Справа № 1-50/08

В И Р О К

                                                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  м.Ковель                                                                                                    21 лютого 2008 року                                                                                                                                                                   

            Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням                     

            судді                                                                                       Бондара В.М.,

            з участю секретаря                                                               Рижко О.М.,

            прокурора                                                                             Мазурик О.Й.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні  кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уроженця м. Ковеля Волинської області, українця, громадянина України, не працюючого, розлученого, освіта середня, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

             ОСОБА_1 з метою злісного ухилення від сплати аліментів, присуджених рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2004 року, яким вирішено стягувати з його аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження в користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 15.10.2004 року і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1 в період з 01.04.2007 року по 30.11.2007 року добровільно рішення суду не виконує, він ніде не працює, в Ковельський міський центр зайнятості не звертався, на обліку як безробітний  не перебував. Матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, хоча неодноразово попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, ніяких заходів з метою погашення заборгованості не вживав, а тому за вказаний період в його утворилась заборгованість по аліментах у розмірі 1 860.16 гривень.

            Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та просить суд суворо його не карати. Показав суду, що він проживав у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2., від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася дочка ОСОБА_3. Прожили спільно до 2002 року, а потім вони розлучились та він став проживати окремо. В 2004 році за рішенням суду  з його стали стягувати аліменти в розмірі  25 відсотків з  усіх видів заробітку. Він працював, але звільнився з роботи після того, як його перевели на роботу з нижчою зарплатою.  З сумою заборгованості по аліментах він повністю згідний, неодноразово попереджався судовиконавцями про необхідність сплати аліментів, в подальшому буде докладати зусиль погасити даний борг та  проводити своєчасну виплату аліментів. Просить в судове засідання не викликати потерпілу та свідка по справі.

            Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1., його вина у вчиненні злочину стверджується зібраними по справі доказами.                

            - заявою про вчинений злочин від 05.11.2007 року в якій зазначено, що гр.ОСОБА_2 повідомила про те, що ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_3.

( а.с.3 )

            - поданням начальника виконавчої служби від 25.12.2007 року про те, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, тому просить вирішити питання про притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

( а.с.4 )

            - довідкою від 25.12.2007 року № 52257/14 про розрахунок заборгованості грОСОБА_1за період квітня-листопада 2007 року, загальна сума якої складає 1860.16 гривень.

( а.с.6 )

            - копією виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, 1990 року народження, починаючи з 15.10.2004 року та до її повноліття в розмірі 25% частин всіх доходів.

( а.с.5 )

            - копією акта державного виконавця від 16.05.2007 року з якої вбачається, що у грОСОБА_1за адресою в м. Ковелі по вул. Незалежності, 64/29, відсутнє майно останнього.

( а.с.12 )

            - копіями попереджень за період  квітня-листопада 2007 року державних виконавців грОСОБА_1про необхідність проведення оплати по виконавчому листі аліментів .

( а.с.7-11 )

            - копіями довідок Ковельського міського центру зайнятості від 07.05., 04.06., 21.08., 09.11.2007 року  з яких вбачається, що гр.ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості не перебуває і за допомогою для працевлаштування не звертався.

( а.с.17-20 )

            - копією свідоцтва про народження серіїНОМЕР_1 з якого вбачається, що  ОСОБА_3народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року та її батьками записано ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

( а.с.29 )

            - копією трудової книжки ОСОБА_1. серії НОМЕР_2 стверджується, що він 30.03.2007 року звільнився з роботи за власним бажанням.                                        

( а.с.22 )

            Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що злочинні дії підсудногоОСОБА_1 вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч.1 ст.164 КК України.

            Тобто, ОСОБА_1 своїми умисними діями , які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів),  вчинив злочин, передбачений ст.164 ч.1 КК України.

            При обранні міри покарання підсудномуОСОБА_1суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину та особу винного в їх сукупності, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

            До пом'якшуючих покарання обставин підсудномуОСОБА_1суд відносить: щире каяття.  

            Обставин, які  обтяжують покарання  підсудному ОСОБА_1., суд не вбачає.           

            Підсудний ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, раніше до відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працездатний, ніде не працює.

            Враховуючи наведене та фактичні обставини вчинення злочину, його тяжкість, ставлення підсудного до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудногоОСОБА_1 можливе в умовах без  ізоляції його від суспільства та з призначенням покарання у вигляді громадських робіт.

            Цивільний позов  по справі не заявлено.

            Речові докази по справі відсутні.

            Судові витрати по справі відсутні.

            На майно підсудного ОСОБА_1.  арешт  не накладався.

            Міра запобіжного заходу не обиралась.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  СУД,-

З А С У Д И В :

            ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.  164 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто ) годин.

            На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення.

            ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                               В.М.БОНДАР