С П Р А В А № 2-2458/11

Номер стат. звіту- 4                                                                        

Код суду 0707

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 р.                                                                                                              м.Мукачево

         МУКАЧІВСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі:   головуючого - судді                                   О.М. Куропятник

                 при секретарі                                               В.М. Чудіній

з участю:  

               представник позивача  ОСОБА_6 ОСОБА_7

               відповідача                                                   ОСОБА_2

               представника відповідача                           ОСОБА_3

               третьої особи                                               ОСОБА_4

               представник третьої особи                         ОСОБА_5

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за   позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння  та зобов»язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

       20 червня 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2,про витребування майна з чужого незаконного володіння  та зобов»язання вчинити певні дії.   

В судовому засіданні ухвалою суду, занесеною в журнал судового засідання, в якості третьої особи без самостійних вимог  було залучено  ОСОБА_4.

Позивачка ОСОБА_6 у судове засідання не з»явилася,  її інтереси у судовому засіданні згідно  доручення представляв  ОСОБА_7

          Представник  позивача  ОСОБА_7 в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснив, що  відповідно до договору міни від 11 вересня 2001 року  позивач ОСОБА_6 стала власницею квартири АДРЕСА_1. Відповідно до договору  позики,  із забезпеченням його виконання іпотекою від 17.04.2007 року,  позивачем ОСОБА_6 було позичено у ОСОБА_4 грошові кошти. В якості забезпечення виконання зобов»язання  по поверненню позички, надавалася  в іпотеку  її власна квартира АДРЕСА_2. На підставі рішень  Мукачівського міськвиконкому № 263 від 22 листопада 2007 року в квартирі проведено реконструкцію, внаслідок чого її  загальна площа  зменшилася  на 4.60 кв.м. У подальшому  на підставі  цього рішення  міськвиконкому,отриманих за позикою коштів, а також коштів наданих батьками як з її сторони та сторони чоловіка,  ними разом з чоловіком було зроблено реконструкцію цієї квартири з надбудовою мансардного  поверху та прибудовою до неї. В результаті проведених будівельних робіт загальна площа квартири стала 103,50 кв.м. Рішенням  Мукачівського міськрайонного суду  від 04 жовтня 2010 року було визнано право власності  на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 103,50 кв.м. за ОСОБА_4, хоча  за договором позики в якості забезпечення виконання зобов»язання  надавалася в іпотеку квартира жиловою пдощею-12.00 кв.м, загальною площею-27.80 кв.м. Ні про добудову , ні про мансардний поверх у в договорі позики не зазначено. Після постановлення  рішення Мукачівського міськрайоного суду  ОСОБА_4 оформив в МБТІ  на себе право власності на  квартиру  та зареєстрував  в реєстрі прав власності на нерухоме майно, а 26 жовтня  2010 року  продав  цю квартиру  за 48790  грн. ОСОБА_2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від  04 жовтня  2010 року було скасовано. У задоволенні позову  ОСОБА_4 до ОСОБА_6  про визнання права власності  на квартиру  відмовлено. Однак на теперішній час  ОСОБА_2,  знаючи про  винесене рішення  апеляційним судом від 18 травня 2011 року,  має намір продати квартиру з добудовою та мансардним поверхом. Добудова з мансардним поверхом не входила в якості забезпечення  виконання  зобов»язання  боржника перед кредитором за договором позики від 17 квітня 2009 року.

Відповідно до ст. 388 ЦК України  позивачка ОСОБА_8 має право витребувати свою квартиру, яка за відплатним договором придбана в особи,яка не мала права його відчуджувати, про що набувач не знав, так як квартира вибула з  її володіння не з її волі.

В судовому засіданні  відповідач ОСОБА_2  та його представник  ОСОБА_3 заперечили проти позову на підставі того, що   відповідач ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_2 з 16 грудня  2010 року, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2010 року. Відповідач  законно придбав  квартиру на підставі вищезгаданого договору купівлі-продажу. Посилання позивача на норми права власності, які регулюють захист права власності, як на підставу позовних вимог є некоректними, оскільки власником квартири  є  відповідач ОСОБА_2  Вказані норми права поширюються на випадки, коли йдеться про витребування майна власником, від особи, яка незаконно заволоділа майном, без відповідної правової підстави.   Позивач та представник позивача визнали той факт, що ОСОБА_2 являється добросовісним  набувачем спірної квартири. Крім цього позивач провела добудову до квартири, яка знаходилася в іпотеці, без будь-якого дозволу іпотекодержателя. Крім цього, згідно документів, ОСОБА_2 придбав квартиру 69 % готовності, на теперішній час за власні кошти завершив будівництво. На час розгляду справи в суді, позивач не є власником спірної квартири та добудови до неї, тому згідно ст. 388 ЦК України, не може витребувати майно від добросовісного набувача. Просили суд відмовити ОСОБА_6 в задоволенні  її позовних вимог.

Третя особа  ОСОБА_4  та її представник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення позову, оскільки він  є  безпідставним, не ґрунтується на чинному законодавстві.

Заслухавши пояснення  учасників судового процесу та  дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

11 вересня 2011 року  між ОСОБА_9, ОСОБА_10  та  ОСОБА_6 укладено договір  міни, посвідчений  приватним нотаріусом  Мукачівського міського нотаріального округу  ОСОБА_11 та зареєстрований у реєстрі  за № 86 , відповідно до п. 2 якого у власність ОСОБА_9 поступила квартира в АДРЕСА_3, а у власність ОСОБА_6 перейшла квартира в АДРЕСА_2, загальною площею  32,40 кв.м. (а.с. 8).

