Справа № 11-962/11 р.
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ліщишина М. Ю.
Доповідач : Нагорняк Є.П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 вересня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді Нагорняка Є.П.
суддів: Зайцева В.А., Пікановського Б.В.
за участю прокурора Фінца Д.Г.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Тиврівського районного суду від 15 червня 2011 року, яким
ОСОБА_2,
1983 р.н., уродженця та жителя АДРЕСА_1, судимого 21.06.2010
Тиврівським районним судом за ст. 122 ч. 1 КК
України на 1 рік 6 місяців виправних робіт,
засуджено за ст. 358 ч. 3 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. ст. 70 ч. 4, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Тиврівського районного суду від 21.06.2010 –на 1 рік 6 місяців обмеження волі, за ст. 128 КК України –на 1 рік 6 місяців обмеження волі та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань остаточно –на 2 роки обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України його від відбування покарання звільнено з випробуванням –встановлено іспитовий строк 1 рік 6 місяців та на нього покладені обов'язки, передбачені п.п. 3, 4 ст. 76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він під час розслідування щодо нього кримінальної справи за ст. 122 ч. 1 КК України повідомив неправдиві відомості про те, що він працює різноробочим у ПСП «Україна»с. Рахни Польові, про що 26.05.2010 надав відповідну довідку –характеристику для приєднання до матеріалів кримінальної справи. В подальшому на підставі вказаної довідки 21.06.2010 Тиврівським районним судом його було засуджено на 1 рік 6 місяців виправних робіт при ПСП «Україна»з відрахуванням 15% заробітку в доход держави.
Крім того, 10.10.2010 приблизно о 17 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у дворі господарства ОСОБА_3, що в АДРЕСА_2, під час суперечки з ОСОБА_4 умисно штовхнув останню, від чого та, втративши рівновагу, впала на бетонні сходи, отримавши перелом ключиці зі зміщенням уламків, що відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, ставиться питання про скасування вироку та постановлення нового вироку, яким, на думку апелянта, засудженому слід призначити покарання без застосування ст. 75 КК України у виді реального обмеження волі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав апеляцію, вважаючи, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_2, який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляції.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Разом з тим, у вироку суд послався на докази, які не були предметом дослідження в ході судового слідства, зокрема, на наказ про прийняття на роботу ОСОБА_2 (а.с. 88), наказ про його звільнення з роботи (а.с. 89), вирок Тиврівського райсуду від 21.06.2010 (а.с. 93), підписку про ознайомлення з порядком відбування покарання (а.с. 95), анкету, трудову книжку, характеристику, протокол огляду речового доказу (а.с. 96, 97-99, 120, 121).
Отже, мотивувальна частина вироку не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.
Крім цього, при призначенні винному покарання за сукупністю вироків зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд не дотримався вимог ст. 65 КК України, фактично не врахувавши, що засуджений вчинив два злочини, один з яких у період відбування покарання за попереднім вироком, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням є явно несправедливим.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково.
Вирок Тиврівського районного суду від 15 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд.
Судді:
Згідно з оригіналом: