ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 рокуСправа № 912/3043/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розгляну у відкритому судовому засіданні суду справу №912/3043/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн", вул. Київський шлях, 14, каб. 405, м. Бориспіль, Київська область. 08303

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл", вул. Юрія Бутусова, 22В, м. Кропивницький, 25030

про стягнення 249 807,71 грн

Представники:

від позивача - Нестерова О.В., адвокат, ордер серія ВН №1440941 від 02.12.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Ковальчук Ю.М., адвокат, ордер серія ВА 1104864 від 13.02.2025 (відеоконференція).

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" (ТОВ "Натан Констракшн", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (ТОВ "Гудгрейноіл", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 249 807,71 грн, з яких: 148 066,40 грн основного боргу, 9 181,88 грн інфляційних, 9 629,05 грн 3% річних та 82 930,38 грн штрафних санкцій, з покладенням на відповідача судових витрат, включаючи витрати на правову допомогу.

В обґрунтування підстав позову зазначено про надання послуг з організації перевезення вантажів за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1511-2023/ТЕО від 15.11.2023, з яких 111 800,00 грн понаднормативне користування вагонами та 36 266,40 грн компенсація за здійснення державного контролю вантажів, які не оплачені відповідачем.

Ухвалою суду від 10.12.2024 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/3043/24 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач позовні вимоги заперечив, про що подав до справи відзив на позов, з підстав такого: підписання актів відповідач відхилив у зв`язку з тим, що не згоден з обрахуванням простою та просив позивача надати підтверджуючи документи, однак запитувані документи надано не було; пункт 7.1. договору передбачає, що кожен випадок збитків повинен бути обґрунтований та документально підтверджений; позивач на власний розсуд та без погодження з відповідачем вирішив самостійно забезпечити виготовлення ветеринарних сертифікатів, а не використовувати сертифікати відповідача; твердження позивача про використання відповідачем податкового кредиту є неправдивим, оскільки суми податкових накладних, які стосуються спірних актів, не включались відповідачем до податкової звітності; отримані згідно рахунку № 113 від 07.03.2024 оплати здійснені до моменту направлення усіх інших рахунків разом з актами виконаних робіт, а тому твердження позивача, що відповідач погодився на звичайний порядок розподілу платежів в послідовності надання послуг, є хибним.

У відповіді на відзив позивач з приводу заперечень відповідача навів наступні аргументи: згідно додаткової угоди № 3 до договору вартість сертифікації не включена до вартості послуг експедитора; листом № 334/24 від 18.10.2024 відповідач визнав той факт, що він направив позивачу, як експедитору, лист ФГ "Строгого Олександра Федоровича", як відправника вантажу, та вказав платником і замовником ветеринарних сертифікатів саме позивача; відповідач відкликав свою власну заявку на виготовлення сертифікатів та просив виконати заявку позивача; всі долучені до позову документи, включаючи залізничні накладні, направлялись відповідачу; в позові наведено розшифровки понаднормативного користування вагонами з посиланням на конкретні залізничні накладні та їх відповідні графи; виходячи з умов додаткової угоди № 4 від 07.03.2024, понаднормативне користування вагонами не є збитками; договором чітко передбачено складення саме заперечень на конкретний акт, тоді як в системі ВЧАСНО відповідні акти не відхилено, заперечення не направлено, тим самим акти є підписаними, у зв`язку з відсутністю на них заперечень; відповідач не скористався правом визначити в призначені платежу свій намір оплатити конкретну послугу позивача за конкретним актом виконаних робіт, хоча на момент оплати за платіжними інструкціями № 4670 від 21.05.2024 та № 108 від 03.10.2024 вже отримав акти виконаних робіт; відповідач сплатив більшу суму ніж виставлено в рахунку № 113 від 07.03.2024, а тому здійснено розподіл платежів в послідовності надання послуг.

14.01.2025 суд відкрив підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.01.2025.

30.01.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 20.02.2025.

20.02.2025 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування.

Між ТОВ "Натан Констракшн" (Експедитор) і ТОВ "Гудгрейноіл" (Клієнт) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1511-2023/ТЕО від 15.11.2023 (далі - Договір), за яким Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок Клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортного експедирування вантажів Клієнта залізничним рухомим складом в межах України та/або на імпорт/експорт (том 1 а.с. 15-21).

Згідно умов Договору погоджено, зокрема, таке:

- Клієнт зобов`язується прийняти та оплачувати надані послуги в сумі, узгодженій сторонами в Заявці. В суму доручення включено витрати Експедитора на виконання Заявки Клієнта, а також його винагороду. (п.2.2.).

- Експедитор зобов`язується погоджувати з Клієнтом всі додаткові витрати (збори, платежі, оплату послуг третіх осіб), необхідність здійснення яких виникла в процесі виконання даного Договору (п. 3.1.6.).

- Експедитор має право надати інші послуги, пов`язані з перевезенням Вантажу Клієнта, що не були обумовлені в момент підписання цього Договору або Заявки до цього Договору, про що Сторони укладають Додаткову угоду до даного Договору (п. 3.1.7.).

