КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2011 № 05-5-13/11206
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів:
при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.,
від позивача: ОСОБА_1, дов. №Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011 року,
від відповідача: не з’явились,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року
у справі №05-5-13/11206 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»
в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Ескорт ЛТД», м. Київ,
про стягнення заборгованості, -
встановив:
У вересні 2011 року ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»(далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Ескорт ЛТД»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року у справі №05-5-13/11206 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 3), п. 6) ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ПАТ «Київенерго»звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року у справі №05-5-13/11206 та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року у справі №05-5-13/1120 апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго»на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року у справі №05-5-13/11206 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.11.2011 року.
В судовому засіданні 08.11.2011 року представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Представники відповідача в судове засідання не з’явились, відповідач про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Місцевий господарський суд, повертаючи позовну заяву без розгляду, зазначив, що позивачем не засвідчено належним чином додані до неї документи, що є порушенням вимог ст. 36 та п. 3) ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на таке.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Слід зазначити, що перелік підстав повернення позовної заяви, наведений у ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Це означає, що будь-які інші порушення в оформленні позовної заяви та доданих до неї документів не можуть бути підставою для повернення позовної заяви. Так, якщо до позовної заяви додано копії документів, належним чином не засвідчені, суд не має права повертати позовну заяву, а повинен зобов’язати позивача надати суду належним чином засвідчені копії, а в разі необхідності - оригінали.
Такої підстави, як надання не завірених належним чином копій доказів вказана стаття не містить, а тому повернення позову з цих підстав є неправомірним.
При цьому, ст. 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
З матеріалів справи вбачається, що подана ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»позовна заява є прошитою, пронумерованою та засвідченою належним чином у відповідності до вимог п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів»ДСТУ 4163-2003, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у п. 3.3 роз’яснення від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України»Вищий господарський суд України зазначив: якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Враховуючи наведене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд неправомірно повернув позовну заяву без розгляду на підставі п. 3) ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Також, підставою повернення позову ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго», на думку суду першої інстанції, є те, що позивачем не надано доказів надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачеві всупереч п. 6) ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість, матеріали справи містять список цінних листів від 19.09.2011 року (в тому числі на ім’я відповідача), поштову квитанцію від 19.09.2011 року про направлення кореспонденції за вказаним списком, а також опис вкладення у цінний лист на ім’я відповідача, згідно якого відповідачеві надсилалась позовна заява від 19.09.2011 року з додатками.
Твердження суду першої інстанції про те, що опис містить відтиск поштового календарного штемпеля з датою «18.09.2011 року», тобто раніше ніж дата складання позовної заяви, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими тому, що з вказаного відтиску встановити точну його дату не виявляється можливим, оскільки сам відтиск є нерозбірливим та не чітким.
Слід наголосити, що за приписами статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Перелік заходів, що уживає суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, не є вичерпним: у разі необхідності та з урахуванням конкретних обставин справи суддя вправі вчиняти й інші дії відповідно до його компетенції, за винятком дій, які можуть бути вчинені лише в судовому засіданні.
Тобто, господарський суд міста Києва мав вчинити дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, а саме витребувати у позивача належним чином завірені копії додатків до позовної заяви, оригінали списку цінних листів від 19.09.2011 року, поштової квитанції від 19.09.2011 року, опису вкладення у цінний лист на ім’я відповідача тощо. При цьому, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості зобов’язати позивача надати суду довідку поштового відділення про здійснення відправлення за вказаними списком, квитанцією та описом.
Отже, підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 3), п. 6) ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України –відсутні. Однак, місцевий господарський суд на вказане уваги не звернув та повернув позовну заяву ПАТ «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»без розгляду, що суперечить чинному господарському процесуальному закону України.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що господарським судом міста Києва ухвалою від 21.09.2011 року у справі №05-5-13/11206 неправомірно повернуто подану ПАТ «Київенерго»позовну заяву, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню як незаконна.
Частиною 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 99, 102-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
постановив:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго»на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року у справі №05-5-13/11206 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року у справі №05-5-13/11206 скасувати.
3. Справу №05-5-13/11206 передати на розгляд господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
14.11.11 (відправлено)