ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2011 р. Справа № 7/22(06-5-31/363)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУдовиченка О.С.,
суддівЗаріцької А.О.,
Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль"
на постанову
та рішенняХарківського апеляційного господарського суду
від 8 серпня 2011 року
господарського суду Полтавської області від
14 червня 2011 року
у справі
господарського суду№ 7/22
Полтавської області
за позовом
доарбітражного керуючого ОСОБА_4
товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль"
простягнення 83 930 грн.
за участю представників: ТОВ "Етуаль" Оніщенка О.В., Римар С.Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "Етуаль" 83 930 грн. боргу за надані послуги згідно договору від 15 травня 2006 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14 червня 2011 року у справі № 7/22 (суддя Іванко Л.А.) позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 83 930 грн. за оплату послуг, витрат та додаткової винагороди арбітражному керуючому; 839, 30 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2011 року (колегія суддів: Могилєвкін Ю.О. –головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними у справі рішеннями ТОВ "Етуаль" подало касаційну скаргу в якій посилаючись на порушення господарськими судами ст. 180 ГК України, ст. 631, ч. 2 ст. 530 ЦК України просить судові рішення скасувати та прийняти рішення нове про відмову позивачу у позові.
Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.
За приписами ст. 3-1 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим є фізична особа –суб'єкт підприємницької діяльності.
Рішення господарського суду Полтавської області мотивоване тим, що позивач виконав свої зобов’язання повністю та подав господарському суду міста Києва заяву про затвердження мирової угоди від 24 листопада 2006 року у справі про банкрутство ТОВ "Чаросвіт" № 23/166-Б, умови угоди затверджені ухвалою від 19 грудня 2006 року, за умовами угоди боржник погашає ТОВ “Етуаль” 700 000 грн., у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору від 15 травня 2006 року ТОВ “Етуаль” повинно сплатити СПД ФО ОСОБА_4. оплату послуг в сумі 5 530 грн., витрати арбітражного керуючого у розмірі 8 400 грн. та додаткову винагороду в сумі 70 000 грн., всього - 83 930 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15 травня 2006 року між арбітражним керуючим ОСОБА_4 (виконавець) та ТОВ "Етуаль" (замовник) було укладено договір по здійсненню функцій розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "Чаросвіт".
Дійсність та правомірність договору підтверджена рішенням господарського суду міста Києва від 26 квітня 2010 року у справі № 1/62, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 17 березня 2011 року.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ТОВ "Етуаль" був ініціюючим кредитором у справі № 23/166-б про банкрутство ТОВ "Чаросвіт".
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 за пропозицією ТОВ "Етуаль" уклав договір від 15 травня 2006 року по здійсненню функцій розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "Чаросвіт".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15 травня 2006 року у справі № 23/166-6 арбітражного керуючого ОСОБА_4 призначено розпорядником майна боржника.
Господарськими судами встановлено, що свої зобов’язання відповідач виконав повністю та подав до господарського суду міста Києва заяву про затвердження мирової угоди від 24 листопада 2006 року, умови якої затверджені ухвалою від 19 грудня 2006 року у справі № 23/166-6. За умовами мирової угоди боржник погашає ТОВ "Етуаль" 700 000 грн.
Доказів розірвання договору, або визнання його недійсним відповідач не надав.
Посилання відповідача на те, що в розробленні та укладанні мирової угоди від 24 листопада 2006 року позивач не брав жодної участі, окрім подання її на затвердження господарському суду безпідставні, оскільки у керівництва ТОВ "Етуаль" не виникло жодних питань та сумнівів, як щодо особи арбітражного керуючого ОСОБА_4, який здійснював функції розпорядника майна ТОВ "Чаросвіт", наявності правових підстав здійснення ОСОБА_4 таких функцій, а також якості та розміру наданих послуг.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
За вказаних обставин місцевий господарський суд обгрунтовано визнав, що відповідно до договору від 15 травня 2006 року (п.п. 2.1; 2.2; 2.3) ТОВ "Етуаль" повинно сплатити СПД ОСОБА_4 оплату послуг в сумі 5 530 грн., витрати арбітражного керуючого у розмірі 8 400 грн., додаткову винагороду в сумі 70000 грн., а всього –83 930 грн.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів вважає правильним застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, якими врегульовуються спірні правовідносини, а тому підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2011 року та рішення господарського суду Полтавської області від 14 червня 2011 року у справі № 7/22 залишити без змін.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
В. Поліщук