Справа № 11-654/11 Категорія: 21
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л.В.
Доповідач : Ляліна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2011 року
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Ляліної Л.М.
суддів: Ващук В.П., Сілакова С.М.
за участю прокурора: Кузьміна С.В.
захисника: ОСОБА_2
розглянула 14 липня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 квітня 2011 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимий,
засуджений за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років 1 міс. позбавлення волі.
Вирішено питання з речовими доказами.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 220 грн. 85 коп.
Як встановлено вироком суду, 5.06.2004 р. близько 23 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, та маючи спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, з метою злочинного збагачення підійшли до домогосподарства ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, та почали вибивати вхідні двері до квартири. Так, особа відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, ударом ноги вибила двері та разом з ОСОБА_3 проникли в приміщення будинку, в якому почали шукати його власника ОСОБА_4 з метою дізнатись де знаходяться гроші та дорогоцінності. ОСОБА_4 в цей час замкнувся в іншій кімнаті будинку, заховався на підвіконнику за гардиною. Оскільки вибити двері саме в цю кімнату ОСОБА_3 та особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ногами не вдалось, останній відшукав сокиру, якою і вибив двері.
Зайшовши до кімнати і відшукавши ОСОБА_4, вони витягли його у кімнату і почали по черзі наносити йому удари руками та ногами по різних частинах тіла, вимагаючи гроші. ОСОБА_4 Ствержував, що у нього немає грошей, але після побиття, будучи наляканим, він надав особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, кредитну картку, на рахунку якої була незначна сума грошей і повідомив захисний код картки. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, пішла зняти гроші з банкомату, а ОСОБА_3 в цей час залишався в будинку і тримав ОСОБА_4
Оскільки зняти гроші з банкомата не вдалось, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, разом з ОСОБА_3 знов почали бити ОСОБА_5.
Згідно висновку СМЕ потерпілому заподіяні легкі тілесні ушкодження.
З будинку ОСОБА_4 викрадено чоловічу обручку з жовтого металу та чоловіче хутряне пальто.
Своїми злочинними діями ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на суму 500 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок суду, застосувавши до нього ст. ст. 69, 75 КК України.
Аналогічно в апеляції ставиться питання адвокатом –захисником засудженого –ОСОБА_2
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і апеляцію засудженого ОСОБА_3, просить застосувати до нього ст. ст. 69, 75 КК України, оскільки змінилась обстановка, ОСОБА_3 одружився, має на утриманні сім`ю, раніше не судимий; прокурора Кузьміна С.В., який заперечує проти апеляції, вважає вирок суду законним і обгрунтованим, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. 186 ч. 3 КК України, а висновок суду щодо вини його в скоєному злочині грунтується на сукупності доказів, перевірених судом: частковому визнанні вини самим ОСОБА_3, показаннями потерпілого ОСОБА_4, висновком СМЕ, згідно якому у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця в навколоорбітальній ділянці лівого ока, у лівій віличній ділянці, в ділянці лівої щоки, двох синців в навколоорбітальній ділянці правого ока та нижньої губи зліва, крововиливу в слизову нижньої губи, синця впід нижньощелепної ділянці справа, садна в ділянці правої надбровної дуги, синця в ділянці правого плечового суглобу та правого плеча, синці на лівому плечі, шести саден в ділянці лівого надпліччя, шиї зліва, на зовнішній поверхні правого стегна, які утворились від дії тупих твердих предметів, не виключно 5.06.2004 р., та належать до легких тілесних ушкоджень ( т. 1 а. с. 106-107 ), показаннями на досудовому слідстві обвинуваченого ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 133 ); протоколі пред`явлення предметів для пізнання, згідно якому потерпілий впізнав своє пальто, яке було викрадено з будинку 5.06.2004 року ( т. 1 а. с. 88 ), інших матеріалах справи.
Обирая міру покарання ОСОБА_3, Суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, особу ОСОБА_3 та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, і з урахуванням ухвали Верховного Суду України від 25.04.2006 року прийшов до висновку, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання засудженого є позбавлення волі на певний строк.
Доводи засудженого і його адвоката ОСОБА_2 в апеляціях про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі ОСОБА_3 колегія суддів не приймає, оскільки ним скоєно тяжкий злочин, в стані алкогольного сп`яніння, внаслідок злочину постраждав потерпілий ОСОБА_4, було знищено його майно.
Злочин продовжувався протягом значного часу.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_3 і його захисника –адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ленінського райсуду м. Вінниці від 6 квітня 2011 року щодо ОСОБА_3 –без змін.
Судді:
З оригіналом вірно: