Справа №2-2557/11

 РІШЕННЯ

 Іменем України

06 жовтня 2011 року                                                                                                      м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого                                                                          судді    Дмитрієвої М.М.,

при секретарі                                                                                 Новіцькій М.Ф.,

за участю позивача                                                                                 ОСОБА_1,

відповідача                                                                                          ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу №2-2557/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И В:  

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на повнолітню дитину, їх дочку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення ОСОБА_3 23 років, посилаючись на те, що ОСОБА_3 навчається на першому курсі денного відділення юридичного факультету Запорізького національного університету, і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги. Добровільно надавати матеріальну допомогу відповідач відмовляється, тому позивач вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги, викладені в позові, підтримала та суду пояснила, що відповідач не надає матеріальної допомоги, яка необхідна їй на оплату навчання їх спільної дитини.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, зазначивши при цьому, що на його утриманні на цей час знаходиться непрацездатні мати, ОСОБА_5, 1948 року народження, та бабуся, ОСОБА_6, 1913 року народження, які потребують значних витрат у зв’язку з їх лікуванням. Крім того, з 1995 року з нього стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх доньок –ОСОБА_7, 1995 року народження, та ОСОБА_8, 1997 року народження.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з’явилися, причину відсутності суду не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомленні належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження від 26.03.1993 року, НОМЕР_1, виданого Коммунарським ЗАГС у м. Запоріжжі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Згідно до довідки №010216 від 22.09.2010 року, виданої Запорізьким національним університетом, ОСОБА_3 навчається на першому курсі денної форми навчання на бюджетній основі в Запорізькому Національному Університеті. (а.с. 6).

На цей час ОСОБА_1 ніде не працює.

Відповідно до ст. 199 СК України батьки зобов’язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв’язку з тим потребують матеріальної допомоги до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»роз’яснено, що обов’язок батьків утримувати повнолітніх сина (доньку), які продовжують навчання після досягнення повноліття виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення сином (донькою) віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; наявність у батьків такої можливості.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці заробітку (доходу) платника аліментів.

На підставі ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.

Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2  зобов’язаний утримувати повнолітню доньку ОСОБА_3, яка продовжує навчання і у зв’язку з тим потребує матеріальної допомоги до досягнення двадцяти трьох років. Однак, при цьому відповідач не може надавати доньці зазначену матеріальну допомогу в зазначеному в позові розмірі, оскільки на цей час на утримання відповідача ОСОБА_2 знаходиться непрацездатні мати, ОСОБА_5, 1948 року народження, та бабуся, ОСОБА_6, 1913 року народження, які потребують значних витрат у зв’язку з їх лікуванням. Крім того, з 1995 року з нього стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх доньок –ОСОБА_7, 1995 року народження, та ОСОБА_8, 1997 року народження.

Враховуючи викладене, позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судових витрат при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений на користь держави судовий збір  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ч.1 ст.191, ст.ст.182, 198-200 СК України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 223  ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення аліментів на повнолітню дитину –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму відповідного віку особи, починаючи з 23.03.2011 року і до закінчення навчання ОСОБА_3, але не більш, як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя                                                                                             М.М. Дмитрієва