Справа № 346/2460/24

Провадження № 22-ц/4808/222/25

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Баркова В.М., Пнівчук О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку суброгації майнової шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Рогів Тетяни Романівни на рішення Коломийського міськрайнного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Калинюком О.П. 14 жовтня 2024 року в м. Коломия Івано-Франківської області,повний текст якого складено 21 жовтня 2024 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог:

У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку суброгації майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.06.2020 року між позивачем яку страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014037/4615/0000179. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов?язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Mazda CX-5», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 »; строк дії цього договору до 18.06.2021 року; франшиза за ризиком ДТП складає 0,00% .

30.04.2021 року в селищі Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та вантажного фургону «Mercedes-Benz», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням відповідача ОСОБА_1

06.05.2021 року страхувальник звернувся до страховика із заявою № 00425269 про подію за ознакою страхового випадку згідно із зазначеним договором «КАСКО» № 014037/4615/0000179.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику забезпеченого автомобіля марки «Mazda СХ-5», страховиком проведено огляд даного автомобіля, про що складено протокол огляду транспортного засобу від 06.05.2021 року.

Відповідно до рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Захід» № 00711 від 06.05.2021 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda CX-5» складає 38 488,13 грн з ПДВ. А також, відповідно до рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 № 132 від 07.05.2021 року до вказаної вартості також додається 12167, 10 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції системи «Audatex» № 00425269 від 17.05.2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda CX-5», складає 50 655,23 грн.

Як вбачається зі страхового акту № 00425269 від 12.05.2021 року, виконуючи взяті на себе зобов?язання за вказаним договором, страховиком прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в зазначеному розмірі шляхом безготівкового перерахування 38 488, 13 грн на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Захід», що підтверджується платіжним дорученням №219733 від 13.05.2021 року, а також перерахуванням 12167, 10 грн на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , що підтверджується платіжним дорученням № 219748 від 13.05.2021 року.

На момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія вказаного автомобіля марки «Mercedes-Benz» була забезпечена полісом обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ "СК "Універсальна" № 202222121 з такими лімітами цивільно-правової відповідальності: за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю, - у розмірі 260 000 грн; за шкоду, заподіяну майну, - 130 000 грн; розмір франшизи - 2 000 грн.

Отже, оскільки стороною позивача здійснено виплату страхового відшкодування, а особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є страхова компанія винуватця ДТП, тобто ПрАТ "СК "Універсальна", то позивач звернувся до ПрАТ "СК "Універсальна" із заявою на виплату страхового відшкодування.

31.05.2021 року відповідно до платіжного доручення № 6110, ПрАТ "СК "Універсальна" перерахувало страхове відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Уніка» (позивача) у розмірі 27871, 65 грн. Таким чином, вказаний страховик відповідача виконав свої зобов?язання та виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі ліміту відповідальності з урахуванням розміру франшизи та зносу автомобіля, яким керував відповідач на час вказаної ДТП.

Відповідно до постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, прийнятої 30.07.2021 року у справі № 348/1039/21, саме відповідач порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів. Вказаною постановою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Дана постанова не була оскаржена та набрала законної сили 10.08.2021 року.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації на підставі ст. 993 ЦІК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем позивачу, становить 22 783, 58 грн, що є різницею між 50 655, 23 грн як загальною вартістю відновлювального ремонту та сумою, відшкодованою позивачу ПрАТ "СК "Універсальна", тобто 27 871, 65 грн.

Просило суд стягнути в порядку суброгації з відповідача на користь позивача майнову шкоду у розмірі 22 783, 58 грн та судові витрати, понесені на сплату судового збору, в розмірі 3 028 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

Рішенням Коломийського міськрайнного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2024 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку суброгації майнової шкоди задоволено.

Стягнуто у порядку суброгації з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» майнову шкоду в розмірі 22 783,58 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судові витрати у розмірі 3 028 гривень.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Рогів Т.Р. подала апеляційну скаргу пославшись на незаконність і необґрунтованість рішення, та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що судом першої інстанції надана невірна правова оцінка наявним в матеріалах справи доказам в зв`язку з чим зроблений помилковий висновок про існування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою та, відповідно, помилково застосовано норми матеріального права, які регулюють відшкодування шкоди в порядку суброгації, які в даному випадку застосуванню не підлягали.

Апелянт звертає увагу суду на те, що позивачем коефіцієнт фізичного зносу цього транспортного засобу не розраховувався, і документи, які б визначали його відсоток і розмір в ПАТ «СК «УНІКА» відсутні. Також, у відповідь на адвокатський запит ПАТ «СК «УНІКА» зазначило, що всі документи, що стосуються розрахунку розміру шкоди і її виплати за наслідком цього страхового випадку долучені до позовної заяви. Проте жодний долучений позивачем в якості доказу документ не містить даних щодо розрахунку чи наявності підстав для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу для транспортного засобу потерпілого. Посилання позивача щодо його (зносу) врахування при виплаті страховиком є голослівними припущеннями і не базуються на доказах. В позовній заяві позивачем наведено, ніби, для розрахунку розміру шкоди, визначені методикою формули, які навіть не співвідносяться з наведеними ним же в позові вихідними даними. А тому, розмір шкоди в даній справі є невизначеним і недоведеним належними доказами.

На думку апелянта надані позивачем документи не є належними і допустимими доказами в підтвердження зазначеного ним обсягу витрат на запчастини і деталі, а також послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу марки «Mazda CX-5», їх врахування судом при прийнятті оскаржуваного рішення є помилковим.

Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позиція інших учасників справи:

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, щовраховуючи наявний/доведений факт вини ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження, між діями відповідача (порушенням правил дорожнього руху) та наслідками в результаті дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження автомобіля є прямий причинний зв`язок, що є підставою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. Тому всі наведені доводи та аргументи представника відповідача не мають під собою правового та законного підґрунтя, висновки складені з особистої думки, та при вільному трактуванні, мають надмірний формалізм та є необґрунтованими по відношенню до суті спору.

Заяви (клопотання) учасників справи:

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У ч. 5 ст. 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування:

Вислухавши доповідь судді,дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 03.06.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (позивачем) як страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 014037/4615/0000179. Предметом цього договору вказані майнові інтереси страхувальника, пов?язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Mazda CX-5», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; строк дії договору - до 18.06.2021 року; франшиза за ризиком ДТП складає 0,00% (а. с. 13-14).

30.04.2021 року в селищі Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів, а саме вантажного фургону марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням відповідача ОСОБА_1 та забезпеченого автомобіля марки «Mazda CX-5», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_3 . Ці обставини встановлені постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.07.2021 року, прийнятою у справі № 348/1039/21. Відповідно до цієї постанови причиною вказаної ДТП явилось порушення відповідачем правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження зазначених транспортних засобів. Тому вказаною постановою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на відповідача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Ця постанова не була оскаржена та набрала законної сили 10.08. 2021 року (а.с.34 -35).

Згідно із правилами, передбаченими ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вказана постанова суду у справі про адміністративне правопорушення від 30.07.2021 року, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу, про правові наслідки дій відповідача, вину якого у вчиненні вказаної ДТП встановлено зазначеною постановою.

У протоколі огляду транспортного засобу автомобіля марки «Mazda CX-5 (КЕ)» описані пошкодження заднього бампера (тріщини з правої сторони, пошкодження структури), ліхтаря ЗП зовнішнього (розбиття), кришки багажника (деформація з правої сторони, пошкодження каркасу), ліхтаря ЗП протитуманного (потертість), кронштейна правого заднього бампера (зламаний) (а.с.40-41)

Згідно ремонтної калькуляції № 00425269 від 07.05.2021 року загальна вартість ремонту складає 50655, 23 грн., у яку входить вартість запчастин на суму 39 257,88 грн (а.с.44-48).

Вартість запчастин та матеріалів для відновлювального ремонту з ПДВ за відпускною ціною складає 38488,13 грн відповідно до рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Захід» № 00711 від 06.05.2021 р.: бампера заднього - 11328,12 грн, кронштейна - 434,16 грн, ліхтаря П/Т заднього (R)- 3547,80 грн, ліхтаря кришки багажника (R)- 4099,68 грн, дверей 5-тих - 15851,16 грн, К/КТ для заміни скла DIN 500 (стандарт) 12061 - 650,16 грн, клею для заміни а-м скла (стан 2 год) DIN 500 310 мл - 535,85 грн, логотипа - 1 175,04 грн, логотипа CX-5 (R)- 866, 16 грн (а.с.42)

Крім того, позивачем включений у загальні витрати і рахунок № 132 від 07 травня 2021 року на суму 12 167,10 грн, сплачений ОСОБА_2 постачальнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (а.с.43)

Відповідно до страхового акту № 00425269, виданого комісією ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», та ремонтної калькуляції № 00425269 від 07.05.2021 року щодо автомобіля марки «Mazda CX-5 (КЕ)», державний номерний знак « НОМЕР_1 », № шасі: НОМЕР_3 , складених на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 06.05.2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 38 488, 13 грн з ПДВ. Крім того, відповідно до рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 №132 від 07.05.2021 року до вказаної вартості слід додати 12 167, 10 грн. за виконані роботи по ремонту транспортного засобу. Отже, загальна сума відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 50 655, 23 грн (а. с. 40-50).

