ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
05.10.06 Справа№ 1/882-14/234А
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів
До відповідача: Львівської міської ради, м.Львів
Про: визнання недійсною ухвали Львівської міської ради №107 від 13.07.2006 р.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар судового засідання Митник Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2. -представник (довіреність від 14.08.2006 р.).
від відповідача: не з”явився.
Суть спору: Позовну заяву подано суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, м. Львів, до Львівської міської ради, м. Львів, про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради № 107 від 13.07.2006 р. “Про розгляд протесту прокурора міста Львова від 24.05.2006 р. № НОМЕР_5”.
07.08.2006 р. ухвалою господарського суду № 02-1/2-14А залишено позов без руху. 18.08.2006 р. суд відкрив провадження по справі та призначив справу до розгляду на 20.09.2006 р. В засіданні 20.09.2006 року судом оголошувалась перерва до 28.09.2006 року, про що представники сторін були повідомлені письмово. Ухвалою від 28.09.2006 року. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання за НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі; закінчено підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду в засіданні на 05.10.2006 року. о 10 год.30 хв, явку повноважного представника відповідач в засідання не забезпечив, хоч така судом була визнана обов”язковою.
Через канцелярію суду 03.10.06р. від представника Відповідача, який брав участь в засіданні 20.09.2006 року, подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв”язку із зайнятістю представника у іншій справі. Однак, обставини, наведені у клопотанні документально не підтверджені, пояснення та документи, які витребовувались в ухвалах, з невідомих суду причин так до справи відповідачем і не подані., до подання клопотання судом оголошено прийняту по справі постанову.
В судове засідання 05.10.2006 року відповідач явку повноважного представника не забезпечив, пояснення по суті позовної заяви, документальних доказів в обгрунтування своїх доводів (чи заперечень) -суду так і не надав; заяв, клопотань від відповідача, станом на час проведення засідання, не поступило.
Представникам сторін в засіданні 20.09.2006 р. роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній доказами.
Позивач позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, що ухвалою Львівської міської ради № 2488 від 26.05.2005 р. позивачу надано в оренду земельну ділянку поАДРЕСА_1. Вважає, що протест прокурора, у зв'язку із яким було прийнято оспорювану ухвалу, якою скасовано відповідну частину ухвали №2488 від 26.05.2005 р., винесений всупереч закону, без врахування усіх обставин. Відповідач ці обставини не перевірив і прийняв безпідставну ухвалу, чим порушив права позивача. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача усно позов заперечив, вважає оспорюване рішення таким, що прийнято у відповідності із законодавством. В ході судового розгляду подав клопотання, з яких вбачається, що не зважаючи на винесений протест, в серпні 2006 р. прокуратура лише ініціювала перевірку законності прийняття ухвали від 16.03.2006 р. Заперечення на позов відповідач не направив, не зважаючи на вимоги ухвал суду. Просить у позові відмовити.
В засіданні 05.10.2006 року оголошено прийняту по справі постанову.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця НОМЕР_2.
Ухвалою 15 сесії 4 скликання Львівської міської ради № 2488 від 26.05.2005 р. “Про надання у короткострокову оренду земельних ділянок для встановлення та обслуговування малих архітектурних форм у м. Львові”, суб'єктам підприємницької діяльності передано у короткострокову оренду земельні ділянки без зміни цільового призначення для встановлення і обслуговування малих архітектурних форм (п. 1), зокрема, позивачу надано земельну ділянку поАДРЕСА_1 для встановлення павільйону. З матеріалів справи вбачається, що ухвала винесена на підставі позитивних висновків та погодженого плану прив'язки малої архітектурної форми, що підтверджується, зокрема, листом НОМЕР_3 Управління архітектури і містобудування.
У відповідності до вказаної ухвали, між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) 01.08.2005 р. було укладено договір оренди землі строком на п'ять років (п. 8 договору).Як випливає з п. п. 1, 2 договору, в оренду позивачу надано земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2, кадастровий НОМЕР_4 загальною площею 0,0056 га. З плану земельної ділянки до договору вбачається, що вказана земельна ділянка розташована на перехресті вулиць Липинського та пр. Чорновола, є вільною від капітальної забудови. Відповідно, поштова адреса, яка присвоюється об'єктам нерухомого майна, за даною земельною ділянкою, межі якої окреслені, не закріплена. Доказів зворотнього суду не надано. З матеріалів справи та пояснень сторін випливає, що зазначений договір оренди не розірваний, недійсним не визнавався та є обов'язковим для сторін станом на дату розгляду справи судом. Доказів зворотнього суду не надано.
24.05.2006 р. за №НОМЕР_5 прокуратурою міста Львова винесено протест на ухвалу 15-тої сесії 4-го скликання №2488 від 26.05.2005 року, з якого вбачається висновок прокурора про суперечність зазначеної ухвали вимогам ст. 15 Закону України “Про оренду землі” та п. 13 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Держбуду України №227 від 13.10.2000 р.. При цьому прокурор посилається на помилковість плану прив'язки малої архітектурної форми, яка, фактично, розташована за адресою АДРЕСА_3.
Проте, такий висновок не випливає із наведених прокурором норм законодавства. Зокрема, ст. 15 Закону України “Про оренду землі” визначає істотні умови договору оренди, зазначаючи, зокрема, що невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду. Однак, закон не містить вимог до самого змісту плану земельної ділянки та не передбачає його складання до укладення договору оренди станом на дату винесення відповідної ухвали. План земельної ділянки до договору оренди землі від 01.08.2005 р. долучений. Згаданий прокурором п. 13 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності розміщений в розділі, який регулює порядок надання дозволу на розміщення лише пересувних малих архітектурних форм, а відтак, не поширюється на спірні відносини. Окрім того, як вбачається з Типових правил, план прив'язки малої архітектурної форми здійснюється не за адресою, яка присвоюється лише об'єктам нерухомого майна, а на топографо-геодезичній основі. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що мала архітектурна форма розміщена на орендованій земельній ділянці на перехресті вул. Липинського, пр. Чорновола, відповідно до плану земельної ділянки. Таким чином, висновки зроблені у протесті прокурора не відповідають законодавству, суперечать фактичним обставинам, є безпідставними. З матеріалів справи, зокрема, клопотання відповідача від 27.09.2006 р. №НОМЕР_6, листа прокуратури міста Львова НОМЕР_7. випливає, що протест винесений прокурором без належної і всебічної перевірки, у зв'язку з чим прокурор вимагає провести службове розслідування за фактом відсутності документів, які послужили підставою для винесення ухвали від 16.03.2006 р.
Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно зі ст. 60 Конституції України, ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Згідно зі ст. 21 Закону України “Про прокуратуру”, у протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. При цьому, відповідач вправі відхилити протест прокурора, і у такому випадку прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Водночас, розглянувши протест прокурора, ухвалою 2 сесії 5 скликання Львівської міської ради №107 від 13.07.2006 р. “Про розгляд протесту прокурора міста Львова від 24.05.2006 р. №НОМЕР_5” протест було задоволено та скасовано п. 20 додатку до ухвали міської ради від 26.05.2005 р. “Про надання у короткострокову оренду земельних ділянок для встановлення та обслуговування малих архітектурних форм у м. Львові”, тобто в частині, яка стосується позивача, що порушує його права. Як випливає з матеріалів справи, законних підстав для задоволення протесту прокурора у відповідача не було. Належних доказів існування таких підстав суду не надано.
Згідно зі ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Згідно із п. п. 34, 42 ст. 26 вказаного закону, до повноважень сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. У відповідності до ч. 10 вказаної статті, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Згідно із ч. 2 ст. 20 ГК України, ст. 21 ЦК України, права та інтереси можуть захищатись шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів місцевого самоврядування, якщо вони суперечать законодавству, порушують права або інтереси інших осіб.
У відповідності до ст. 71 КАС України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення позову суд вправі прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Судові витрати покладаються на відповідача. Клопотання в порядку ст. 89 КАС України не надходили.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради №107 від 13.07.2006 р. “Про розгляд протесту прокурора міста Львова від 24.05.2006 р. №НОМЕР_5”.
3. Стягнути з Львівської міської ради (м. Львів, пл. Ринок, 1) на користь фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_8) 3,40 грн. судового збору.
4. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя Кітаєва С.Б.