- Для виконання Експедитором доручення, згідно цього Договору, Клієнт зобов`язується надавати Експедитору письмову Заявку встановленої форми на перевезення вантажів, не пізніше ніж за 7 (сім) діб до бажаної дати подачі рухомого складу. (п. 3.2.1.).

- Клієнт зобов`язується забезпечити своєчасне завантаження Вантажу в надані Вагони, також нормативне перебування вагонів наданих Експедитором під вантажними операціями на станції відправлення/призначення. Нормативний термін перебування вагонів під вантажними операціями складає 2 (два) дня, якщо інше не погоджено в Заявці або в Додатках до діючого договору. Клієнт повинен компенсувати Експедитору всі додаткові витрати та збори в повній мірі за надлишковий час. (п. 3.2.10.).

- Протягом 10 робочих днів з дати отримання від Експедитора Акту надання послуг, звіту та оригіналу Заявки до нього Клієнт зобов`язується їх розглянути, підписати і один примірник підписаного Акту надання послуг та звіту до нього разом з оригіналом Заявки повернути Експедитору. У разі наявності обґрунтованих зауважень, підписати відповідний Акт надання послуг та звіт до нього із зауваженнями і повернути їх Експедитору у вказаний строк разом з оригіналом Заявки.

У разі відсутності письмових зауважень Клієнта до Акту надання послуг та/або звіту до нього після закінчення 10 (десяти) робочих днів з дати отримання ним відповідного Акту надання послуг та звіту до нього, Акт надання послуг та/або звіт до нього вважаються прийнятими Клієнтом, а послуги обумовлені в них наданими Експедитором в повному обсязі, належним чином відповідно до вимог Клієнта та підлягають сплаті Клієнтом Експедитору.

Якщо Клієнт відмовляється підписати Акт надання послуг та/або звіт до нього, не надаючи при цьому Експедитору мотивованих зауважень в письмовому вигляді, Акт надання послуг та звіт до нього, підписані Експедитором в односторонньому порядку є підставою для сплати Клієнтом наданих йому послуг у повному обсязі, а також підтвердженням того, що обумовлені у Акті надання послуг та звіті до нього послуги надані Експедитором Клієнту належним чином відповідно до його вимог. (п. 3.2.20.).

- Клієнт здійснює попередню оплату у розмірі 80% від заявленого обсягу перевезення у Заявці або Партії шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі виставлених рахунків протягом 5 банківських днів, але не пізніше ніж за 1 дня до дати запланованого оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на навантажений рейс/дати оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на підсил вагону (за наявності підсилу), якщо інше не узгоджено в Заявці.

20 % оплачується протягом 3-х банківських днів після підписання Сторонами акту виконаних робіт. При цьому, остаточний розрахунок здійснюється за фактично надані послуги. (п. 4.1.).

- Датою надання послуг за цим Договором є дата складання Акту виконаних робіт (п. 4.6.).

- У разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, оплати неустойок або здійснення інших платежів в інтересах Клієнта та/або з вини Клієнта і пов`язаних з виконанням цього Договору, в тому числі у разі перевищення об`єму фактично організованого перевезення, запланованого та оплаченого Клієнтом, Експедитор пред`являє до оплати Клієнтові факсом або електронною поштою рахунок, що підлягає оплаті Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його пред`явлення до оплати. (п. 4.8.).

- У разі порушення строків оплати послуг, що надаються Експедитором Клієнту за цим Договором (в тому числі відшкодування витрат, понесених Експедитором в інтересах Клієнта), Клієнт сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених в строк послуг, передбачених цим Договором, за кожен день прострочення платежу. Обов`язок сплати пені наступає у Клієнта у випадку надсилання йому Експедитором відповідного рахунку та/або вимоги (претензії). Нарахування пені є правом Експедитора. (пункт 6.10.).

- Строк дії Договору встановлюється з моменту його підписання Сторонами та дійсний до 31 грудня 2024 р (п. 10.1.).

- Сторони домовилися про застосування електронного обміну кореспонденцією (п. 10.6.).

- Електронний документообіг здійснюється з використанням сервісів таких як: «M.E.Doc» , «Вчасно» та іншого програмного забезпечення, яке визначене Сторонами на власний розсуд та відповідає вимогам чинного законодавства. (п. 10.7.).

ТОВ "Гудгрейноіл" подано Заявку № 4 від 07.03.2024 про надання послуг в березні 2024 року за Договором на перевезення шроту соняшникового негранульованого з насіння соняшника врожаю 2023 року кількістю 2 000 т, кількість вагонів 32, вартістю перевезення 1 830,00 грн за тону (том 1 а.с. 23). Заявка підписана сторонами в системі "Вчасно" 15.03.2024.

На виконання Заявки № 4 від 07.03.2024 сторонами 15.03.2024 через систему ВЧАСНО підписано Додаткову угоду № 4 від 07.03.2024 року, відповідно до якої позивач зобов`язався надати послуги з організації відвантаження, оформлення та доставки з пункту призначення на станцію призначення вантажу шрот кормовий в кількості 2 000,00 т 32 вагони норма навантаження 63 т за маршрутом Занки-Еперешке. Вартість послуг складає 1830,00 грн./т з ПДВ на загальну суму 3 660 000,00 грн. (том 1 а.с. 24).

Згідно Додаткової угоди, у вартість комплексного транспортно-експедиторського обслуговування ходить: подача вагонів, оплата залізничного тарифу, користування вагонами на шляху прямування, винагорода експедитора.

У ціну комплексного транспортно-експедиторського обслуговування не входить вартість зберігання і навантаження товару на елеваторі, робота тепловозу та інші послуги на елеваторі. Додаткові витрати понесені Експедитором при виконанні заявки Клієнта будуть враховані у акті виконаних робіт.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 113 від 07.03.2024 на суму 3 660 000,00 грн (том 1 а.с. 25).

Відповідач здійснив оплату грошових коштів з посиланням на вказаний рахунок у загальній сумі 3 675 372,02 грн за такими платіжними інструкціями: №4158 від 29.03.2024 на суму 500 000,00 грн., №4168 від 02.04.2024 року на суму 690 000,00 грн., № 4259 від 12.04.2024 року на суму 300 000,00 грн., № 4297 від 15.04.2024 року на суму 300 000,00 грн., №4397 від 22.04.2024 року на суму 400 000,00 грн., № 4484 від 03.05.2024 року на суму 750 297,60 грн., №4651 від 16.05.2024 року 210 217,08 грн., №4670 від 21.05.2024 на суму 524 817,31 грн., №108 від 03.10.2024 року на суму 40,03грн (том 1 а.с. 88-92).

На виконання Додаткової угоди №4 від 07.03.2024 року позивач організував перевезення вантажів в цілому 36 вагонами, на підтвердження чого надано залізничні накладні (том 1 а.с.27-41, 51-58, 60-68, 71-86, 148-249, том 2 а.с. 1-12, 41-159).

Надання вказаних послуг відповідачем під час розгляду справи не заперечується.

Крім того, за обставинами організації перевезення позивачем складено та направлено відповідачу 30.04.2024 за допомогою системи ВЧАСНО Акт виконаних робіт № 192 від 08.04.2024 року на загальну суму 922 137,01 грн., Акт виконаних робіт №212 від 15.04.2024 року на загальну суму 884 315,01 грн., з них 41 600,00 грн. понаднормове користування вагонами; Акт виконаних робіт № 215 від 15.04.2024 року на загальну суму 872 435,50 грн., з них 36 400,00 грн. понаднормового користування вагонами; Акт виконаних робіт №224 від 22.04.2024 року на загальну суму 1 108 284,50 грн., з них 33 800,00 грн. понаднормове користування вагонами (том 1 а.с. 26, 43-45, 40, 59, 69, 70, 87).

Також позивач направив на адресу відповідача Акт надання послуг №282 від 30.04.2024 року на загальну суму 36 266,40 грн за компенсацію за здійснення державного контролю вантажів (том 1 а.с. 87).

Всього згідно направлених актів позивачем надано послуг на загальну суму 3 823 438,42 грн., з яких 111 800,00 грн. понаднормове користування вагонами та 36 266,40 грн. компенсація за здійснення державного контролю вантажів.

З направлених позивачем актів не підписано відповідачем акти, до яких включено послуги за користування вагонами понаднормово, а саме Акти №212 від 15.04.2024 року, №215 від 15.04.2024 року, №224 від 22.04.2024, а також Акт за компенсацію за здійснення державного контролю вантажів №282 від 30.04.2024.

Згідно направлених відповідачем "Коментарі до документу" на Акти № № 212, 215, 224 вказано про незгоду з обрахуванням простою та для перевірки даних витребувано залізничні накладні з відмітками про відправлення на станцію завантаження, про прибуття пустих вагонів на завантаження, про повернення пустих вагонів на територію України (том 1 а.с. 46-49).

23.05.2024 позивач через систему ВЧАСНО повторно направив відповідачу Акти №212 від 15.04.2024 року, №215 від 15.04.2024 року, №224 від 22.04.2024.

Для оплати оформлено рахунки: № 226 від 30.04.2024 на суму 36 266,40 грн (компенсація за здійснення державного контрою вантажів); № 236 від 03.04.2024 на суму 15 372,02 грн (комплексне транспортно-експедиторське обслуговування залізничним транспортом); № № 237, 238 від 15.04.2024 на суму 78 000,00 грн, № 239 від 22.04.2024 на суму 33 800,00 грн (користування вагонами понаднормово) (том 2 а.с. 34-38).

27.05.2024 позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість відповідно до направлених актів виконаних робіт в сумі 148 106,43 грн та штрафні санкції (том 2 а.с. 17-19).

