Судове рішення #1877786
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22 - 2047 / 2007р.                          Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

"12 " червня 2007 року                                                                                     м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Полякова О.З.,

Суддів:                                 Бабак A.M.,

Онищенка Е.А. При секретарі:    Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк",  третя особа - ОСОБА_2,  про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,  -

 

 ВСТАНОВИЛА:

 

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ЗАТ КБ „ПриватБанк",  третя особа - ОСОБА_2 ,  про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

В позові зазначав,  що він працював у відповідача з 12.10.2002 року. Було декілька переміщень з однієї посаді на іншу,  останньою з яких,  згідно Наказу від 02.10.2006 року № 457,  була посада провідного менеджеру по банківському обслуговуванню корпоративних клієнтів другого банківського Бердянського відділення.

Наказом директора відділення „Бердянська філія" від 13.11.2006 року № 60 він був звільнений з посади на підставі п. 2  ст.  41 КЗпП України - за втратою довіри.

Наказ про звільнення вважає незаконним те необгрунтованим,  оскільки за даною підставою може бути звільнення у випадку винних дій робітника який безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності,  коли ці дії дають підставу для втрати довіри до нього з боку власнику чи уповноваженого ним органу. З огляду на вищевикладене,  просив суд поновити його на роботі у другому відділенні „Бердянська філія" Запорізького регіонального управління ПриватБанку на посаді провідного менеджера по банківському обслуговуванню корпоративних клієнтів та стягнути на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного

 

персонального менеджера по персональному банківському обслугованою корпоративних клієнтів з 14.11.2006 року та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.11.2006 року по 04.04.2007 року в сумі 7862 грн. 58 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду,  ЗАТ КБ „ПриватБанк" подало апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права,  недостатньо повне дослідження обставин справи,  просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Вислухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення,  є неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення для справи,  недоведеність висновків суду обставинам справи,  порушєння або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 районний суд виходив з того,  що відповідач в порушення п. 2  ст.  41 КЗпП України звільнив позивача з посади провідного персонального менеджера з банківського обслуговування корпоративних клієнтів,  в той час як позивач встановив винні дії позивача скоєні під час перебування ОСОБА_1 на посаді керуючого Другим Бердянським відділенням ПриватБанку. Доказів про скоєння ОСОБА_1 винних дій на посаді провідного менеджера та безпосереднього обслуговування ним грошових ,  товарних або культурних цінностей відповідач суду не надав.

Проте з такими висновками суду судова колегія погодитись не може,  оскільки вони не відповідають обставинам справи.

У відповідності з п. 2  ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника,  який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності,  якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

В апеляційному суді встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами,  що позивач ОСОБА_1 займаючи посаду керуючого Другим Бердянським відділенням РУ ПриватБану всупереч вимогам внутрішніх наказів з порядку оформлення,  видачі та активізації кредитних карток допустив винні дії які виразилися в спричинені матеріальних сбитків банку,  які були відшкодовані самим ОСОБА_1

Дані обставини також підтверджуються обвинувальним вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28.04.2007 року згідно якого ОСОБА_1 засуджено за скоєння злочину,  передбаченого ч.1  ст.  366 КК України - службове підроблення ,  а саме складання і видача завідомо неправдивих документів.

Як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1,  з його боку був відсутній контроль за додержанням порядку оформлення,  видачі та активізації кредитних карток.

Наказом від 02.10.2006 року про переміщення позивача відсторонено від раніше займаної посади керуючого на посаду ведучого персонального менеджера.

Під час скоєння винних дій,  які дають підставу для недовіри до позивача з боку Банку,  ОСОБА_1 знаходився на посаді провідного менеджера ,  який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності,  а саме займається оформленням корпоративних карток,  оформлення депозитних угод.

Крім того ОСОБА_1 був відповідальним з лотерейного проекту у підзвіті якого,  на вказаній посаді станом на 13.11.2006 року знаходилися лотерейні.бідети,  тобто товарні цінності.   Дана обставина підтверджена наданим рахунком.

З огляду наведеного судова колегія вважає,  що звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2  ст.  41 КЗпП України ,  який безпосередньо обслуговув товарні цінності здійснено на законних підставах у зв'язку з втратою довір'я з боку власника.

 

Судова колегія приходить до висновку,  що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи,  тому суд апеляційної інстанції на підставі  ст.  309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись  ст.   ст.  307,  309,  314,  316,  317 ЦПК України,

 

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2007 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк",  третя особа - ОСОБА_2,  про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація