ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"20" червня 2006 р. |
Справа № 02/100-54А. |
Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,
при секретарі судового засідання Сур'як О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Розглянув справу
за позовом Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1365 грн. 50 коп.
Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.
Суть спору: Ратнівською ОДПІ заявлено адміністративний позов про стягнення з активів приватного підприємця ОСОБА_1 штрафної санкції в розмірі 1365,50 грн.
Обгрунтовуючи заявлену вимогу позивач зазначає, що заборгованість виникла із-за несплати підприємцем штрафної санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, що підтверджується випискою з облікової картки, актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 15.05.2006р. корінцем рішення від 05.04.2006р. №000022303/1 на підставі акту перевірки від 03.02.2006р. №200776/2-23-3. В процесі апеляційного узгодження рішення податкового органу оскаржувалось підприємцем в адміністративному порядку відповідно до п.п. 5.2.2 ст.5 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р.
При правовому обґрунтуванні вимоги позивач посилається на ст.25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1776-ІІІ від 01.06.2000р. із змінами та доповненнями, ст.10 п.11 Закону "Про державну податкову службу в Україні", Закони України "Про систему оподаткування" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
Відповідач в направленому по факсу на адресу суду поясненні №177 від 16.06.2006р. вимоги позивача заперечує, вказуючи, що штрафна санкція в розмірі 1365,50грн. по рішенню від 05.04.2006р. застосована безпідставно, що підтверджується Постановою Ратнівського районного суду від 22.02.2006р., якою спростовуються порушення зафіксовані в акті перевірки від 22.02.2006р. В силу ст.72 КАСУ обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини. Штрафна санкція застосована за порушення Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не являється податковим зобов'язання в розумінні ст.1 Закону №2181.
Водночас, в даному поясненні підприємець просить розглянути спір без її участі.
З представлених суду матеріалів вбачається наступне.
Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності Ратнівською райдержадміністрацією 12.06.2003р., на податковий облік платника податків взята 19.06.2003р.
Рішенням Ратнівської МДПІ від 14.02.2006р. №0000022303/0 до підприємця ОСОБА_1 застосована штрафна санкція у розмірі 1365,50грн. на підставі ст.22 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" по матеріалах перевірки ДПА у Волинській області, акт від 03.02.2006р. Зазначене рішення підприємцем оскаржувалось в адміністративному порядку відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ за результатами розгляду скарги підприємця МДПІ прийнято рішення від 05.04.2006р. №0000022303/1, яким попереднє рішення про застосування штрафу в розмірі 1365,50грн. залишено без змін. Рішення від 05.04.2006р. отримано Підприємцем ОСОБА_1 10.04.2006р. і на момент розгляду адміністративної справи в суді (20.06.2006р.) в установленому законом порядку не визнано недійсним.
Ратнівська МДПІ звернулась з адміністративним позовом про стягнення з активів ПП ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 1365,50грн. відповідно до п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що вимога Ратнівської МДПІ підставна і підлягає задоволенню.
При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону №2181-ІІІ активам платника є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного закону передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відтак, згідно п.1.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ податковий борг - податкове зобов'язання ( з урахуванням санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, а пунктом 1.2 даної статті дано визначення податкового зобов'язання - як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Статтею 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню СПД до Державного бюджету України в 10-денний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких санкцій
Виходячи з того, що штрафна санкція в розмірі 1365,50грн. відповідачем не погашена, рішення МДПІ про її застосування не визнано недійсним, суд задовольняє позов.
Посилання відповідача, в поясненні на незаконне застосування штрафної санкції по рішенню від 05.04.2006р. не береться до уваги, оскільки дане рішення не є предметом даного адміністративного спору, тому право на визнання його нечинним у суду відсутнє.
Керуючись Законами України: "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 69, 150-160 КАС України, господарський суд,
п о с т а н о в и в :
1. Адміністративний позов задоволити.
2.Стягнути з активів приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Інд. код № НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в АППБ «Аваль» м. Луцьк, МФО 303569) в доход Державного бюджету України (р/р 35218001005261 в УДК у Волинській області м. Луцьк, МФО 803014) 1365 грн. 50 коп. штрафних санкцій.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.
Суддя С.В.Костюк
Дата виготовлення повного тексту
постанови 26.06.2006р.