03.03.25

22-ц/812/426/25

Єдиний унікальний номер судової справи: 473/2979/24 Суддя суду першої інстанції Лузан Л.В.

Провадження номер 22-ц/812/426/25 Доповідач суду апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Постанова

Іменем України

03 березня 2025 року                 м. Миколаїв         справа № 473/2979/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н. В.,

суддів: Коломієць В. В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання – Горенко Ю.В.,

за участі: представника відповідача ОСОБА_1 – Прилуцької Н.М.,

представника відповідачів Шевчук Т.П., ОСОБА_2 - Монастирської В.Ю,

представника відповідача ОСОБА_3 - Токовенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , яка подана її представником - адвокатом Вуїв Оксаною Вікторівною, на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 січня 2025 року, постановлену головуючою суддею Лузан Л.В., за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом зобов`язання звільнити нерухоме майно,

встановив:

31  травня  2024 року   ОСОБА_4 ,  діючи   через  свого представника – адвоката Вуїв О.В., звернулася до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який обґрунтовувала наступним.

Позивачка є власницею нерухомого майна – магазину з підвалом, загальною площею 275,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний магазин належить їй на підставі свідоцтва про придбання майна з торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, за №681, виданого 26 червня 2023 року.

Також на підставі свідоцтва про придбання майна з торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, за №682, виданого 26 червня 2023 року позивачці належить земельна ділянка площею 0,0266 га з кадастровим номером 4810200000:11:034:0189 за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована будівля магазину.

Позивач зазначала, що вказане майно належало до цього ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 04 березня 2008 року та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №626358.

Дана будівля використовувалась попереднім власником для розміщення в ньому магазину продовольчих товарів. Так само, і на сьогоднішній день, в будівлі знаходиться магазин продовольчих товарів.

Після реєстрації права власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 05 липня 2023 року направила на адресу ОСОБА_3 вимогу про звільнення приміщень будівлі, яка була ним отримана 19 липня 2023 року та залишена без реагування.

У відповіді на повторну вимогу представника позивача Музиченко І.А. від 03 квітня 2024 року, ОСОБА_3 , посилаючись на її незаконність, вказував про наявність судової справи за його позовом щодо оскарження результатів торгів з продажу даного магазину і скасування свідоцтв, виданих на ім`я ОСОБА_4 та зазначив на неможливість виконання вимоги про звільнення нерухомого майна.

Позивач зазначала, що змушена звернутися до суду за захистом своїх прав як власник нерухомого майна.

Посилаючись на незаконність дії відповідачів, які не бажають звільнити приміщення магазину та обмежують її в здійсненні права власності на нього викладене, ОСОБА_4 просила усунути перешкоди в здійсненні нею права власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю, магазин, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0266 га за цією ж адресою шляхом зобов`язання звільнити вказане нерухоме майно.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 вересня 2024 року до участі в справі залучено в якості  співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6

15 серпня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Прилуцька Н.М. подала клопотання про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 473/3519/23.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні суду перебуває цивільна справа № 473/3519/23, в якій вирішуються вимоги про визнання за ОСОБА_1 права спільної сумісної власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю, магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,0266 га за цією ж адресою; визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів із реалізації вказаного нерухомого майна; про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. від 21 червня 2023 року за виконавчим провадженням № 65038151 про передачу майна стягувачу ( ОСОБА_4 ) в рахунок погашення боргу; про визнання недійсними та скасування свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 681 та 682, видані 26 червня 2023 року, видавник: ОСОБА_7 , державний нотаріус Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області, на ім`я ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на вищевказане нерухоме майно.

Водночас, у справі № 473/2979/24 позивачкою ОСОБА_4 заявлені вимоги, що полягають в усуненні перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_4 на те ж саме нерухоме майно, тобто у вказаних справах розглядаються вимоги, що витікають із майнових прав на спірне нерухоме майно.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 січня 2025 року зупинено провадження в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом зобов`язання звільнити нерухоме майно до набрання законної сили рішенням у справі № 473/3519/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Шевченко Т.С., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання права власності, визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування актів приватного виконавця, свідоцтв про придбання майна, звільнення майна з-під арешту, витребування майна з незаконного володіння.

Ухвала суду мотивована тим, що у вказаних справах розглядаються вимоги, що витікають із майнових прав на спірне нерухоме майно, а тому існують підстави для зупинення провадження у цій справі до набрання чинності рішення у цивільній справі №473/3519/23.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_4 , діючи через свого представника – адвоката Вуїв О.В., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивачка зазначала, що наявні у справі докази дають суду можливість встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, а тому у суду була відсутня необхідність у зупиненні провадження у справі.

Крім того, заявником зазначено про те, що позовні вимоги у справі, на яку посилається відповідач, не пов`язані із розглядом даної справи та не впливають на її вирішення. Те, що право власності позивачки оспорюється одним з відповідачів, яка просить визнати за нею право власності на частку в цьому ж майні, може бути підставою для перегляду в майбутньому рішення в даній справі, у разі задоволення таких позовних вимог ОСОБА_1 . Тому суд першої інстанції необґрунтовано послався на об`єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи до розгляду справи №473/3519/23, яка знаходиться на розгляді цього ж суду. При цьому сама по собі взаємопов`язаність справ, ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 473/3519/23 суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи.

В свою чергу, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, які покладають на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Прилуцька І.М., посилаючись на необґрунтованість її доводів, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

Інші учасники справи правом подачі відзивів на апеляційну скаргу не скористались.

Від представника позивача – адвоката Вуїв О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника у зв`язку із зайнятістю у іншій справі представника.

Представники відповідачів – адвокати Прилуцька Н.М., Монастирська В.Ю. та Токовенко О.В., заперечували проти апеляційної скарги, просили судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що воно є законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Судом установлено, що 31 травня 2024 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні нею права власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю, магазин, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0266 га за цією ж адресою шляхом зобов`язання останніх звільнити вказане нерухоме майно.

Ухвалою    Вознесенського    міськрайонного   суду   Миколаївської    області    від    10 червня 2024 року було відкрито провадження у справі №473/2979/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 вересня 2024 року до участі в справі залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .

У липні 2023 року   ОСОБА_1  звернулася з позовом до державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Шевченко Т.С.,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності, визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування протоколу про проведення електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна та державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №761/33089/20 (провадження №61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:

1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;

2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 (провадження №61-5752сво21) зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у постановах Верховного Суду у справі №308/5006/16-ц від 27 лютого 2019 року та у справі №1522/27468/12 від 07 листопада 2018 року.

Разом з тим, всупереч указаних вимог законодавства та правових висновків Верховного Суду, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Шевченко Т.С., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності, визнання недійсними результатів електронних торгів, скасування протоколу про проведення електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна та державної реєстрації права власності на нерухоме майно, які неможливо встановити при розгляді позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом зобов`язання звільнити нерухоме майно.

У порушення вимог статті 251 та 260 ЦПК України суд, пославшись на конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, та вказавши, що у вказаних справах розглядаються вимоги, що витікають із майнових прав на спірне нерухоме майно, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах, не зазначив обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно та визнання недійсним результатів електронних торгів виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_4 обґрунтовувала свої вимоги, причинний матеріально-правовий зв`язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи, а тому дійшов безпідставного висновку про зупинення провадження у даній справі до вирішення позову у цивільній справі№ 473/3519/23.

Матеріали справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом зобов`язання звільнити нерухоме майно дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка подана її представником - адвокатом Вуїв Оксаною Вікторівною – задовольнити.

Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 січня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Н. В. Самчишина

Судді: В.В. Коломієць

Т.В. Серебрякова

Повна постанова складена 04 березня 2025 року.