Право власності на нерухоме майно квартира в  АДРЕСА_2 , було зареєстровано КП «Мукачівське міське БТІ та ЕО»за ОСОБА_6 02 жовтня 2007 року за № 19794759, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №16124474 (а.с. 9).

Відповідно до довідки Мукачівського міжрегіонального бюро  технічної інвентаризації та експертної оцінки  від 02 жовтня 2007 року  № 2283 квартира АДРЕСА_2 загальною площею 32,40 кв.м на праві особистої приватної власності   належала  ОСОБА_6 (а.с 10)

17 квітня  2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір позики  із забезпеченням його виконання іпотекою, згідно якого  ОСОБА_4, зобов»язався  надати ОСОБА_6 позичку у сумі 213200 грн., що еквівалентно 26 000 долларів США строком до 17  жовтня 2009 року. В якості забезпечення  виконання зобов»язання  боржником ОСОБА_6 по поверненню боргу, кредитору (іпотекодржателю) ОСОБА_4 надавалася в іпотеку квартиру АДРЕСА_2. Житлова площа квартири складає 12.00 кв.м., загальна площа-27.08 кв.м. На підстав рішення Мукачівського  міськвиконкому № 263 від 22 листопада 2007 року в квартирі проведено реконструкцію внаслідок чого загальна площа зменшилася на 4.60 кв. кв.м. акту прийому  в експлуатацію немає, що стверджується п.5,6 вищезазначеного договору. (а.с. 23)

26 жовтня  2010 року відповідно до договору-купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу, ОСОБА_14 зареєстрованого у реєстрі за № 695., ОСОБА_2,  придбав у ОСОБА_4 у власність квартиру в АДРЕСА_2 загальною площею 99.40 кв.м в т. ч. житловою площею 29.40 м. кв., за ціною 48790,00 грн .(а.с. 34). Як встановлено  п.п 4 договору купівлі-продажу від 26 жовтня 2010 року документами, що посвідчують право власності на нерухоме майно є рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04.10.2010 р. по справі 2-563/10 яке набуло законної сили   15.10.2010 року.

Договір купівлі-продажу було зареєстровано у державному реєстрі правочинів 26.10.2010 року за № 4177996, що підтверджується витягом з державного реєстру правочинів за № 9165877 .

Право власності на нерухоме майно  квартиру, незавершену будівництвом  готовністю 69% в АДРЕСА_2, було зареєстровано КП «Мукачівське міське БТІ та ЕО»за ОСОБА_2,16 грудня 2010 року за № 19794759, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №28391515.

Рішення   Мукачівського міськрайоного суду 04 жовтня 2010 року за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності, на підставі  якого за ОСОБА_4 було визнано право власності на квартиру в стадії реконструкції, загальною площею 103,50 кв.м., що знаходиться  за адресою АДРЕСА_2 скасовано  рішенням Апеляційного суду Закарпатської області  від 18 травня 2011 року. У задоволенні  позову ОСОБА_4 відмовлено.

Отже, в період з 26 жовтня 2010 року по  даний час власником спірної квартири  за адресою АДРЕСА_2  на підставі договору купівлі- продажу є ОСОБА_2

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.   

Відповідно до ст. 316 ЦК України, Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.   

Таким чином, право власності на нерухоме майно, квартиру в  АДРЕСА_2 ОСОБА_2 набуті правомірно , на момент укладення договору купівлі-продажу, ОСОБА_4 являвся належним власником та продавцем відповідного майна.  

 Отже,  ОСОБА_2 набуваючи право  власності  на квартиру за  договором купівлі-продажу у ОСОБА_4,  не знав і не міг знати про те що він купує майно в особи, яка не мала права його відчужувати,тобто він є добросовісний набувачем. Даний факт  визнано позивачем та представником позивача по справі.

Таким чином вимога про  витребування майна з чужого незаконного володіння    не узгоджується з нормами матеріального права.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього, так як  ОСОБА_2 придбав  квартиру 69 %  готовності і на день подачі позову  до суду,квартира повністю готова  до прийняття в експлуатацію, що не заперечується  сторонами.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:   

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;   

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;   

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.   

          На момент укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, ОСОБА_4  був власником  спірної квартири згідно рішення  суду, свою власність належно оформив, і мав право її відчуджувати, тому норма ст.388 ЦК України на дані правовідносини не розповсюджується.

Крім того, позивач не являється власником майна у розумінні ст. 317 ЦК України і згідно договору  позики із забезпеченням його виконання іпотекою від 17 .04.2009 року передала спірну квартиру  іпотекодержателю ОСОБА_4  під договір позики, який не виконала  і згідно позовних вимог не має наміру в подальшому виконувати. Будь-які документи на переобладнання спірної квартири у позивача ОСОБА_6 відсутні, проведені без дозволу іпотекодержателя.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.88 ЦПК України  судові витрати  покласти на позивача.

За вищевказаних підстав та обставин позов є безпідставним та не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись  ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 62, 88, 208, 209, 212-218  ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 330,388 ЦК України суд -

Р І Ш И В:

        У задоволенні  позовних вимог  ОСОБА_6 відмовити повністю.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом  десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу

протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                          О.М.Куропятник