Справа №2-41\2008

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

14 березня 2008 року                                                                              м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С.М., з участю секретаря Шелест Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних позовних вимог ОСОБА_3. про виселення,-

                                                                В С Т А Н О В И В:

29 червня 2005 року між позивачкою та відповідачем була укладена угода про найом житлового приміщення в будинку розташованому в АДРЕСА_1

Цей будинок був отриманий 14.03.1992 року нині покійним чоловіком позивачки ОСОБА_4 у власність згідно договору дарування, про що Тульчинським міжрайонним бюро технічної інвентаризації Вінницької області було видане реєстраційне посвідчення.

ОСОБА_4. помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Ще за життя, 30.07.2003 року він уклав угоду про найом житлового приміщення у вищезгаданому  будинку, яку позивачка продовжувала виконувати вже після його смерті.

Після смерті чоловіка, ОСОБА_1. відповідно до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, як спадкоємець, прийняла спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, до складу якого входив і будинок розташований вАДРЕСА_1

В подальшому, в квітні 2005 року дія угоди про найом житла припинилася і відповідач повернув ОСОБА_1. ключі від будинку та домову книгу.

Однак в 2005 році дочка ОСОБА_4. від першого шлюбу - ОСОБА_3., самовільно «проголосила»  себе власником вказаного будинку і вселила в нього ОСОБА_2. та його дружину, уклавши з ним договір про охорону житлового будинку. 29.06.2005 року позивачка уклала з ОСОБА_2. угоду про найом житлового приміщення.

11.09.2006 року ОСОБА_2. не допустив ОСОБА_1. до будинку та вигнав з подвір'я, мотивуючи тим, що власником будинку є ОСОБА_3.. Крім того, ОСОБА_2. забруднив сам будинок та земельну ділянку біля нього відходами олії, яку використовує для випічки хлібобулочних виробів.

В зв'язку з цим, ОСОБА_1. просить суд розірвати угоду про найом житла від 29.06.2005 року між нею та ОСОБА_2., виселити ОСОБА_2. та його дружину  з вищевказаного будинку, зобов'язати ОСОБА_2. не чинити їй перешкод в користуванні будинком та відновити стан будинку за власний рахунок.

В судовому засіданні позивачка свою позовну заяву підтримала, просить її задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2. заявлений позов не визнав, пояснив, що власником будинку розташованого в АДРЕСА_1являється ОСОБА_3., якій будинок перейшов у спадщину після смерті батька ОСОБА_4.. У будинку  він проживає з дозволу власниці - ОСОБА_3..

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3. в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі.

Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснив, що його  дочка ОСОБА_6. в 2003 році тимчасово проживала в будинку АДРЕСА_1 з дозволу ОСОБА_4.. В них була домовленість, що вона буде безкоштовно проживати в будинку та доглядати за будинком і обробляти земельну ділянку. Потім приїхала ОСОБА_3. і сказала платити їй за проживання в будинку, так як вона являється його власником. Почалися сварки і скандали і його дочка виїхала з будинку.

Суд заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4.(чоловік позивачки) на підставі  договору дарування від 14.03.1992 року отримав у власність будинок розташований в АДРЕСА_1.

Відповідно до заповіту від 12.06.2003 року посвідченого державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_7., ОСОБА_4. заповів вказаний будинок та усе своє майно своїй дочці від першого шлюбу ОСОБА_3.

Позивачкою ОСОБА_1. оспорювалося в судовому порядку законність складання вказаного заповіту, однак відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.12.2004 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_3., першої  Тернопільської державної нотаріальної контори, третьої особи Тернопільського БТІ про визнання заповіту та спадкової  справи недійсними було відмовлено.

Вказане рішення суду було залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

В зв'язку з цим державним нотаріусом першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_8.,ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого власником будинку розташованого в АДРЕСА_1, який належав померлому ОСОБА_4 являється ОСОБА_3.. Право власності ОСОБА_3. на вказане нерухоме майно було зареєстровано 20.02.2008 року Тульчинському міжрайонному бюро технічної інвентаризації.

За таких підстав, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. слід відмовити.

    Керуючись ст.ст.810-826, 1233,1296,1299 ЦК України, ст.ст.208-218 ЦПК України суд,-

                                                    В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1до ОСОБА_2 про виселення відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано на протязі 10 діб з моменту його оголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі 20 діб після подачі заяви.      

Суддя               Науменко С.М.