донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.10.2011 р.           справа №9/114

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.

суддів:Бойко І.А., Марченко О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №3 від 22.04.2011р., ОСОБА_2 за довіреністю №1 від 03.01.2011р.

від відповідача:ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 15.04.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільсько –господарське підприємство «Агро –Прогрес Україна», м. Донецьк

простягнення 78552,40грн.

на рішення господарського судуДонецької області

від15.09.2011р. (повний текст підписано 20.09.2011р.)

у справі№9/114 (суддя Макарова Ю.В.)

за позовомСпільної компанії «ДАХ», м. Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сільсько –господарське підприємство «Агро –Прогрес Україна», м. Донецьк

простягнення основного боргу у сумі 22079,02грн., 3% річних у сумі 1972,59грн., інфляційних нарахувань у сумі 8456,26грн.

В С Т А Н О В И В:

Спільна компанія «ДАХ», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільсько –господарське підприємство «Агро –Прогрес Україна», м. Донецьк, про стягнення основного боргу у сумі 22079,02грн., пені у сумі 3630,94грн., 3% річних у сумі 1794,75грн., інфляційних нарахувань у сумі 7705,58грн.

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 22079,02грн., 3% річних у сумі 1972,59грн., інфляційні нарахування у сумі 8456,26грн. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 20.09.2011р.) у справі №9/114 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «СГП «Агро-Прогрес Україна»на користь СК «ДАХ»основний борг у сумі 22079,02грн., 3% річних у сумі 1968,31грн., індекс інфляції у сумі 8060,81грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 347,77грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,09грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №1208/Дт/4 12.08.2008р., на виконання якого позивач передав відповідачу сільськогосподарську техніку, вартістю 22079,02грн., погодженою сторонами в п.п.1.1., 4.1. договору, а відповідач, відповідно, прийняв цей товар за актом приймання-передачі від 15.08.2008р.; у зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань з оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у сумі 22079,02грн., а також позивач нарахував 3% річних у сумі 1972,59грн. та інфляційні втрати у сумі 8456,26грн. за період з 19.08.2008р. по 10.08.2011р.; позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 22079,02грн., 3% річних у сумі 1968,31грн. та інфляційних втрат у сумі 8060,81грн. за період з 21.08.2008р. по 10.08.2011р. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи; в іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовлено як у безпідставно заявлених.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. у справі №9/114 скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник вказав, що позивач не надав доказів у підтвердження факту передачі відповідачу свідоцтва про реєстрацію техніки з відміткою про зняття її з обліку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу №1208-Дт/4 від 12.08.2008р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 22079,02грн., на яку були нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

У судовому засіданні представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін з підстав, викладених у відзиві.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

12 серпня 2008 року між Спільною компанією «ДАХ»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільсько –господарське підприємство «Агро –Прогрес Україна»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №1208-Дт/4, згідно умов п.1.1. якого продавець прийняв на себе зобов’язання передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити належну на праві власності продавцю сільськогосподарську техніку, а саме трактор, реєстраційний номер Т1867 ДО, марка Т-150, рік випуску –1992, номер двигуна 144430, кузов №549870, тех. паспорт серія ДО №021160, виданий 27.12.2006р.

Право власності на сільськогосподарську техніку, а також ризик випадкового пошкодження або втрати такої сільськогосподарської техніки переходить від позивача до відповідача в момент передачі техніки, за актом прийому-передачі позивачем відповідачу, крім сільськогосподарської техніки, яка не буде прийнята відповідачем (п.1.2. договору).

У відповідності до п.2.1.1. договору продавець зобов’язується передати покупцю сільськогосподарську техніку, яка була попередньо знята з обліку у органах державного технічного нагляду. При цьому, у свідоцтвах про реєстрацію машин повинна бути відповідна відмітка уповноваженого органу про зняття машин з обліку, про що ставиться відповідна відмітка на свідоцтві про реєстрацію машин, та видаються номерні знаки „транзит” (у разі їх необхідності).

Пунктом 3.3. договору сторонами передбачено, що кожна одиниця сільськогосподарської техніки передається продавцем покупцю з транзитними номерами, свідоцтвами про реєстрацію машин з відміткою уповноваженого органу про зняття сільськогосподарської техніки, що продається, з обліку, талонами про проходження технічного огляду.

Згідно пункту 3.7. договору приймання-передача сільськогосподарської техніки оформлюється актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.

Відповідно до п.3.8. договору, у випадку виявлення недоліків сільськогосподарської техніки, покупець зазначає про це в акті приймання-передачі. При цьому Покупець вправі відмовитись від приймання сільськогосподарської техніки, яка не відповідає умовами даного договору, також вказавши про це в акті приймання-передачі, або на свій вибір встановити продавцю строк на усунення виявлених недоліків, про що також зазначається в акті.

Загальна сума договору складає 22079,02грн., у т.ч. ПДВ 20% (п.4.1. договору).

Пунктом 4.4. договору сторони встановили, що покупець сплачує прийняту ним у власність сільськогосподарську техніку протягом трьох банківських днів з моменту оформлення сторонами акту прийому-передачі.

Договір діє з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та припиняється 31.12.2008р. (п.п.8.1., 8.2. договору). Зобов’язання сторін, які залишились невиконані або виконані сторонами неналежним чином на момент закінчення строку дії договору, відповідно до п.8.3. договору, зберігають свою юридичну дію та сторони підтверджують їх обов’язковість для себе до повного їх виконання належним чином.

У відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

На виконання умов договору, позивач 15.08.2008р. передав у власність відповідача трактор реєстраційний номер Т1867 ДО, марка Т-150, рік випуску –1992, номер двигуна 144430, кузов №549870, тех. паспорт серія ДО №021160, виданий 27.12.2006р., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.08.2008р. до договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №1208-Дт/4 від 12.08.2008р.

Посилання відповідача на невиконання позивачем зобов’язань з передачі свідоцтва про реєстрацію машин з відміткою компетентного органу про зняття техніки, що продається, з обліку, технічної документації на техніку судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки акт приймання-передачі до договору підписаний обома сторонами та будь-яких зауважень стосовно невиконання позивачем зобов’язань з передачі документації на техніку відповідачем не зазначено. Разом з тим, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів відмови від товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання. Отже, судова колегія дійшла висновку, що позивачем належним чином виконані умови договору в частині передачі техніки.

Також судовою колегією не приймаються посилання скаржника на відсутність визначення вартості переданої техніки в акті приймання-передачі, тому, на думку відповідача, сторони не домовились про остаточну її вартість, оскільки, підписуючи договір, сторони погодились з його умовами, у тому числі і з визначенням вартості техніки, що вказана в п.4.1. договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зважаючи, що акт приймання-передачі підписаний 15.08.2008р., відповідач повинен був здійснити оплату за отриманий товар протягом трьох банківських днів з моменту його оформлення. Однак, докази оплати відповідачем отриманого товару у матеріалах справи відсутні.

Оскільки, відповідачем не надані докази оплати поставленого за договором товару, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 22079,02грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1972,59грн. та інфляційних втрат у сумі 8456,26грн. за період з 19.08.2008р. по 10.08.2011р., які суд першої інстанції задовольнив частково: з відповідача стягнуто 3% річних у сумі 1968,31грн. та інфляційні втрати у сумі 8060,81грн. за період з 21.08.2008р. по 10.08.2011р., зважаючи на невірно здійснений позивачем розрахунок.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання скаржника на безпідставне стягнення судом першої інстанції зайвих інфляційних витрат у розмірі 708,50грн. не підтверджено матеріалами справи, оскільки розрахунок індексу інфляції проводиться виходячи із розміру середнього індексу інфляції за весь період прострочення.

Перевіривши арифметичні розрахунки позивача та суду першої інстанції, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних у вищевказаному розмірі.

Доводи апеляційних скарг не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції положень ст.538 ЦК України, ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що судовою колегією не приймається, виходячи з наступного: Стаття 538 ЦК України регулює порядок зустрічного виконання зобов’язання. Оскільки, позивачем належним чином виконаний обов’язок з передачі техніки та будь-яких заперечень стосовно неналежного виконання ним умов договору в акті приймання-передачі відповідачем не зазначено, обов’язок зустрічного виконання договірних відносин виник саме у відповідача стосовно здійснення оплати за поставлену техніку. У даному випадку сторонами визначений порядок здійснення розрахунків за договором. Скаржником не доведені підстави для застосування ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, яка визначає підстави для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Клопотання відповідача про витребування у позивача даних щодо відображення в його бухгалтерському та податковому обліку спірної операції з продажу техніки та податкових зобов’язань, судовою колегією залишено без задоволення, оскільки умовами договору не передбачено обов’язку позивача звітувати перед відповідачем за здійсненними операціями в бухгалтерського обліку підприємства, надання податкової накладної також умовами договору не передбачено, а тому вказані обставини ніяким чином не тягнуть за собою прострочення кредитора у розумінні ч.2 ст.613 ЦК України.

Між тим, суд першої інстанції невірно визначив розмір державного мита, що підлягає стягненню, оскільки при розрахунку розміру державного мита керувався сумою заявлених позовних вимог, проте в процесі розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог, які і були розглянуті судом.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 4.2. пункту 4 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 04.03.98р. N02-5/78, якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

В решті рішення господарського суду Донецької області за мотивами зазначеними апеляційним судом відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільсько –господарське підприємство «Агро –Прогрес Україна», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 20.09.2011р.) у справі №9/114 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 20.09.2011р.) у справі №9/114 змінити в частині стягнення державного мита, виклавши абзац 2 резолютивної частині рішення наступним чином:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство Агро-прогрес Україна” (86181, Донецька область, м. Макіївка,                      смт. Ясинівка, Маслоцех, код ЄДРПОУ 35730766) на користь Спільної компанії «ДАХ»(83017, м. Донецьк, Калінінський район, пров. Вятський, 1, код ЄДРПОУ 24457342) основний борг у сумі 22079,02грн., 3% річних у сумі 1968,31грн., інфляційні витрати у сумі 8060,81грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 321,83грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,09грн.”

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 20.09.2011р.) у справі №9/114 залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                 І.В. Зубченко

Судді:                                                                                           І.А. Бойко

                                                                                                    О.А. Марченко

Надруковано 5 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –ГС