Справа № 2-а-2584/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року                     Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді -  Харечко С.П.

при секретарі -   Войнарович Ю.М.

з участю - представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області про визнання протиправним дій та рішення суб"єкта владних повноважень зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне (УПФ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов’язання здійснити відповідні перерахунки пенсій. Зазначали, що як ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та відповідно до пункту 2 статті 56, ч. 1 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 15 років та 20 років стажу відповідно, повинні отримувати щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та позивач ОСОБА_2 як працюючий пенсіонер має право на здійснення перерахунку призначеного розміру пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні у розмірі 1650,43 грн.

Посилаючись на те, що пенсійний орган не виконує вимог законів, просили визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, зобов’язати  УПФ України в м. Рівне призначити та виплатити їм додаткову щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з дня призначення пенсії – ОСОБА_4 – з 13 червня 1997 року, ОСОБА_2 – з 09 лютого 1998 року, провести доплату за понаднормовий стаж роботи: ОСОБА_3 за 21 рік, ОСОБА_2 за 27 років трудового стажу понад 15 та 20 років, необхідних для призначення пенсії ліквідаторам в повному розмірі та при перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 з 01 червня 2010 року застосувати показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні 1650,43 грн.

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримала обґрунтування позовних вимог та позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Від УПФ в м. Рівне надійшло заперечення проти позову, відповідно до яких вимоги позивача щодо виплати додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з дня призначення пенсії ОСОБА_4 з 13.06.1997 року та ОСОБА_2 - з 09.02.1998 року, суперечить положенням статті 99 та 100  КАС України. Щомісячна додаткова пенсія потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі й особам, віднесеним до другої категорії, виплачується згідно статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».З 1 січня 2008 року пунктом 13 статті 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, яка зазначає, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зміну статті 51 в редакції Закону N 107-17 від 28.12.2007, визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. У зв'язку з цим додаткова пенсія особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до 2 категорії, виплачується з розрахунку 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Управління пенсійного фонду України в м. Рівне заперечує проти вимог позивача щодо зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі ч.2 ст.56 Закону України від 28.02.1991 №796-ХП, відповідно до якої розмір пенсії збільшується на 1% заробітку за кожний наступний рік роботи понад 15 та 20 років стажу для жінок та чоловіків відповідно з наступних підстав. Так як, розрахунок понаднормативного стажу передбачений тільки Законом України від 9.07.2003 №1058-Р/ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Передбачені ст. 56 Закону України №796-ХП пільги щодо обчислення стажу роботи реалізовуються особою лише для призначення пенсії і не застосовуються для подальшого її перерахунку у зв'язку зі зміною цього стажу. Також перерахунок пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється відповідно до абз.2 ч. 1 ст.28 Закону від 9.07.2003 №1058-ІУ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме: за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону. Таким чином, згідно матеріалів пенсійної справи доплата за понаднормативний стаж ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (22 та 16 років відповідно) цілком правомірно обчислюється відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".

Управління пенсійного фонду України в м. Рівне заперечує проти вимог позивача щодо застосування при перерахунку пенсії показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні 1650,43 грн. Відповідно до частини четвертої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсій, що визначається згідно ст. 40 Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 зміни, що були внесені до статей 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. У зв'язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». До законодавчого врегулювання Верховною Радою України цього питання Міністерство праці разом з Пенсійним фондом України забезпечили здійснення перерахунків пенсій із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік -1197,91 грн. Відсутнє також програмне забезпечення для реалізації виплати та проведення перерахунків пенсій за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні. Враховуючи викладене, просили відмовити у задоволенні позову.

Суддя, розглянувши подану позовну заяву та заперечення проти позову, ухвалою суду від 20 квітня 2011 року позовні вимоги в частині визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Рівне  призначити та виплатити позивачам додаткову щомісячну пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з дня призначення пенсії - ОСОБА_4 з 13 червня 1996 року, а ОСОБА_2 з 09 лютого 1998 року, зобов’язати провести оплату за понаднормовий стаж - ОСОБА_3 - за 21 рік, а ОСОБА_2 за 27 років трудового стажу, при перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 з 01 червня 2010 року застосувати показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні 1650,43 грн. починаючи із вказаних періодів по 14 вересня 2010 року залишив без розгляду.

Дослідивши позовну заяву, письмові заперечення, матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що пенсія ОСОБА_2 призначена з 09 лютого 1998 року та ОСОБА_3 з 13 червня 1997 року та позивачі є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Суд встановлено, що позивачам здійснюється доплата за понаднормовий стаж позивачу – ОСОБА_3 за 16 років, а ОСОБА_2 за 22 роки. Однак пенсія позивачам призначена відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; збільшення пенсії має провадитись у розмірах, передбачених пунктом 2 статті 56 цього Закону, а не за правилами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пільги щодо обчислення стажу роботи для призначення пенсії визначені статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, за змістом пункту 2 цієї норми, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таке збільшення запроваджено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за змістом абзацу другого частини 1 статті 28 якого за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частин.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону N 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік, а не у відповідності до проведеного відповідачем нарахування.

Таким чином, доводи викладені в запереченнях відповідачем щодо вірного призначення пенсії спростовується вищевикладеним, оскільки грунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених норм.

Щодо позовних вимог про визначення та виплату додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд враховуючи, що позовні вимоги заявлені не в межах строку звернення до суду по 09 вересня 2010 року залишені без розгляду, дійшов до висновку, що позивачі мають право на здійснення перерахунку виплаченої додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з наступних підстав.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, призначається у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року текст статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції, яка визначає, що особам, віднесеним до 2 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зміну ст.. 51 в редакції Закону № 107-17 від 28 грудня 2007 року, визнано неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, позивачі мають право на здійснення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 14 вересня 2010 року по дату розгляду справи судом.

Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 09 лютого 1998 року отримує пенсію по віку та перераховану з 01 червня 2010 року відповідно до поданої заяви від 21 травня 2010 року згідно ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі про предмет та зміст Закону України про Державний бюджет України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення п.п. «б» п..п. 10 п. 35 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до п. 6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року. А відтак застосування вказаних положень є неможливим.

Однак, відповідно до п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що перерахунок пенсії для позивача було проведено відповідно до зазначеної постанови із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, тобто на підставі Листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11 березня 2009 року № 1036102-01. Лист Міністерства праці та соціальної політики України не є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому вказаний лист не підлягає до застосування.

А відтак, позивач ОСОБА_2 має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010-2011 роки з  14 вересня 2010 року (в межах строку позовної давності), а не з дати звернення особи за здійсненням такого перерахунку.

Вірним способом відновлення порушених прав позивачів є покладення обов’язку на відповідача провести належні перерахунки та виплати пенсії з урахуванням вищевикладеного та виплачених сум, що відповідає дійсним обставинам справи та наявним у справі доказам.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд з відповідача судового збору не стягує, так як в силу п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне щодо нарахування та виплати позивачам додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю за нормами ЗУ "Про статус і соціальний захсит громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у визначенні понаднормового стажу і застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне нарахувати та виплати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 додаткову щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю за нормами ЗУ "Про статус і соціальний захсит громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 14 вересня 2010 року по дату розгляду справи судом із врахуванням виплачених сум.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне нарахувати та виплати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доплату до пенсії за понаднормовий стаж ОСОБА_3 за 21 рік стажу, а ОСОБА_2 за 27 років стажу, починаючи із 14 вересня 2010 року по дату розгляду справи судом.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009-2010 рік, з урахуванням виплачених сум починаючи з 14 вересня 2010 року по дату розгялду справи судом.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду  справи.

Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2011 року.

Суддя:                                                                          Харечко С.П.