13.05.2021 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» перерахувало на картковий рахунок ТзОВ «Ніко-Захід» страхове відшкодування (№ КЗ00425269) за договором №014037/4615/0000179 від 03.06.2020 року в сумі 38 488, 13 грн, а також на картковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - страхове відшкодування (той же номер) в сумі 12 167, 10 грн як страхове відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями № 219733 та № 219748 від 13.05.2021 року (а.с.51, 52).

Сторона позивача надіслала ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» (як страховика цивільно-правової відповідальності відповідача) претензію № 30050, в якій вказано, що оскільки транспортний засіб потерпілої сторони на момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у позивача, то останнім здійснено зазначене страхове відшкодування у загальному розмірі 50 655, 23 грн. Тому ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» запропоновано здійснити відшкодування позивачу виплаченої ним суми (а.с.53).

Відповідно до платіжного доручення № 6110 від 31.05.2021 року ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» частково відшкодувала позивачу заявлену суму, а саме 27 871, 65 грн. (а.с.53).

Отже, різниця між виплаченим стороною позивача відшкодуванням вартості відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_2 та між відшкодованою ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» позивачу сумою становить 22 783, 58 грн (50 655, 23 грн - 27 871, 65 грн ).

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1192 цього Кодексу розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 993 цього Кодеку до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 175/4710//16-ц висловлена правова позиція про те, що у договорах майнового страхування допускається суброгація, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування».

Правовідносини, що виникли у зв`язку з виплатою страховиком на користь потерпілого страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат, засновані на суброгації, тобто переході до страховика права вимоги потерпілої особи в деліктному зобов`язанні, тому вимога страхової компанії до завдавача шкоди не є регресною.

Таким чином, доводи апелянта про те, що вимоги позивача не засновані на суброгації, не заслуговують на увагу.

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відносини між ПрАТ «СК «Уніка» та відповідачем у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди ОСОБА_1 , в порядку суброгації.

Відносини ж між ОСОБА_1 та його страховиком - ПАТ «СК «Універсальна» регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Законом № 1961-IV.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що ПАТ «СК «Універсальна» виплатило ПАТ «СК «Уніка» страхове відшкодування в сумі 27 871,65 грн, тобто в межах ліміту відповідальності, зазначеному у страховому полісі.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 наведено правовий висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Ця правова позиція не змінилася на час розгляду цієї справи, є усталеною і підлягає застосуванню.

З огляду на зазначене, якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму (регламентну виплату), відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов`язання за участі деліквента (особи, яка винна у скоєнні ДТП) та потерпілого, або іншої особи, до якої у встановленому порядку перейшло право потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди.

У спірних правовідносинах такою особою є страховик - ПрАТ «СК «Уніка», яке забезпечило майнові інтереси потерпілого у відносинах майнового страхування.

Пошкоджений автомобіль марки «Mazda CX-5 (КЕ)», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2016 року випуску, тобто, очевидно, його деталі мають знос, процент якого визначався що ПАТ «СК «Універсальна», а також враховувався і розмір франшизи, яка сплачується винною особою,

Щодо доводів апелянта по те, що позивачем не розраховувався коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, а тому під сумнівом є різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, що становить 22 783, 58 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Відповідачем не подано жодних доказів того, що розрахунок страхового відшкодування, виконаний ПАТ «СК «Універсальна», тобто страховиком у правовідносинах зі страхувальником ОСОБА_1 і сплачений позивачу, є неправильним.

Таким чином до позивача перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України, в порядку суброгації.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апелянт не довів обставини, на які посилався в апеляційній скарзі, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Враховуючи вищевикладене, в колегії суддів відсутні підстави вважати, що визначена сума страхової виплати є необґрунтованою або такою, що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в її правильності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що справи, незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то вона відноситься до малозначних справ.

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Рогів Тетяни Романівни залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайнного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

В.М. Барков

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 03 березня 2025 року.