У відповідь на претензію відповідач в листі від 29.05.2024 вказав, зокрема, таке:

надані Експедитором обсяг та вартість послуг в частині комплексного транспортно-експедиційного обслуговування, в т. ч. винагорода експедитора, Клієнтом не заперечуються та не оспорюються;

витрати за користування вагонами понаднормово не можуть включатися в обсяг наданих послуг, оскільки являються витратами, які підлягають відшкодуванню на підставі направлення обґрунтованої претензії з додатками, що підтверджують факт понесення таких збитків (витрат), а не шляхом включення вартості збитків (витрат) в Акти виконаних робіт;

дислокації вагонів сама по собі не є належним документом для обрахування вартості простою;

компенсація за здійснення державного контролю вантажів також потребує документального підтвердження про здійснені Експедитором витрати, а тому є необхідність їх надання;

Експедитор не погоджував з Клієнтом витрати на "здійснення державного контролю вантажів", а тому вартість зазначеної компенсації потребує додаткового обґрунтування з боку Експедитора;

на зауваження Клієнта до Актів стосовно надання документів, що підтверджують факт користування вагонами понаднормово Експедитор не надав жодних документів у зв`язку з чим Клієнт не має підстав оплачувати вартість користування вагонів понаднормово (том 2 а.с. 20-22).

В листі до відповідача від 19.09.2024 позивач зазначив, зокрема, таке:

витрати на здійснення державного ветеринарного контролю документально підтверджені, у тому числі документами, які були надані разом з актом № 282 від 30.04.2022, а вказані послуги (ветеринарні сертифікати) використані відповідачем при митному оформленні;

відповідачу надсилалась дислокація руху вагонів, з якої можливо відстеження вагонів;

з наданої в листі таблиці видно використання вагонів понаднормово 210 діб, з якої до сплати виставлено 86 діб по вартості 1 300,000 грн за добу (том 2 а.с. 23-30).

У відповідь на лист позивача від 19.09.2024 відповідач в листі від 18.10.2024 вказав таке:

згідно Заявки клієнта № 34 від 07.03.2024 в графі "Оформлення сертифікатів" зазначено, що в послуги Експедитора включаються витрати на виготовлення ветеринарних сертифікатів;

Клієнт на замовляв, не погоджував додаткові витрати та не надавав жодних пропозицій щодо самостійного здійснення державного контрою вантажів;

згідно Додаткової угоди № 4 надано 50 днів на курсування вагону (25 днів від станції відправки до станції завантаження і 25 днів від станції завантаження до повернення вагона із користування);

згідно наданих Експедитором залізничних накладних неможливо перевірити обрахунок понаднормового користування вагонами (том 2 а.с. 31-32).

Наведені вище обставини та відсутність оплати стали підставою звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Норми права, застосовані судом.

В силу приписів ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлює, що транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (ст. 1).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 9).

Експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку (ч. 1 ст. 11).

Клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування (ч. 2 ст. 12).

За правилами Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ст. 13).

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

В ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотивована оцінка аргументів сторін і поданих доказів.

1. Щодо включення до актів витрат за понаднормове користування вагонами.

На підставі укладеного Договору № 1511-2023/ТЕО від 15.11.2023 позивач зобов`язався надати транспортно-експедиторські послуги за дорученням відповідача, а саме транспортне експедирування вантажів Клієнта залізничним рухомим транспортом.

Як слідує з пояснень обох сторін, обсяг та вартість послуг, наданих позивачем в частині комплексного транспортно-експедиційного обслуговування, у тому числі, винагорода експедитора, відповідачем не заперечується.

Спір між сторонами виник щодо підстав сплати експедитору коштів за понаднормове користування вагонами в загальній сумі 111 800,00 грн, які включені до загальної вартості послуг згідно Актів №212 від 15.04.2024, №215 від 15.04.2024, №224 від 22.04.2024, та компенсації за здійснення державного контролю вантажів (отримання ветеринарного сертифікату) в сумі 36 266,40 грн.

Суд констатує, що в пункті 3 Додаткової угоди № 4 від 07.03.2024 сторони узгодили, що Клієнт зобов`язаний дотримуватись термінів (початок та кінець) навантажувально-розвантажувальних операцій, що становить не більше 48 (сорока восьми) годин та знаходження вагону, в цілому, з моменту перетину кордону та відправлення порожнього вагону зі станції прикордонного переходу (в Україні), у разі виходу вагонів за кордон не більше 96 годин. При порушенні термінів навантажувально-розвантажувальних операцій Клієнт має компенсувати усі додаткові витрати Експедитора пов`язані з даним порушенням.

Зазначена ставка включає термін курсування вагона 25 діб з дати відправлення вагона на станцію завантаження (календарний штемпель станції відправлення). Період дії комплексної ставки настає з моменту відправки вагона до початкового місця призначення (станції навантаження), згідно дати штемпеля у графі 56 залізничної накладної на порожній вагон оформлений на станцію Клієнта, або згідно дати відправлення порожнього вагону зі станції прикордонного переходу (в Україні) і до моменту повернення вагона Експедитору в кінцевому місці призначення (станції розвантаження в Україні), згідно дати штемпеля у графі 56 залізничної накладної на порожній вагон оформлений на станцію Експедитора, або згідно дати відправлення порожнього вагону зі станції прикордонного переходу (в Україні) у разі виходу вагонів за кордон. При курсуванні вагона за вказаним маршрутом більше ніж 25 діб Клієнт сплачує 1 300,00 грн. з ПДВ на кожну добу за кожний вагон.

Як встановлено, позивач включив до Актів виконаних робіт №212 від 15.04.2024, №215 від 15.04.2024, №224 від 22.04.2024 суму за користування вагонами понаднормово в загальному розмірі 111 800,00 грн з ПДВ.

Такі Акти надсилались відповідачу двічі за допомогою системи ВЧАСНО (30.04.2024 та 23.05.2024).

Акт № 192 від 08.04.2024, який надсилався одночасно з вищевказаними Актами, підписано відповідачем, а інші Акти № № 212, 215, 224 не підписано та 15.05.2024 направлено листи, в яких вказано про незгоду з обрахуванням простою і для перевірки даних запитано підтверджуючи документи, а саме, залізничні накладні з відповідними відмітками.

Згідно п. 3.20. Договору відповідач зобов`язаний підписати Акти надання послуг протягом 10 робочих днів, а у разі наявності обґрунтованих зауважень - у межах вказаного строку підписати відповідний Акт із зауваженнями та повернути їх позивачу.

Вказаний пункт Договору передбачає, що якщо відповідач відмовляється підписати Акт, не надаючи при цьому мотивованих зауважень в письмовому вигляді, то такий Акт є підставою для сплати наданих послуг у повному обсязі.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо обґрунтованості його відмови у підписанні Актів та вмотивованості його заперечень, які надсилались позивачу у вигляді "Коментарі до документу", виходячи з такого.

Акти №212 від 15.04.2024, №215 від 15.04.2024, №224 від 22.04.2024 надсилались відповідачу з додатками до них, де наводилась деталізація розрахунку (том 1 ас. 27, 51, 60).

Згідно даних щодо направлення Актів, відповідачу також надсилались залізничні накладні (том 1 а.с. 42 на звороті, а.с. 58, 86 на звороті).

Під час розгляду справи відповідач не заперечив фактичне отримання вказаних Актів разом з додатками до них і залізничними накладними, однак вказав на те, що надані позивачем разом з Актами залізничні накладні не містили необхідної для перевірки розрахунку інформації.

Поряд з цим, суд ставить під сумнів таке твердження відповідача, оскільки за своєю формою залізнична накладна, форма якої затверджена наказом МінТранспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачає графу 56 "Календарний штемпель станції відправлення", а залізнична накладна ЦІМ/СМГС, Лист повідомлення про прибуття вантажу (для отримувача) - графу про проходження прикордонних станцій (п. 34.1.).

Згідно умов Додаткової угоди №4 від 07.03.2024, саме по вказаним даним обраховується термін курсування у разі виходу вагонів за кордон України.

Однак, при направленні запиту позивача про надання документів та при обставинах фактичного отримання залізничних накладних разом з Актами (не заперечується відповідачем в суді), відповідач жодним чином не мотивував необхідність такої інформації, з урахуванням вже отриманих залізничних накладних та додатків до Актів.

Більш того, при подальшому листуванні на отриману претензію позивача, відповідач в листі від 29.05.2024, наполягаючи на тому, що сума за понаднормове користування вагонами є збитками, вказав, що Експедитором не надано жодних документів. Тобто, відповідач кваліфікував спірну суму, як збитки та вказав про відсутність будь-якої документації, що не відповідало обставинам надсилання позивачем залізничних накладних разом з Актами, а також розрахунку (додатків) до кожного Акта.

Згідно листа від 19.09.2024 позивач навів пояснення щодо розрахунку плати за понаднормове користування вагонами і надав документи, у т.ч., всі залізничні накладні.

Проте, в листі від 18.10.2024 відповідач вказав, що згідно Додаткової угоди № 4 від 07.03.2024 термін курсування становить 50 діб та повідомив, що згідно наданих залізних накладних неможливо відслідкувати повний ланцюг курсування вагонів, щоб перевірити вірність нарахованого простою вагонів. Вимагав надати детальне пояснення по кожному вагонів.

Суд зазначає, що Додатковою угодою № 4 від 07.03.2024 чітко передбачено, що загальний строк курсування вагону від моменту відправки його на станцію завантаження до моменту його повернення позивачу складає 25 діб. При цьому, окремо передбачено, що вантажно-розвантажувальні операції мають тривати не більше 48 годин, тобто 2 діб, зазначена норма передбачає те, що строк курсування вагону включає 2 доби на завантаження та 2 доби на розвантаження, та 21 добу на перевезення в обох напрямках.

Додаткова угода передбачає обов`язок Клієнта компенсувати усі витрати Експедитора, пов`язані з порушенням термінів навантажувально-розвантажувальних операцій. Також передбачено сплату Клієнтом 1 300,00 грн з ПДВ за добу за кожний вагон у разі курсування вагону більше ніж 25 діб.

Отже, сплата Клієнтом передбачених Додатковою угодою коштів за понаднормове користування вагоном при курсуванні більш ніж 25 діб передбачена Додатковою угодою, як зобов`язання Клієнта, та не є збитками в розумінні ст. ст. 225 Господарського кодексу чи ст. 22 Цивільного кодексу України.

Як зазначено вище, Додаткова угода містить вказівку на дані, згідно яких обраховується термін курсування. Такі дані відображені у залізничних накладних, які є обов`язковими для оформлення при перевезенні вантажу та його супроводі.

Однак, у зверненнях до позивача відповідач чітко не вказав, що саме конкретно йому є незрозумілим, з урахуванням вже наданих позивачем документів, включаючи документи, які подано разом з Актами, та чому саме відповідач не погоджується повністю з розрахунком позивача відповідно до наданих йому позивачем документів.

Більш того, навантаження та розвантаження вагонів не охоплюється послугами Експедитора та відповідальним у дотриманні термінів навантаження і розвантаження є саме відповідач.

З урахуванням викладеного, є сумнівним твердження відповідача щодо його необізнаності про дати навантаження і розвантаження вагонів та про неможливість перевірки терміну курсування вагонів самостійно.

Згідно вимог законодавства та умов Договору, відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за фактично надані послуги.

За детальним розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві, загальний розмір плати за понаднормове користування склав 111 800,00 грн, що включено до Актів виконаних робіт і такий розмір підтверджено наданими до справи залізничними накладними (п. 56 накладної за формою від 21.11.2000 № 644 та п. 34.1. залізничної накладної ЦІМ/СМГС, Лист повідомлення про прибуття вантажу (для отримувача).

Відповідач під час розгляду справи та з урахуванням поданих позивачем до суду документів не спростував наведений позивачем розрахунок та у відзиві на позов лише обмежився посиланням на надсилання ним зауважень до Актів, про які зазначено вище.

Однак, сама по собі подія не підписання відповідачем Актів ще не спростовує фактичне надання позивачем відповідних послуг. У даному випадку та згідно матеріалів справи є підтвердженим надання позивачем послуг за Договором у визначених об`ємах та вартості згідно Актів виконаних робіт №212 від 15.04.2024, №215 від 15.04.2024, №224 від 22.04.2024 на загальну суму 2 865 035,01 грн, включаючи понаднормове користування вагонами.

Натомість, зауваження відповідача на вказані Акти не можна визнати мотивованими в силу викладених вище обставин.

2. Щодо сплати компенсації за здійснення державного контролю вантажів.

Згідно матеріалів справи, позивач забезпечив виготовлення ветеринарних сертифікатів, за що сплатив кошти в загальній сумі 36 266,40 грн (том 1 а.с. 101-147).

Позивач на вказану суму оформив Акт надання послуг № 282 від 30.04.2024 - Компенсація за здійснення державного контролю вантажів, який направив відповідачу через системи "Вчасно" 23.05.2024, а також виставив рахунок на оплату № 226 від 30.04.2024 (том 1 а.с. 87, том 2 а.с. 34).

Відповідач Акт не підписав та у відповіді від 18.10.2024 на лист позивача від 19.09.2024 вказав, що згідно Заявки в послуги Експедитора включено витрати на виготовлення ветеринарних сертифікатів, тоді як послуга "здійснення державного контролю вантажів" позивачем з відповідачем не погоджувалась.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач зволікав з виготовленням сертифікатів, у зв`язку з чим відповідач взяв відповідальність за їх виготовлення. Вказано, що позивач на власний розсуд без погодження з відповідачем вирішив забезпечити виготовлення ветеринарних сертифікатів, а не використовував сертифікати відповідача.

В засіданні суду з розгляду справи по суті 20.02.2025 представник відповідача не підтримав свої заперечення щодо виготовлення позивачем сертифікатів без погодження з відповідачем, натомість наполіг на тому, що згідно Заявки № 4 від 07.03.2024 виготовлення сертифікатів включено у вартість комплексного транспортно-експедиторського обслуговування.

Суд встановив, що за змістом Заявки Клієнта № 4 від 07.03.2024 міститься графа: "Оформлення сертифікатів" - "Ветеринарний сертифікат".

За твердженням позивача - зміст такої заявки передбачає оформлення сертифікатів при даному перевезенні, за твердженням відповідача - виготовлення ветеринарних сертифікатів включено до послуг Експедитора.

Суд констатує, що для виконання вказаної Заявки та у відповідності до п. 4.3. Договору сторони підписали Додаткову угод №4 від 07.03.2024, відповідно до якої погодили умови та вартість організації перевезення згідно Заявки.

За змістом Додаткової угоди сторони передбачили, що у вартість комплексного транспортно-експедиторського обслуговування входить: подача вагонів до місця навантаження; оплата залізничного тарифу; користування вагонами на шляху прямування; винагорода експедитора.

Таким чином, згідно Додаткової угоди № 4 від 07.03.2024 у вартість комплексного транспортно-експедиторського обслуговування НЕ включено вартість з організації виготовлення ветеринарних сертифікатів.

З підстав викладеного, твердження відповідача, що вартість з виготовлення ветеринарних сертифікатів включена у вартість послуг Експедитора, є безпідставним та відхиляється судом.

Також фактична поведінка відповідача щодо підписання Заявки, надсилання позивачу листів стосовно відбору зразків шроту (вантаж) та пояснення представника відповідача в засіданні суду свідчить про фактичне погодження забезпечення позивачем виготовлення ветеринарних сертифікатів.

Більш того, як слідує з пояснень позивача та що не заперечено відповідачем, ветеринарні сертифікати, виготовлення яких організовано й оплачено позивачем, використані в організації перевезення. Тобто, відповідач фактично спожив послуги позивача з організації виготовлення ветеринарних сертифікатів.

Відповідно до п. 3.2.4. Договору, Клієнт зобов`язується своєчасно здійснювати оплату згідно умов Договору, а також відшкодовувати документально підтвердженні додаткові витрати, понесені Експедитором, у зв`язку з виконанням даного Договору.

Пункт 4.8. Договору передбачає, що у разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, оплати неустойок або здійснення інших платежів в інтересах Клієнта та/або з вини Клієнта і пов`язаних з виконанням цього Договору, в тому числі у разі перевищення об`єму фактично організованого перевезення, запланованого та оплаченого Клієнтом, Експедитор пред`являє до оплати Клієнтові факсом або електронною поштою рахунок, що підлягає оплаті Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його пред`явлення до оплати.

Отже, понесені позивачем витрати на виготовлення ветеринарних сертифікатів в розмірі 36 266,40 грн, на оплату яких також виставлено рахунок № 226 від 30.04.2024, підлягають сплаті відповідачем.

На підставі вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи фактичного надання позивачем послуг за Договором згідно Актів № 192 від 08.04.2024 на суму 922 137,01 грн., №212 від 15.04.2024 на суму 884 315,01 грн. № 215 від 15.04.2024 на суму 872 435,50 грн.№224 від 22.04.2024 на суму 1 108 284,50 грн.,№282 від 30.04.2024 на суму 36 266,40 грн, а всього на суду 3 823 438,42 грн, включаючи витрати на понаднормове використання вагонів та компенсація за здійснення державного контролю вантажів (ветеринарні сертифікати).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач сплатив за Договором 3 675 372,02 грн, а отже залишок не сплаченої суми, який підлягає стягненню з відповідача становить 148 066,40 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 148 066,40 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

3. Щодо стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань.

За ст. 530 Цивільного кодексу України одним із принцип належного виконання зобов`язання, є його виконання у встановлений договором строк (термін). Так, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.10. Договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати послуг, що надаються Експедитором Клієнту за цим Договором (в тому числі відшкодування витрат, понесених Експедитором в інтересах Клієнта), Клієнт сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених в строк послуг, передбачених цим Договором, за кожен день прострочення платежу.

Як встановлено судом, відповідач порушив строк оплати як авансового платежу, так і кінцевого розрахунку згідно п. 4.1. Договору.

При цьому, з огляду на невмотивованість зауважень відповідача на надані для підписання Акти, що встановлено під час розгляду справи, суд застосовує положення абзацу третього пункту 3.2.20. Договору стосовно того, що Акт надання послуг та звіт до нього, підписані Експедитором в односторонньому порядку, є підставою для сплати Клієнтом наданих йому послуг у повному обсязі,

Суд враховує, що згідно п. 4.6. Договору, датою надання послуг за цим Договором є дата складання Акту виконаних робіт.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає про відповідність умовам п. 4 1. Договору визначеної позивачем кінцевої дати оплати 80% від вартості послуги - не пізніше 15.03.2024, оскільки передбачено проведення попередньої оплати не пізніше ніж за день до подачі вагонів. Відповідач такі вагони замовив, рахунок для оплати отримав, а отже мав всі підстави для своєчасного здійснення попередньої оплати.

Розподіл сплачених відповідачем коштів здійснено позивачем з урахуванням послідовності зарахування платежів, у зв`язку з відсутністю в призначені платежу вказівки на конкретний вид послуги згідно Акта, яка оплачується.

Однак під час розрахунку позивач безпідставно включив в період нарахування день зарахування платежу, оскільки згідно п. 4.10. Договору датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок Експедитора.

Оскільки матеріали справи не містять доказів інших дат зарахування коштів на рахунок позивача ніж ті, що зазначені у відповідних платіжних інструкціях в графі "дата зарахування", суд враховує наявні дати.

Також слід врахувати граничний шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, так як умови Договору не містять іншого строку нарахування.

З урахуванням викладеного та в межах періоду розрахунку позивача, суд наводить наступний розрахунок пені та нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України:

- на авансовий платіж в сумі 2 928 000,00 грн, що становить 80% від заявленого обсягу перевезення 3 660 000,00 грн:

за період з 16. 03. по 28.03.2024 на суму 2 928 000,00 грн - 30 160,00 грн пені, 3 120,00 грн 3% річних;

за період з 29.03. по 01.04.2024 на суму 2 428 000,00 грн (- 500 000,00 грн) - 7 695,30 грн пені, 796,07 грн 3% річних;

за період з 02.04. по 11.04.2024 на суму 1 738 000,00 грн (- 690 000,00 грн) - 13 771,04 грн пені, 1 424,59 грн 3% річних;

за період з 12.04. по 14.04.2024 на суму 1 438 000,00 грн (-300 000,00 грн) - 3 418,20 грн пені, 353,61 грн. 3% річних;

за період з 15.04.по 21.04.2024 на суму 1 138 000,00 грн (- 300 000,00 грн) - 6 311,86 грн пені, 652,95 грн;

за період з 22.04. по 02.05.2024 на суму 738 000,00 грн (-400 000,00 грн) - 6 150,00 грн пені, 665,41 грн 3% річних;

- на суми прострочення оплати Акта №224 від 22.04.2024 та Акта № 282 від 30.04.2024:

за період 13.06. по 02.10.2024 на суму 148 106,43 грн - 11 787,82 грн пені; 1 359,67 грн 3% та 6 450,62 грн інфляційні втрати;

за період з 03.10.2024 по 23.11.2024 (6 місяців з 23.05.24 за Актом № 224) на суму 148 066,40 грн (-40,03 грн) - 5 469,56 грн пені;

за період з 24.11. по 05.12.2024 на суму 36 266,40 грн (Акт № 282) - 309,16 грн пені;

за період з 03.10.2024 по 05.12.2024 на суму 148 066,40 грн (Акт № 224 і Акт № 282) - 776,74 грн 3% річних та 5 529,10 грн інфляційні втрати,

а всього - 85 072,94 грн пені, 9 149,04 грн 3% річних та 11 979,72 грн інфляційні втрати.

Однак позивач заявляє до стягнення 82 930,38 грн пені та 9 181,88 грн інфляційних втрат, що є меншим від суми, розрахованої судом, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими повністю.

Щодо 3% річних, то така сума підлягає стягненню згідно розрахунку суду в сумі 9 149,04 грн, тобто меншої від заявленої суми, а тому позовні вимоги в цій частині підлягаю задоволенню частково.

Разом з цим суд враховує, що заявлена позивачем до стягнення пеня, яка становить 82 930,38 грн, складає 56 % від суми основного боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схожі норми також містить ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, суд може застосувати наведені правила та зменшити розмір неустойки.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20)).

Суд враховує, що у даному випадку позивач не повідомляє про понесення ним будь-яких збитків, тоді як зважаючи на співвідношення розміру боргу та пені, а також інших нарахувань, суд вважає, що стягнення пені у заявленому позивачем розмірі 82 930,38 грн (56% від суми боргу) є значним, що надає підстави для її зменшення. Окрім того, витрати позивача внаслідок несвоєчасної сплати основного боргу компенсуються без обмеження будь-яким строком нарахуваннями згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З підстав викладеного та застосовуючи дискрецію у вказаному питанні, суд вважає можливим зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 20% та стягнути 66 344,30 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 148 066,40 грн основного боргу, 9 181,88 грн інфляційних, 9 149,04 грн 3% річних та 66 344,30 грн пені.

У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє.

Судові витрати.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме враховується часткове задоволення позову щодо стягнення 3% річних.

Щодо часткового стягнення пені, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Також відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Переплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню для чого є необхідним подати відповідне клопотання.

Окрім того, згідно попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат позивач зазначив про понесення витрат на професійну правничу допомогу та за змістом прохальної частини позову заявив про подання доказів на підтвердження вказаних витрат після ухвалення рішення суду.

Стаття 221 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З підстав викладеного, суд призначає судове засідання для вирішення питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (вул. Юрія Бутусова, 22В, м. Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код 39685847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" (вул. Київський шлях, 14, каб. 405, м. Бориспіль, Київська область, 08303, ідентифікаційний код 42255574) 148 066,40 грн основного боргу, 9 181,88 грн інфляційних, 9 149,04 грн 3% річних та 66 344,30 грн штрафних санкцій (пені), а також 2 991,93 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу на 06.03.2025 о 12:00 год.

Строк подання доказів - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" у судовому засіданні 06.03.2025 о 12:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації в системі: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" у судовому засіданні 06.03.2025 о 12:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації в системі: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Провести засідання суду, призначене на 06.03.2025 о 12:00 год, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду засобами підсистеми ЄСІТС за допомогою свого Електронного кабінету і власних технічних засобів або у приміщенні іншого суду і за допомогою технічних засобів суду. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розроблена адміністратором ЄСІТС та розміщена за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 28.02.2025.

Суддя В.В.Тимошевська