ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
09.10.06 Справа№ 5/2364-28/223 А
16 год 30 хв
За позовом: Дочірнього підприємства „Енерготех”, м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 13.10.2005 року № 0013201630/0 та №0013041630/0
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Брик І.С.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Дзера О.С. - представник
Від відповідача: Рождественська Л.П. - головний державний податковий інспектор
Суть спору: Дочірнє підприємство „Енерготех” звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 13.10.2005 року № 0013201630/0 та №0013041630/0.
Ухвалою суду від 11.08.2006 року відкрито провадження у адміністративній справі, попереднє судове засідання призначено на 08.09.2006 року. Ухвалою від 08.09.2006 року попереднє судове засідання відкладено на 22.09.2006 року. Ухвалою від 22.09.2006 року підготовче провадження у справі закінчено, справу призначено до судового розгляду на 09.10.2006 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить визнати нечинними(недійсними) та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 13.10.2005 року № 0013201630/0 та №0013041630/0. Позивач вважає, що до нього неправомірно застосовано штраф, передбачений підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки, враховуючи положення Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1270 від 26.09.2001 року, правові підстави стверджувати про несвоєчасність сплати сум узгодженого податкового зобов‘язання відсутні. Окрім того, вважає позивач, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідач у поданому суду відзиві, а його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає, що орган державної податкової служби діяв у межах та у повній відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (оспорювані повідомлення-рішення, протокольні рішення(схеми), листи, декларація з ПДВ та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Податковими повідомленнями-рішеннями за №0013041630/0 та № 0013201630/0 від 13.10.2005 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова, на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі-Закон № 2181-III), за затримку на 34 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 33446 грн. 70 коп. ДП „Енерготех” зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6689 грн. 34 коп. та за затримку на 6 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 5794 грн. 90 коп. ДП „Енерготех” зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 579 грн. 49 коп.
Згідно декларації по ПДВ за 4-квартал 2003 року №1790028, поданої позивачем до ДПІ у Галицькому районі 09.02.2004 року, позивачем визначено 39360 грн. 00 коп. податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду.
Постановою Кабінету Міністрів України за №1270 від 26.09.2001 року затверджено Порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку (був чинним на момент спірних правовідносин), відповідно до якого проводиться відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку.
На виконання згаданої Постанови, згідно Протокольного рішення (схеми) за №13-36 від 23.03.2004 року та про проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків, погодженого з Державною податковою адміністрацією у Львівській області та Управлінням Державного казначейства у Львівській області, підприємство-кредитор (ДП „Енерготех”), яке має заборгованість з платежів до державного бюджету у сумі 37255,00 грн. на підставі довідки від 15.03.2003 року за №5 ДПІ у Галицькому районі м. Львова, перераховує протягом одного операційного дня отримані кошти на рахунок, визначений територіальним органом Державного казначейства, і відображає їх в обліку як погашення дебіторської заборгованості з платежів до державного бюджету.
Як передбачено підп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-III, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Податкові декларації, у відповідності до підп. „б” підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, у даній ситуації, календарному кварталу, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків, як передбачено абзацом 1 підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
За таких обставин, позивач до 19 лютого 2004 року включно зобов‘язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов‘язання, визначену в податкових деклараціях.
Платіжними дорученнями №38 та №39 від 25.02.2004 року ДП „Енерготех” частково сплатило податкове зобов”язання, за затримку сплати цієї частини нараховано штраф в розмірі 10 % в сумі 579,49 грн.
Решта суми була сплачена на підставі Протокольного рішення (схеми) №13-36 від 23.03.2004 року, за затримку сплати цієї частини нараховано штраф в розмірі 20 % в сумі 6689,34 грн.
Позивач вважає, що він своєчасно, тобто до виникнення у нього зобов‘язання по сплаті податку на додану вартість, повідомив про проведення взаємозарахування зобов‘язань з податку на додану вартість.
Враховуючи правову позицію позивача суд, даючи оцінку таким міркуванням останнього, виходив із згаданого Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено порядок здійснення розрахунків, яким передбачено сукупність дій учасників проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, і лише за наявності виконання всіх передбачених цим пунктом дій можна вважати заборгованість погашеною.
А тому, враховуючи наведені обставини та погодження Протокольного рішення (схеми) №13-36 з Управлінням Державного казначейства у Львівській області 17.03.2003 року –поза межами строку сплати податкового зобов‘язання, його дату(23.03.2003 року), суд вважає, що платник податків не сплатив узгоджену суму податкового зобов‘язання протягом визначених законодавством граничних строків сплати.
Згідно підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу та при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Щодо посилань позивача на порушення органом державної податкової служби при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то такі до уваги судом не беруться, оскільки не пов‘язуються з порушенням прав платника податку.
Відтак, оскільки оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті в межах чинного законодавства, вони є законними та правомірними, і у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись п.2-1, п. 3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94,158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.