Справа 1-394/11/0206
В И Р О К
Ім`ям України
05 вересня 2011 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого-судді Шлапака Д. О.,
при секретарі Дерун А.С.,
за участю прокурора Олексієнко О.Ю.,
підсудного ОСОБА_1,
захисника підсудного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
Встановив:
ОСОБА_1 25.03.2011 року приблизно о 22.00 год., перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, підбурюваний жагою до легкої наживи, умисно, непомітно для потерпілої ОСОБА_3, яка сиділа на лавці у пригніченому стані, шляхом вільного доступу таємно вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Самсунг С 5230»чорного кольору вартістю 1200 грн., в якому містилась сім картка оператора зв’язку «Білайн»вартістю 30 грн., що належить гр. ОСОБА_3, після чого з місця події зник та викраденим скористався на власний розсуд. Внаслідок чого спричинив останній матеріальної шкоди на загальну суму 1230 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 25.03.2011 року приблизно о 22.00 год., перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2, умисно, непомітно для потерпілої, яка сиділа на лавці, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Самсунг С 5230»чорного кольору, після чого з місця події зник, однак невдовзі був затриманий працівниками міліції та добровільно віддав викрадений мобільний телефон.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники процесу, з'ясувавши чи правильно розуміє підсудний та інші учасники процесу судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Враховуючи те, що підсудний свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи встановлені слідством, суд, вважає обмежитись допитом підсудного.
Заслухавши в судовому засіданні покази підсудного суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.
Аналізуючи та оцінюючи пояснення підсудного суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 1 КК України –таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні судом були досліджені характеризуючі дані на ОСОБА_1, а саме:
- характеристика видана ТОВ «Бокуд-1»№ 500 від 29.04.2011 р., відповідно до якої скарг від сусідів та матеріалів з УВС на ОСОБА_1 не надходило (а.с. 37 а);
- довідка з КЗ ВОНД «Соціотерепія», відповідно до якої ОСОБА_1 на наркологічному диспансерному обліку в даній установі не перебуває (а.с. 38);
- довідка з Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім.. акад. О.І. Ющенка, відповідно до якої ОСОБА_1 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення не значиться (а.с. 39);
- копія вироку Замостянського районного суду м. Вінниці від 08.12.2008 року, відносно ОСОБА_1 (а.с. 40);
- копія вироку Замостянського районного суду м. Вінниці від 26.05.2009 року, відносно ОСОБА_1 (а.с. 41).
Обставинами, які пом'якшують покарання суд вважає повне визнання вини підсудним, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного в ході судового слідства не встановлено.
При вирішенні питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.
При обранні виду та міри покарання підсудному суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується та щиро розкаюється, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особу підсудного, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, а саме у виді арешту.
Питання щодо речових доказів, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3, вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
Цивільний позов по справі відшкодований.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
Засудив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Речовий доказ по справі: мобільний телефон марки «Samsyng 5230», чорного кольору, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 –повернути останній.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: