донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.06.2011 р. справа №28/5009/1056/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЗубченко І.В.
Акулової Н.В., Геза Т.Д.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №157 від 12.04.2011р.
від відповідача :не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб", м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від05.04.2011р. (повний текст підписано 06.04.2011р.)
у справі№28/5009/1056/11 (суддя О.В. Яцун)
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Єнергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
(перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Єнергопостачальна компанія "Дніпрообленерго")
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб", м. Запоріжжя
простягнення пені у розмірі 154560,04грн. та штрафу у розмірі 115410,48грн. за порушення умов договору підряду №927/10 від 17.05.2010р.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Єнергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб", м. Запоріжжя про стягнення пені у розмірі 154560,04грн. та штрафу у розмірі 115410,48грн. за порушення умов договору підряду №927/10 від 17.05.2010р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.04.2011р. (повний текст підписано 06.04.2011р.) у справі №28/5009/1056/11 було задоволено позовні вимоги.
Рішення мотивовано тим, що відповідач, всупереч умов договору, не виконав належно та своєчасно будівельно-монтажні роботи та не надав позивачу акти виконаних робіт, що є порушенням як умов договору, так і ст.193 Господарського кодексу України; у зв'язку із простроченням виконання відповідачем обов'язку щодо виконання підрядних робіт, відповідно до умов договору, зокрема, пункту 6.2., з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 154650грн. та штраф у розмірі 115410,48грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області у справі №28/5009/1056/10 в частині стягнення пені у розмірі 154560,04грн., штрафу у розмірі 15410,48грн., 2700,60грн. витрат по держмиту, та прийняти нове рішення про зменшення розміру штрафу на 99 відсотків та стягнення пені у розмірі 54242,93грн.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.05.2011р. відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2011р. у справі №28/5009/1056/11.
В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник посилався на помилковий висновок суду щодо існування у відповідача обов’язку виконати роботи з реконструкції ПЛ-0,4кВ ТП-193 с. Новопавлівка, Межевського р-н. протягом 120 календарних днів з дати укладання договору, оскільки 18.10.2010р. позивачем був наданий відповідачу на узгодження новий графік виконання робіт за договором за підписом головного інженера Межевського РЕС Гончарова В.А., за яким строк виконання робіт починається з 04.10.2010р. та закінчується 10.12.2010р. Також скаржник зазначив, що ціна договору як істотна умова договору була погоджена сторонами лише 06.09.2010р. шляхом підписання додаткової угоди №1 до договору. До того ж позивач затягував початок виконання відповідачем робіт з дати підписання договору з 17.05.2010р. до 04.10.2010р., тобто на п’ять місяців. Викладене, на думку відповідача, слід розцінювати як прострочення кредитора та доводить його невиновність у заявленому у позові простроченні.
Разом з тим, скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за відсутності у судовому засіданні повноважного представника відповідача та ненадання йому можливості висловити свою правову позицію щодо заявлених позовних вимог та представити докази в підтвердження своїх заперечень.
У відзиві на апеляційну скаргу №4817 від 18.05.2011р. позивач не погодився з доводами скаржника та зазначив, що відповідач не додав до апеляційної скарги жодних доказів, які б вказували на порушення замовником положень договору щодо створення умов для початку робіт, їх проведення та фінансування, про відмову замовника від сприяння підрядникові у здійсненні робіт, про перенесення та скорочення термінів виконання робіт.
Також у відзиві позивач повідомив про перейменування Відкритого акціонерного товариства "Єнергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "Єнергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".
За приписами ст.90 Цивільного кодексу України організаційно-правова форма юридичної особи є частиною її найменування. Перейменування Відкритого акціонерного товариства "Єнергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "Єнергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" не є підставою для заміни сторони у справі її правонаступником в розумінні ст.25 Господарського процесуального кодексу України. Тому судовою колегією прийнято до увагу зміну найменування позивача.
У письмових поясненнях №5318 від 30.05.2011р. позивач зазначив, що листи ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»від 13.09.2010р. вих.№7579, від 04.11.2010р. вих.№9705, від 24.12.2010р. №11510 та графік виконання робіт з реконструкції ПЛ –0,4 кВ від ТП –193 с. Новопавлівка, Межівського району, як додаткові докази, подані до Донецького апеляційного господарського суду з порушенням вимог ст.101 ГПК України і не повинні братися судовою колегію до уваги.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник скаржника в судове засідання 08.06.2011р. не з’явився. Відповідно до статті 98 ГПК України про час і місце судового засідання скаржник був повідомлений належним чином.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпроенерго” (замовник) та ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Техенергоснаб” (підрядник) був укладений договір підряду на реконструкцію (модернізацію) №927/10 від 17.05.2010р., за умовами якого підрядник зобов’язався здійснити підрядні роботи з реконструкції ПЛ –0,4кВ від Тп –193 с. Новопавлівка, Межівський район, згідно кошторисної документації, а замовник зобов’язався прийняти об’єкт та сплатити вартість виконаних робіт (пункт 1.1. договору).
Загальна вартість робіт складає 1498998грн., в т.ч. ПДВ 20% - 249833грн., вартість робіт без ПДВ 1249165грн. (пункт 2.1. договору). Вартість об’єкту визначається договірною ціною, складеною на підставі проектно-кошторисної документації, затвердженої сторонами і що є невід’ємною частиною договору (пункт 2.2. договору). Договірна ціна є твердою (пункт 2.3. договору).
Замовник здійснює оплату виконаних робіт на підставі форми КБ-2В і КБ-3 (пункт 2.4. договору). Остаточний розрахунок за договором здійснюється замовником відповідно до підписаних сторонами актів ф. КБ-2в і довідками ф. КБ-3 протягом 30 календарних днів після підписання актів ф. КБ-2в і довідки ф. КБ-3, до повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків (пункт 2.5. договору).
Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що роботи повинні бути виконані протягом 120 календарних днів з дати укладання договору.
Обов’язки замовника та підрядника сторони обумовили у пунктах 4.1., 4.2. договору.
Згідно пункту 5.1. договору підрядник складає двосторонній акт (акти) виконаних робіт (акти форми КБ-2В і КБ-3), які підписуються уповноваженими представниками сторін та надає його не пізніше 25 числа кожного місяця до відділу капітального будівництва. Разом з актами форми КБ-2В і КБ-3 надаються податкові накладні та розшифровка інших витрат, що були передбачені договірною ціною.
Роботи за даним договором вважаються виконаними після введення об’єкту в експлуатацію. Тобто підписання акту робочої технічної комісії про прийняття в експлуатацію об’єкту (пункт 5.3. договору). Завершення робіт оформлюється актом здачі-приймання, який затверджується уповноваженими представниками сторін (пункт 5.4. договору).
Відповідно до пункту 8.2. договору зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін відповідно до діючого законодавства, та оформлюється додатковою угодою до цього договору.
Додатками до договору визначено 1. договірну ціну (а.с.10-11), 2. розрахунки договірної ціни, 3. кошторис, 4. календарний план (а.с.12).
Згідно договірної ціни загальна вартість робіт складає 1498998грн., згідно календарного графіку –виконання останнього етапу робіт передбачено у вересні 2010р.
06 вересня 2010 року сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору, якою була змінена вартість підрядних робіт і складає –1154104,80грн.
Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, судова колегія дійшла висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.
Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки підписання договору відбулося 17.05.2010р., то з урахуванням пункту 3.1. договору строк виконання підрядних робіт встановлений –14.09.2010р.
При цьому, незважаючи на підпис головного інженера Межевського РЕС Гончарова В.А. на графіку виконання робіт з реконструкції ВЛ 0,4 кВ, ВЛ 10 кВ від ТП-193 с. Новопавлівка, Межівського району, від 18.10.2010р. до договору №927/10 від 17.05.2010р., за юридичною природою цей графік не може бути додатком до договору №927/10 від 17.05.2010р. внаслідок того, що будь-яке доповнення до договору з боку позивача повинно бути підписане уповноваженим на це представником та скріплене печаткою підприємства.
Інших доказів в підтвердження зміни договору в частині строків виконання монтажно-будівельних робіт відповідач суду не представив.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що у разі якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 5.3 договору сторони узгодили, що роботи за даним договором вважаються повністю виконаними після введення об’єкта в експлуатацію, тобто після підписання акту робочої технічної комісії про прийняття об’єкта в експлуатацію.
Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, підрядні роботи в установлений договором строк, який в свою чергу був запропонований відповідачем під час проведення тендеру, не здійснив, акти виконаних робіт позивачу не надав, чим порушив умови договору.
В зв’язку з прострочення строків виконання підрядних робіт за договором №927/10 від 17.05.2010р. на його адресу була направлена претензія №818 від 31.01.2011р. з вимогою сплатити суми штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору. Зазначена претензія залишена без відповіді.
Як вбачається з матеріалів справи, на день розгляду спору судом першої інстанції відповідач виконання підрядних робіт з реконструкції ПЛ –0,4кВ від ТП –193 с. Новопавлівка Межівського району не довів, будь-яких претензій позивачу не пред’явив.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Пунктом 6.2 договору встановлено, що у разі невиконання робіт, порушення термінів виконання робіт відповідно до умов цього договору з вини підрядника, підрядник сплачує замовнику неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожний день прострочення. При простроченні виконання (невиконання) робіт більше тридцяти календарних днів підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% загальної вартості робіт.
Згідно з розрахунком позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 15.09.2010р. по 27.01.2011р. у розмірі 154650,04грн., сума штрафу –115410,48грн.
Суд першої інстанції правомірно визнав розрахунок суми пені та штрафу такими, що є арифметично вірними, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, здійснено з дотриманням ч.6 ст. 232 ГК України.
Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Однак, всупереч статям 33, 34 ГПК України відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов’язання з вчасного виконання підрядних робіт, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.
При цьому, посилання відповідача на те, що рішення прийнято судом за відсутності у судовому засіданні повноважного представника відповідача та ненадання йому можливості висловити свою правову позицію щодо заявлених позовних вимог та представити докази в підтвердження своїх заперечень відхиляються судовою колегією, оскільки справа розглянута в строк, передбачений ст.69 ГПК України та у відповідності до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, виходячи зі складності спору та добровільної відмови відповідача приймати участь у судовому процесі. Так, клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не заявляв, про час і місце судового засідання був повідомленим належним чином, про що свідчить повідомлення з відміткою про отримання 15.03.2011р. поштового відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі №28/5009/1056/11 від 04.03.2011р. Разом з тим, перебування директора ТОВ «НВП «Техенергоснаб»Бондаренка С.В. у відпустці з 01.04.2011р. по 14.04.2011р. не є обставиною, яка є об’єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення сторони та пов’язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Так, судова колегія вважає, що факт знаходження у відпустці директора підприємства не позбавляв права інших уповноважених осіб надати відповідні документи на підтвердження своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог.
З цих самих підстав судовою колегією було відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про залучення до матеріалі справи копій листування сторін щодо строків виконання робіт.
У відповідності з приписами ст.101 ГПК України процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У даному випадку вказані документи не були предметом розгляду судом першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2011р. (повний текст підписано 06.04.2011р.) у справі №28/5009/1056/11, яким задоволено позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 154560,04грн. та штрафу у розмірі 115410,48грн. за порушення умов договору підряду №927/10 від 17.05.2010р., ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2011р. (повний текст підписано 06.04.2011р.) у справі №28/5009/1056/11 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2011р. (повний текст підписано 06.04.2011р.) у справі №28/5009/1056/11 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано 5 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –господарському суду