Справа №2-а-517/11

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНА

03.10.2011  року                                                                                                                          м.Южне

Суддя Южного міського суду Одеської області Горяінова К.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області про зобов’язання здійснення перерахунку невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни та стягнення невиплаченої частини соціальної допомоги,

  ВСТАНОВИВ:

08.08.2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду Одеської області у м.Южне про зобов’язання провести перерахунок та здійснити виплату невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни згідно вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 22.02.2011 року по 22.08.2011 року у сумі 913, 18 гривень. 

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є „Дитиною війни” і має право на пільги, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, відповідно до ст.6 вказаного Закону він має право на одержання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Позивач також зазначив, що бездіяльністю відповідача грубо порушені його законні права, він позбавлений права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача.  

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст.183-2 КАС України.  

Представник відповідача надав суду заперечення проти позову, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, так як відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативну базу, що регулює галузь спірних правовідносин, задовольняє позов частково з наступних підстав.  

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.  

Як встановлено в судовому засіданні, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, отже на позивача розповсюджується дія Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.  

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Тобто позивач має право на щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції від 18.11.2004 року, чинний у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, позивач має право на одержання виплат.  

Положення Законів „Про Державний бюджет України” не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (ч. 3 ст. 22 Конституції України).  

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

У зв'язку із зазначеним, застосовуючи зазначені рішення Конституційного Суду України, суд першої інстанції є обмеженим часовими межами встановленими ст.152 Конституції України.

З огляду на це, судом встановлюється початковим моментом відновлення порушених прав позивача день ухвалення відповідних рішень Конституційним Судом України у відповідні роки, а кінцевими моментами - останній день відповідного року.  

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Разом з тим, 19.06.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону  України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», відповідно до якого у 2011 році норми  та положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу  бюджету Пенсійного  фонду  України  на  2011 рік.

Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити нарахування підвищення невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 19.06.2011 року  задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині вимог позивача, що стосуються зобов'язання відповідача нарахувати та виплати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 22.02.2011 року по 18.06.2011 року.  

Крім того, суд зазначає, що обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати позивачу грошових сум покладено на Управління Пенсійного фонду України в м.Южне.

В зв'язку з чим суд не може виконувати обов'язки суб'єкта владних повноважень, покладених на нього законом, таким чином у задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання відповідача виплатити вказане підвищення у певній сумі необхідно відмовити.  

Керуючись ст.ст.150,152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.05.2004 року, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, ст.19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”, ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Законом  України  «Про  внесення  змін  до  Закону  України  «Про  Державний  бюджет  України  на  2011 рік», п.6 ст.3 ЦК України, ст.ст. 6-14, 17, 19, 99, 100, 122, 159-163, 167, 183-2, 185, 186, 254 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1   - задовольнити частково.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Южне нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1   невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 22.02.2011 року по 18.06.2011 року, з  урахуванням  раніше  виплачених  сум.    

В іншій частині позову –відмовити.  

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у межах суми стягнення за один місяць.   

Судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок стягнути з Державного бюджету України –на користь ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Южний міський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання копії постанови суду.  

  Суддя

Южного міського суду

Одеської області:                                                                                                   -К.А.Горяінова-