Справа № 2-88/2008року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2008 року                                                                             м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді:                        Барашкова В.В.

               за участю секретаря:                        Шевчук І. Ю.

з участю сторін і представників сторін: позивачки  - ОСОБА_1., адвоката  - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про стягнення суми інфляції та 3% річних, суд, -

встановив:

ОСОБА_1звернулась з позовом до суду до ОСОБА_3про стягнення суми інфляції та 3% річних.

Під час провадження у справі позивачкою неодноразово уточнювалися позовні вимоги.

В судовому засіданні ОСОБА_1.. позов підтримала з мотивів зазначених в ньому.

Відповідач ОСОБА_3. та його представник в судове засідання не з'явилися, попередньо ОСОБА_3. подав до суду письмову заяву, в якій зазначив причини неявки в судове засідання та просив про відкладення розгляду справи на інший день.

Заслухавши думку позивачки та її адвоката, які вважають за можливе слухання справи у відсутності  незявившихся учасників процесу, зазначивши, що останні належним чином повідомлені про день та час слухання справи, їх неявка в судове засідання є неодноразовою, суд ухвалив, слухати справу у відсутності незявившихся учасників процесу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст.ст. 10,11,58-60,61 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням від 01.12.2003 року Тисменицького районного суду Івано-Франківської області по справі № 2-873/03, яке набрало законної сили з 03.01.2004 року встановлено, що відповідно до розписки від 01.06.2000 року ОСОБА_3. позичив у ОСОБА_1. 8290 доларів США, що було еквівалентно 44185, 00 грн.. На даний час вищезазначене рішення суду не виконане.

Відповідно до ст.ст. 524, 533 ЦК України, зобов'язання у грошовій одиниці України -гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.  Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу , якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відмовляючи позивачу в задоволенні вимог стосовно нарахування трьох відсотків річних та інфляційних до набрання законної сили рішення, суд виходив  з того, що вищенаведеними нормами цивільного законодавства не передбачений такий вид відповідальності боржника в разі визначення обов'язку повернення боргу в іноземній валюті.

Згідно до припису ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України .

Після набрання законної сили рішення Тисменицького районного суду не було виконано відповідачем, кошти, що підлягали до стягнення в розмірі 44185, 00 грн. не було повернуті відповідачу.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що з відповідача має бути стягнуто інфляційні збитки за користування чужими коштами в розмірі 17850, 74 грн. 

Керуючись ст. ст. 524, 533, 625 ЦК України, ст.ст. 208, 209,212-215,218 ЦПК України,  суд ,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 17850, 74 грн. інфляційних збитків.   

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині  інфляційних збитків та стягнення  3% річних - відмовити.

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя :                                                                                                                    Барашков В.В.