/4/27/38/8-27, додатковою угодою від 16 жовтня 2008 року № 1, вимоги заявлено у розмірі 629 236, 26 грн., з яких за кредитом –448 895, 98 грн., за відсотками –111 876, 81 грн., пеня – 26 813, 24 грн., штраф –41 650, 23 грн.;
- кредитним договором від 22 січня 2008 року № 839/3/27/38/8-57, укладеним між банком та фізичною особою ОСОБА_5, договором поруки від 22 січня 2008 року № 839/4/27/38/8-62, додатковою угодою від 17 жовтня 2008 року № 1, вимоги за вказаним договором заявлено у розмірі 723 197, 36 грн., з яких за кредитом –512 316, 74 грн., за відсотками 127 684, 17 грн., пеня –34 459, 89 грн.; штраф –48 736, 56 грн.;
- кредитним договором від 9 квітня 2008 року № 861/27/39-18/8-72, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та фізичною особою ОСОБА_6, договором поруки від 9 квітня 2008 року № 861/27/39-19/8-106, додатковою угодою від 20 жовтня 2008 року № 1, вимоги заявлено на суму 2 068 229, 11 грн., з яких за кредитом –1 440 579, 85 грн.; за відсотками 378 863, 46 грн., пеня –83 635, 77 грн., штраф –165 150, 03 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаними вище додатковими угодами ПАТ "Укрсоцбанк" та позичальники, без згоди поручителя СТ ЖБК "Авантаж", змінили умови кредитних договорів підвищивши відсоткову ставку за користування кредитом, тоді як положеннями, зокрема, договорів поруки від 17 липня 2008 року, 11, 22 січня 2008 року, 19 грудня 2008 року, 21 грудня 2008 року, від 25 березня 2008 року, від 9, 23 квітня 2008 року, 29 серпня 2008 року укладених між ПАТ "Укрсоцбанк" та СТ ЖБК "Авантаж", передбачено, що кредитор (позичальник) зобов'язався до припинення договору не змінювати умов договору кредиту без попередньої письмової згоди поручителя, якщо внаслідок цього збільшується обсяг його відповідальності (т. 23 а.с. 77, 85, 103, 93, 118, 126, 132, 138, 147).
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 14 грудня 2010 року у справі № 37/66-10 за позовом ПАТ “Укрсоцбанк” в особі ХОФ ПАТ “Укрсоцбанк” до СТ “ЖБК “Авантаж” про стягнення боргу за договором поруки від 21 грудня 2007 року № 839/4/27/38/7-960, у задоволенні позову відмовлено. Рішення вступило в силу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 грудня 2010 року у справі № 37/66-10 за позовом ПАТ “Укрсоцбанк” в особі ХОФ ПАТ “Укрсоцбанк” до СТ “ЖБК “Авантаж” про стягнення боргу за договором поруки від 19 грудня 2007 року № 839/4/27/38/7-962 у задоволенні позову відмовлено на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України. Боржником доведено, що внаслідок підписання без згоди боржника, додаткової угоди № 1 про внесення змін від 31 липня 2008 року до договору кредиту від 19 грудня 2008 року № 839/3/27/38/7-677 зобов'язання щодо сплати відсотків за кредитним договором збільшено, що відповідними діями кредитора, дійсно створені обставини, за яких збільшився обсяг відповідальності боржника. На підставі вказаного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про припинення договорів поруки з 31 липня 2008 року (т. 23 а.с. 102-206).
Господарськими судами також встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 3 лютого 2011 року у справі № 37/67-10 за позовом ПАТ “Укрсоцбанк” в особі ХОФ ПАТ “Укрсоцбанк” до СТ “ЖБК “Авантаж” про стягнення боргу за договором поруки від 11 січня 2008 року № 839/4/27/38/8-21 у задоволенні позову відмовлено з тих же підстав, що і у справі № 37/66-10. Боржником доведено, що внаслідок підписання без згоди боржника додаткової угоди від 31 липня 2008 року № 1 про внесення змін до договору кредиту, зобов'язання щодо сплати відсотків за кредитним договором збільшено, відповідними діями кредитора створені обставини, за яких збільшився обсяг відповідальності боржника, отже господарський суд у вказаній справі дійшов висновку про те, що договір поруки припинив свою дію з 31 липня 2008 року.
Рішенням від 13 жовтня 2010 року у справі № 61/204-10 банку у задоволенні позову також відмовлено на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. Суд в даній справі дійшов висновку про те, що СТ “ЖБК “Авантаж” доведено, що строк виконання основного зобов'язання за договором кредиту настав 12 червня 2009 року та згідно положень ч. 4 ст. 559 ЦК України кредитор мав право протягом шести місяців від дня настання вказаного строку - до 11 грудня 2009 року, пред'явити до СТ “ЖБК “Авантаж”, як до поручителя, відповідну вимогу про виконання поручителем забезпеченого порукою основного зобов'язання за договором кредиту, але зробив це несвоєчасно, отже договір поруки від 23 квітня 2008 року № 839/4/27/38/8-344 припинив свою дію з 11 грудня 2009 року. Рішення набрало законної сили.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2010 року у справі № 2-3432/10 відмовлено ПАТ “Укрсоцбанк” в особі ХОФ ПАТ “Укрсоцбанк” у задоволенні позову до СТ “ЖБК “Авантаж” та фізичної особи ОСОБА_5 про розірвання договору кредиту та стягнення боргу на підставі договору поруки від 22 січня 2008 року № 839/4/27/38/8-62 з тих же підстав, що і у вказаних вище господарських справах. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2010 року рішення залишено без змін.
З урахуванням приписів ст. 35 ГПК України, ст. 559 ЦК України господарські суди попередніх інстанції дійшли висновку про припинення згаданих вище договорів поруки з тих підстав, що СТ “ЖБК “Авантаж” не давало згоди на зміну умов кредитних договорів та підвищення відсоткової ставки за користування кредитами.
Крім того, з урахуванням встановлених обставин, умов договору поруки щодо зобов'язання кредитора (позичальника) до припинення договору не змінювати умов договору кредиту без попередньої письмової згоди поручителя, якщо внаслідок цього збільшується обсяг його відповідальності, на підставі приписів ст.ст. 553, 554, 559 ЦК України суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що укладений із боржником договір поруки від 9 квітня 2008 року № 861/27/39-19/8-106 припинив свою дію, а кредитор, втратив своє право вимоги до боржника в сумі 2 068 229, 11 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За змістом ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Однак, згідно приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Колегією суддів визнаються такими, що не грунтуються на Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 3 ст. 101 ГПК України доводи касаційної скарги щодо неправомірного визнання господарськими судами першої та апеляційної інстанцій кредиторських вимог АТЗТ "Спецбудмонтаж" та ВАТ "ІБК "Авантаж" шляхом не визнання недійсними, на підставі ст.ст. 203, 208 ЦК України, договорів відступлення права вимоги, укладених між СТ ЖБК "Авантаж" та АТЗТ "Спецбудмонтаж" у 2010 році, оскільки ПАТ "Приватбанк" не є стороною вказаних договорів, у судовому порядку договори не були визнані недійсними. Згідно приписів вказаного Закону право на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору, укладеного боржником, має ліквідатор за наявності підстав передбачених Законом.
Згідно ч. 3 ст. 111 ГК України споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що п. 1.1 Статуту СТ ЖБК “Авантаж” передбачено, що СТ ЖБК “Авантаж” є споживчим житлово-будівельним кооперативом згідно з законодавством України, та утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для будівництва житла, його експлуатації, спільного господарювання та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів –у житлі та його експлуатації.
Частина 2 ст. 3 ГК України визначає, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва –підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Пункт 2.1 Статуту СТ ЖБК “Авантаж” встановлює, що метою споживчого товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів (асоційованих членів) у житлі.
Таким чином, СТ ЖБК “Авантаж” є суб’єктом підприємницької діяльності (некомерційної господарської діяльності) і може бути у розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визнаний боржником.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що боржником є, зокрема, суб’єкт підприємницької діяльності.
Крім того, п. 13.1 Статуту СТ ЖБК “Авантаж” встановлено, що ліквідація провадиться за рішенням загальних зборів, суду або господарського суду, а також у випадках, передбачених діючим законодавством.
З аналізу ч. 2 ст. 15 Закону вбачається, що суд має оцінити подані кредитором документи на предмет їх обгрунтованості і підтвердженості та прийняти відповідне рішення про визнання або невизнання вимог кредитора.
Стосовно права конкурсного кредитора подавати боржнику та господарському суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів, яке було передбачене ч. 4 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виключене Законом України від 3 квітня 2003 року № 672-15.
Колегія суддів вважає правильним застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, якими врегульовуються спірні правовідносини, а тому підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 травня 2011 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 6 квітня 2011 року у справі № Б-19/266-10 залишити без змін.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
В. Поліщук