КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2011 № 05-5-20/10535
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 545 від 21.01.2011 року
від відповідача: не з’явився
розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування”
на ухвалу
Господарського суду
міста Києва
від 08.09.2011 року
у справі № 05-5-20/10535 (суддя: Палій В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування”
до Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5 252, 74 грн.
В судовому засіданні 18.10.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року у справі № 05-5-20/10535 повернуто позовну заяву Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування” (далі-позивач) без розгляду на підставі п.п. 3, 6 ч. 1 ст.63 ГПК України.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року та направити справу до місцевого господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.10.2011 року.
В судове засідання з’явився представник позивача та підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної і обґрунтованої постанови, а явка сторін обов’язковою не визнавалася, а також з урахуванням обмеженого строку, встановленого ГПК України для перегляду ухвал в апеляційному порядку, колегія суддів, порадившись, визнала можливим розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5 252, 74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що позивачем не подано доказів на обґрунтування підстави звернення з регресним позовом, а саме, до позовної заяви на підтвердження викладених в заяві обставин не доданий Поліс № ВВ/3373733, на який він посилається в підтвердження заявленого позову, та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки додані до позовної заяви фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист підтверджують факт надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу: 01054, м. Київ, вул. Воровського,33, проте, позивачем не надано доказів того, що зазначена адреса є адресою місцезнаходження відповідача, оскільки така повинна підтверджуватись відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців.
На підставі зазначених вище висновків суд першої інстанції повернув позивачу позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Повертаючи позовну заяву без розгляду з підстав неподання доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, місцевий господарський суд не звернув уваги, що звернення підприємств, установ, організацій, державних та інших органів до господарського суду є їх правом, яке включає визначення як предмета спору, так і обсягу тих фактичних даних, якими обґрунтовуються вимоги.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач в тексті позовної заяви посилається на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована ПАТ „АСК „ІНГО Україна” згідно з полісом № ВВ/3373733.
До того ж, колегія суддів відзначає, що п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачає повернення позовної заяви не з підстав не подання доказів на обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, а з підстав не зазначення таких в позовній заяві.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. При цьому, виходячи з покладеного ст. 33 ГПК України обов’язку доведення обставин справи на сторони, визнавати відсутність чи достатність доказів, на стадії прийому позовної заяви і підготовки справи до розгляду суд не вправі. Таким чином, у випадку недостатності доказів суд першої інстанції мав би витребувати їх своєю ухвалою від позивача або відповідача в порядку ст. 65 ГПК України під час підготовки справи до розгляду.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підстави для застосування судом п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України були відсутні.
Крім того, місцевим господарським судом було повернуто позовну заяву без розгляду з підстав неподання доказів надсилання її копії іншій стороні, а саме, судом першої інстанції зазначено, що додані до позовної заяви фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист підтверджують факт надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу: 01054, м. Київ, вул. Воровського,33, проте, позивачем не надано доказів того, що зазначена адреса є адресою місцезнаходження відповідача.
При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що в позовній заяві має бути вказано місцезнаходження сторони – юридичної особи відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В п.2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів позивач надав фіскальний чек №1305 від 02.09.2011 року та опис вкладення у цінний лист від 02.09.2011 року, згідно з якими копія позовної заяви і доданих до неї документів направлено ПАТ „АСК „ІНГО Україна” на адресу: 01054, м. Київ, вул. Воровського,33.
Посилання місцевого господарського суду на те, що вказані у позовній заяві відомості про місцезнаходження відповідача не підтверджуються належними доказами без відповідної довідки про знаходження відповідача у ЄДРПОУ, є необґрунтованим з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не зобов’язує сторону у справі, зокрема позивача, подавати до матеріалів позовної заяви довідку з ЄДРПОУ, так само, як і з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі.
До того ж, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може і не позбавлений права з’ясувати фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу після порушення провадження у справі, зокрема, шляхом витребування відповідних доказів у порядку, передбаченому ст. 65 ГПК України. Запит щодо подання таких доказів за необхідності може бути виданий господарським судом заінтересованій стороні (її представникові) (аналогічна правова позиція наведена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”).
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Тобто, суд першої інстанції не був позбавлений права і можливості витребувати довідку з ЄДРПОУ, тощо, з метою з’ясування чи відповідають дійсності відомості щодо місцезнаходження відповідача, вказані у позовній заяві.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, оскільки останнім безпідставно та необґрунтовано повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п.п. 3, 6 ч. 1 ст.63 ГПК України, чим порушено норми процесуального права.
Таким чином, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу та скасовує ухвалу суду першої інстанції.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року у справі № 05-5-20/10535 задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року у справі № 05-5-20/10535 скасувати.
3.Матеріали справи № 05-5-20/10535 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді