Справа № 2-2502/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 р. Суворовський районний суд міста Одеси  

у складі:

головуючого судді                            Пепеляшкова О.С.

при секретарі                                    Лапчинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №18 в місті Одесі цивільну справу за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа комунальне підприємство „ЖКС „Північний” про виселення, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства „ЖКС „Північний” про визнання права на користування житлом, зобов’язання укласти договір найму житла та зареєструвати за місцем мешкання,

ВСТАНОВИВ:

          До суду з позовом звернулась Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, яка вказала, що АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду та в цій квартирі ніхто не зареєстрований, але безпідставно проживає відповідач ОСОБА_1 Посилаючись на ст.ст.99, 116 ЖК України позивач просить виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

          Не погоджуючись з заявленими до нього вимогами ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій вказав, що ОСОБА_2 (з якою 01.05.2004р. КП ДЕЗ «Зоряне»уклало договір найму АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 є його родичами (тітка та двоюрідний брат), вони проживали однією сім'єю з 2005 року, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла; після новорічних свят 2011р. він поїхав відвідати матір та інших родичів до м. Березівки, але ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, по приїзду відповідачем було виявлено, що він доступу до квартири не має. Посилаючись на ст.ст. 145, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України як на правову підставу свої вимог відповідач просив ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати КП ДЕЗ „Північний” („Зоряне”) укласти договір найму житла в будинках комунального житлового фонду з ОСОБА_1, зареєструвати ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

          В судовому засіданні представник Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради вимоги позову про виселення ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини; проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечував в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність.

          Представник відповідача проти виселення ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 заперечувала та просила відмовити в його задоволенні з підстави, викладених в зустрічній позовній заяві, яку просила задовольнити в повному обсязі.

          Представник комунального підприємства „ЖКС „Північний” до суду не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду повідомлені не були, від КП „ЖКС „Північний” надійшла заява про підтримку заявлених позовних вимог Суворовської районної адміністрації.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку про те, що позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради має бути задоволений в повному обсязі, а позов ОСОБА_1 залишений без задоволення з наступних підстав.

01.05.2004р. ОСОБА_2 й КП ДЕЗ „Зоряне” уклали договір найму житлового приміщення –АДРЕСА_1, на склад сім’ї –ОСОБА_2 й ОСОБА_3 (а.с. 54).

          ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 62).

          Рішенням Одеської міської ради №1165-V від 05.04.07р. Комунальне підприємство (КП) «Дирекція єдиного замовника «Зоряне»реорганізоване шляхом злиття з комунальним підприємством «Дирекція єдиного замовника «Марсельське»та з комунальним підприємством «Дирекція єдиного замовника «Північне». Реорганізованим КП присвоєно назву «Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Північний», яке вважається правонаступником реорганізованих підприємств.

          ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, до часу смерті був зареєстрований в кв. АДРЕСА_1, інших осіб у вказаній жилій площі не зареєстровано (а.с. 9, 65).

ОСОБА_1 таким, що потребує поліпшення житлових умов, при Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради на обліку не перебуває, має зареєстроване місце мешкання –АДРЕСА_5 (а.с. 7, 17).

Після смерті ОСОБА_3 працівники КП „ЖКС „Північний” 19.01.2011р. звернулись до відповідача ОСОБА_1 з приписом про звільнення самовільно зайнятої АДРЕСА_1, якій від його підписання відмовився (а.с.6, 8).

          Оцінюючи твердження відповідача про наявність у нього права на це житло та вимоги укласти договір найма житла суд виходить з того, що факт проживання ОСОБА_1 в спірній квартирі (а.с. 69, 70) відповідно до положень ст.ст. 98, 99 ЖК України як тимчасового жильця не створює самостійного права на займане жиле приміщення незалежно від тривалості проживання.

Суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 про проживання однією сім’єю з наймачем, оскільки це не відповідає встановленим обставинам по справі (в договорі-замовленні на організацію та проведення поховань ОСОБА_3, наданій довіреності на ім’я представника відповідач самостійно вказує адресу місяця проживання - АДРЕСА_5 тощо –а.с. 31, 56).

Крім того, відповідачем не доведено дотримання ним порядку вселення – наявності письмової згоди на це всіх членів сім'ї наймача, відсутність реєстрації відповідача за вказаною адресою.

При цьому суд враховує роз’яснення Постанови ПВСУ N 2 від 12.04.1985р. „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, що наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому, але разом з тим суд зауважує про наявність обов’язку відповідача відповідно до ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Надаючи оцінку встановленим обставинам в їх сукупності, суд доходить до висновку про те, що АДРЕСА_1 не була постійним місцем проживання відповідача ОСОБА_1

          За ч. 3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

          На підставі викладеного позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради підлягає задоволенню шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення

Судом не приймаються до уваги інші пояснення представників сторін як таки, що не мають правового значення для вирішення спору по суті.

Згідно положень ст.ст. 11, 31 ЦПК України право визначення предмета та підстав позову належить виключно позивачеві.

Сторони, крім прав та обов'язків, визначених ст. 27 ЦПК України, мають ще додаткові права, встановлені ст. 31 ЦПК України.

          Заявляючи вимоги про визнання права на житло та зобов’язання укласти договір найму житла, ОСОБА_1 посилається на положення ст.ст. 145, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України, які регулюють відносини користування жилим приміщенням членами сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу та права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири), проте вказані норми права до спірних правовідносин щодо квартири державного житлового фонду не застосовуються, а тому на цій підставі задоволені бути також не можуть.

          Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач –ст.30 ЦПК.

Відповідно до ст. ст. 213, 215 ЦПК України рішення у справі може постановлюватися лише щодо сторін.

          Тобто по вимогам ОСОБА_1 до КП ЖКС „Північний” (колишній ДЕЗ „Зоряний”) про зобов’язання укласти договір найму житла, оскільки за п.2.2 його статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1165-V від 05.04.07р., такий від діяльності як укладення договору найму не відноситься до предмету діяльності комунального підприємства, цей відповідач не належним, що виключає можливість задоволення вимоги також з цієї підстави.

          З зазначених вище причин пред’явлення вимог до неналежного відповідача не можуть бути задоволені вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання зареєструвати його за спірною жилою площею, оскільки за п.2 Настанови, затвердженої наказом МВС України від 26.05.2004р. N 571, ці обов’язки покладені на територіальні органи та підрозділи служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України.

На підстав викладеного вимоги ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства „ЖКС „Північний” про визнання права на користування житлом, зобов’язання укласти договір найму житла та зареєструвати за місцем мешкання задоволенню не підлягають в повному обсязі.

          В силу ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню державне мито в сумі 8,50 грн.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

          Позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити.

          Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 8,50 грн.

          Позов ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства „ЖКС „Північний” про визнання права на користування житлом, зобов’язання укласти договір найму житла та зареєструвати за місцем мешкання –залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя