Справа № 2-1090/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

14 жовтня 2011 року           Гірницький районний суд  м. Макіївки  Донецької області

у складі:

                                                                головуючого судді:              Апалькової О.М.

                                                                при секретарі:                       Мирошниченко О.Л.                     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  КП “Макіївтепломережа” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання,

встановив:

30.03.2010р. позивач -  КП «Макіївтепламережа »звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання.

В обгрунтування позову посилається на ті обставини:

      Так, відповідач  по справі є власником квартири АДРЕСА_1, зареєстрований  і постійно проживає за вказаною адресою, користується тепловою енергією, але сплату за спожиту теплову енергію не здійснює.                                                   

          Проте відповідач своєчасно оплату за відпущену теплову енергію не проводив і в даний час добровільно дану заборгованість не погашує.                                                                                 

          В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, посилаючись на ті ж підстави.                    

          Тому і просить суд стягнути з відповідача по справі виниклу заборгованість та задовольнити позов. Крім того , позивач показав,що          01.02.2011 р.  відповідач надав довідку про знижку 50 % щодо сплати за послугу теплопостачання згідно ЗУ «Про міліцію»          і з цього часу застосовується пільга          на вказану вище квартиру.          Однак пільга не може бути застосована за спірний період ,так як відповідач раніше таку довідку не подавав.                                                                                          

          Відповідач  в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що між ним і відповідачем відсутній  письмовий договір щодо надання таких послуг та який би поклав на сторони взаємні права та обов’язки .                              Крім того, при  нарахуванні  суми за користування тепловою енергією, позивач повинен  був застосувати  пільгу , а  саме  50 %  знижки на підставі Закону України «Про міліцію» за спірний період , так як він є пенсіонером з 19.08.2008 року. Однак не заперечував,що  довідку про надання такої пільги він подав позивачу          лише 01.02.2011 року.          Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини:                                                    

так,ОСОБА_1  є власником квартири АДРЕСА_1,

          Розрахунковий рахунок - № 37/067 відкрито на ОСОБА_1 (а.с          ),                               він  сплачує суми коштів в розмірі 50 % як пенсіонер МВС з 01.02.2011 року,

          Відповідно до розрахунку, викладеного на підставі діючих тарифів заборгованість за послуги теплопостачання за станом на 01.08.2011 р.  складає за період  з 01.11.2008 року по31.07.2010 року  складає  в сумі - 2311,83 грн.(а. с       ).

          Зазначені фактичні обставини свідчать про наявність правовідносин між споживачем та виробником послуг теплопостачання.

          Тому, при вирішенні справи слід керуватися нормами матеріального права, які  містяться у загальних правилах гл.47, 48 розділу 1 книги 5 Цивільного Кодексу України, Законом України  «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року № 1875-4,  постанові Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».                    

          Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків»,затвердженими постановою КМУ від 24.01.2006 року № 45, власник та наймач (орендатор) квартири зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.                                        Відповідно до ст.. 20, 32 ЗК «Про  житлово-комунальні послуги «від 24.06.2004 року № 1875-ІV споживач зобов’язаний  оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки,встановлені договором або законом.                                                                      

          Відповідно до абз.1 п.18 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, що настає за розрахунковим.                                                            

          З матеріалів справи встановлено, що письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між позивачем та відповідачем не укладався, то плату за послуги з теплопостачання відповідач зобов’язаний був вносити щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

          Відповідно до ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що КП «Макіївтепломережа»займається обслуговуванням зовнішніх теплових мереж.

З пояснень представника позивача вбачається, що КП «Макіївтепломережа»тепло виробляла, доводила до зовнішнього зрізу будинку АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач.                                        Доводи відповідача про відсутність між ним та позивачем письмово договору про надання послуг з теплопостачання,не спростовують висновків суду.                                                                      Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки  виникають із дій осіб,що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій,що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні  права та обов’язки .                              

Мешкаючи в багатоквартирному будинку , який має централізоване опалення , та фактично користуючись цими послугами на протязі відповідного тривалого проміжку часу,відповідач своїми діями підтвердив наявність між ним та позивачем фактичних договірних правовідносин,внаслідок яких у відповідач виникли обв’язки по сплаті фактично отриманих послуг.                                        

Ст. 19,21,26 ЗК «Про житлово-куманальні послуги»дійсно передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.                              Про те відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, як встановлена законом, не має наслідком його недійсність ,крім випадків,встановлених законом.                                        Ні ЦК України ,ні ЖК України,ні ЗК «Про житлово-комунальні послуги»,ні «Правилами надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення»випадки , в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг,має наслідком його недійсність ,не передбачені, а тому відсутність письмового договору між КП «Макіївтепломережа»та відповідачем не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин щодо надання послуг з теплопостачання.

Довід відповідача про те,що позивач повинен застосувати пільгу за спірний період з урахуванням 50 %  за вищевказану  послугу , не заслуговує на увагу,оскільки відповідно до п.п.2 п. 22 Постанови КМУ від 21.07.2005 року № 630 , у разі  отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи,що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.           

Судом було встановлено, що відповідач           надав  позивачу довідку про застосування  пільги  лише  01.02.2011 року, про що не заперечував сам відповідач, тому борг за відпущену теплову енергію за спірний період  по справі   нарахований правомірно і підлягає стягненню.                    

Судом також неодноразово ставилось питання перед відповідачем про необхідність вистрибування доказів про той факт, що  відповідач по пошті  направляв   позивачу довідку про застосування пільги з моменту  як він став пенсіонером  МВС , а саме в серпні 2008 року, однак такого доказу суду не надав  .                              Зазначених обставин відповідач  не довів, чим не виконав  вимоги ч.3 ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.                                                                                

Тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню: з відповідача  ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Макіївтепламережа»слід стягнути  заборгованість за відпущену теплову енергію  у сумі - 2311,83 грн., яка за станом на 01.08.2010 року складає  за період з 01.11.2008 р. по 31.07.2010 р.                                                            

Згідно з ч.1,3ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.           Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.          Якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору , він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.                                                                                

Тому з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Макіївтепломережа»слід стягнути 30 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір у сумі 51 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215,218 ЦПК України, па підставі ст.ст.218,625 ЦК України, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про житлово –комунальні послуги»від 24 . 06. 2004 р. №1875- 4,абз.1 п. 18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання  Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання

холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»від 21 липня 2005 р. № 630,  суд

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства “Макіївтепломережа” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання , задовольнити.                                                            Стягнути з ОСОБА_1  на користь КП «Макіївтепламережа»на рр №26009402000, ЗАО Донгорбанк м. Макіївки відділення № 1 , МФО-334970, ОКПО 31534547-  заборгованість за спожиті послуги теплопостачання у сумі 2311,83 грн. ( дві тисячі триста одинадцять гривень 83 копійки).                                                                                           

Стягнути з  ОСОБА_1  на користь КП Макіївтепламережа витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на рр №26009402000, ЗАО Донгорбанк м. Макіївки відділення № 1 , МФО-334970, ОКПО 31534547 у розмірі 30 (тридцять) грн.                                                              Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 51 (п'ятдесят одну) грн. на користь держави.                                                                                                              

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                                        

Суддя