донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.06.2011 р.           справа №7/72

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівЗубченко І.В.

Акулової Н.В., Геза Т.Д.

від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №50-11"Д" від 26.04.2011р.

від відповідача :Шмідт В.О. за довіреністю №юр/4448 від 31.12.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Донецьобленерго»)  

на рішення  господарського суду Донецької області

від19.04.2011р. (повний текст підписано 22.04.2011р.)

у справі№7/72 (суддя Величко Н.В.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область (перейменовано на Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”)

доОбласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк

простягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 94227,12грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6386,34грн., пені в розмірі 2729,59грн., 3% в розмірі 528,30грн., інфляційних в розмірі 1474,50грн.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 94227,12грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6386,34грн., пені в розмірі 2729,59грн., 3% в розмірі 528,30грн., інфляційних в розмірі 1474,50грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. (повний текст підписано 22.04.2011р.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електроенергію –94227,12грн., заборгованість за реактивну електроенергію –6386,34грн., пеню – 1364,81грн., 3% річних – 528,30грн., інфляційні –1474,50грн., витрати на сплату державного мита у сумі 1040,34грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232,94грн.

Вказане рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог щодо існування суми боргу, інфляційних втрат та 3% річних. Позовні вимоги щодо стягнення пені задоволені частково, оскільки позивачем в порушення умов договору застосовано подвійну облікову ставку НБУ, тоді як умовами договору передбачена лише пеня у розмірі облікової ставки НБУ.

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. у справі №7/72 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 1364,78грн., в цій частині позовні вимоги задовольнити, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що додатковою угодою від 29.05.2007р. внесено доповнення до договору та викладено додаток №5 «Порядок розрахунків»в новій редакції. Пунктом 8 цього додатку передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених додатком №5 нарахувань, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу. З цього слідує, що положеннями договору, які передбачені п.4.2.1. договору з урахуванням протоколу розбіжностей суперечать положенням додатку №5, а значить при застосуванні розміру пені необхідно керуватись положеннями п.8 додатку №5.

18 травня 2011 року позивачем надано клопотання №03юр-28212/11, в якому він просив здійснити зміну найменування позивача у справі №7/72 з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

На підтвердження вказаного клопотання надані копія свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” А00№664521 щодо внесення відповідних змін 26.04.2011р. та копію статуту Публічного акціонерного товариства  „Донецькобленерго”.

Оскільки, наданими документами підтверджується факт перейменування Відкритого акціонерного товариства  „Донецькобленерго” у Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” судова колегія вважає за можливе вважати позивачем Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

У письмових поясненнях №03юр-38811/11 від 07.06.2011р. позивач зазначив, що посилання в апеляційній скарзі на укладання між сторонами додаткової угоди від 29.05.2007р., якою внесено доповнення до договору та викладено додаток №5 «Порядок розрахунків»в новій редакції є помилковим. Насправді, листом №393/02 від 27.05.2008р. ОКП “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа»з метою своєчасного надання поточних рахунків зі сплати електроенергії в ОКП “Донецьктеплокомуненерго” просив постачальника перенести дату звіту за спожиту електричну енергію з 30 числа на 25. Розглянувши звернення споживача ВАТ «Донецькобленерго»надало йому додаток №5 від 24.07.2008р. «Порядок розрахунків» до договору, в якому зазначено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 00 годин 25 числа місяця до 00 годин 25 числа наступного місяця. Наведений додаток підписаний сторонами та скріплений печатками. Станом на сьогоднішній день дія додатку №5 від 24.07.2008р. до договору підтверджується звітами за спожиту електричну енергію (актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), які підписані сторонами станом на 26 число кожного місяця, а також рахунками за спожиту електричну енергію, які містяться в матеріалах справи.

Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.

У судовому засіданні 08.06.2011р. представник позивача підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі та письмових поясненнях до неї.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.06.2011р. пояснив, що сторонами змінено додаток №5 до договору «Порядок розрахунків»та наразі діє додаток №5 від 24.07.2008р.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу (з урахуванням письмових пояснень №03юр-38811/11 від 07.06.2011р.), заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 16.10.2006р. було укладено договір про постачання електричної енергії №8/37 з протоколом розбіжностей.

Пунктом 1 договору передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 528,7кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розділом 7 договору та додатком №5 „Порядок розрахунків” до договору сторони узгодили облік електричної енергії та порядок розрахунків.

Відповідно до пункту 7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показників розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно пункту 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4.–2.3.5. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, згідно діючого законодавства України.

У відповідності до пункту 8 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків”, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу.

Пунктом 9.5. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатковою угодою №101-09 до договору №8/37 від 16.10.2006р. сторони змінили номер договору про постачання електричної енергії з №8/37 на №8. Додаткова угода є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому законом порядку.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, постачав відповідачу електричну енергію, що підтверджено наявними матеріалами справи. Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати грошових сум за договором на користь позивача у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору, у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 94227,12грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6386,34грн., пені в розмірі 2729,59грн., 3% в розмірі 528,30грн., інфляційних в розмірі 1474,50грн.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно норм ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за спожиту у грудні 2010 року та січні 2011 року активну електричну енергію у розмірі 94227,12грн. та суми заборгованості за спожиту у липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року та січні 2011 року реактивну електричну енергію у розмірі 6386,34грн., оскільки відповідач не довів належними та допустими доказами по справі згідно норм ст.ст.33, 34, 36 ГПК України відсутність у нього боргу перед позивачем.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 528,30грн., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання та інфляційні у розмірі 1474,50грн., як збільшення суми основного боргу за період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

У відповідності до ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4.–2.3.5. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків ”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, згідно діючого законодавства України.

У відповідності до пункту 8 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків”, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив господарський суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2729,59грн. Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок суми пені, дійшов невірного висновку, що до стягнення підлягає пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ у сумі 1364,81грн., оскільки безпідставно не врахував пункт 8 додатку №5 до договору „Порядок розрахунків”. Судовою колегією здійснено перерахунок пені у відповідності до приписів діючого законодавства та умов договору, згідно якого пеня складає 2729,59грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

До моменту прийняття рішення по справі відповідач звернувся до господарського суду із клопотанням про зменшення розміру пені на 50%.

Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, оскільки, всупереч статям 33, 34 ГПК України відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов’язання з вчасної оплати спожитої електроенергії, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги прийняті судовою колегією до уваги, оскільки підтверджені матеріалами справи та впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. (повний текст підписано 22.04.2011р.) у справі №7/72 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 1364,78грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області є законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. (повний текст підписано 22.04.2011р.) у справі №7/72 –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. (повний текст підписано 22.04.2011р.) у справі №7/72 –скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 1364,78грн.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства  „Донецькобленерго”,           м. Горлівка, Донецька область до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк про стягнення пені у сумі 1364,78грн. –задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26003301470077 в ПІБ України від. м. Дружковки, МФО 334334, ЗКПО 05540853) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 2600713988 в Олександрівському відділенні ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 00130915) пеню у сумі 2729,59грн., витрати на сплату державного мита у сумі 1053,46грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Повернути Відкритому акціонерному товариству “Донецькобленерго” надмірно сплачене державне мито у сумі 54коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. (повний текст підписано 22.04.2011р.) у справі №7/72 залишити без змін.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26003301470077 в ПІБ України від. м. Дружковки, МФО 334334, ЗКПО 05540853) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 2600713988 в Олександрівському відділенні ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 00130915) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 51грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази та довідку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                  І.В. Зубченко

Судді:                                                                                            Н.В. Акулова

                                                                                                            Т.Д. Геза

Надруковано 5 примірників: 1–позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС, 1 –ГС