Справа №  2-5741/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      "26" жовтня 2011 р.                                                                        м. Севастополь

Гагарінський  районний суд м. Севастополя  в складі:

Головуючого, судді:                О.Д.Опанасюка

при секретарі:                           М.Р.Рудюк

З участю  представника позивача: ОСОБА_1

Відповідачки: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за  позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

      20.09.2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що  їх сім’я на даний час фактично розпалася з причини втрати  взаєморозуміння. Подальше спільне життя та збереження шлюбу  суперечить інтересам подружжя. Примирення неможливо.  Майнового спору та спору щодо місця проживання дітей  сторони не мають.

     У судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_1 (а.с. 4) - позовні вимоги  підтримала у повному обсязі, пояснила, що позивач на примирення не згоден, оскільки проживає в іншій сім’ї. На стягненні судових витрат не наполягала.

      Відповідачка ОСОБА_2 у ході судового засідання – позовні вимоги визнала у повному обсязі, пояснила, що їх шлюб розпався в жовтні 2009 року, з січня 2011 року вони з чоловіком проживають окремо.

     Суд, заслухавши пояснення  представника позивачки та відповідачки, вивчивши матеріали справи,  вважає  вимоги  позивача обґрунтованими  і законними,  і які  підлягають    задоволенню у повному обсязі.

      Суд встановив,  що  29 червня 1996 року у  Виконавчому комітеті Вишнівської сільської ради Красноперекопського району АРК був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  актовий  запис  №  03  від 29 червня 1996 року (а.с.3).

Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2  ( а.с.6, 7).

     Фактично шлюб між сторонами  розпався у жовтня 2009 року, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливо у зв’язку з втратою  взаєморозуміння.

     Майнового спору, спору щодо проживання і виховання їх неповнолітніх дітей   сторони не мають.

     Суд, враховуючи інтереси сторін, їх неповнолітніх дітей,  вважає необхідним  шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвати, тому що  ця вимога відповідає дійсній волі  сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить  їх інтересам, і інтересам їх дітей.

Суд вважає недоцільним  прийняти заходи щодо примирення подружжя,   відповідно до вимог ст.111 СК України, оскільки у позивача на даний час вже фактично складалася інша сім’я, а відповідачка у ході судового засідання визнала позовні вимоги та пояснила, що шлюб між ними розпався ще у жовтня 2009 року. Суд при цьому враховує роз’яснення ВСУ  у  Постанові Пленуму  від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,  згідно з якими суд застосовує заходи примирення у випадку відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін  ( абз.2 п.10 Постанови).

Представник позивача  не просила стягнути судові витрати.

    Керуючись ст. ст.104-105, 110-112  Сімейного Кодексу України,  ст. ст. 10,11,  60, 79, 88,  208- 209, 212-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

      Позов  ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

      Розірвати шлюб  між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований  у Виконавчому комітеті Вишнівської сільської ради Красноперекопського району АРК ( актовий  запис  №  03  від 29 червня 1996 року).

       Рішення може бути  оскаржено   до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя   у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294  ЦПК України.

Суддя: