Справа № 2-3626/11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          21 жовтня 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді                    Дмитрієвої М.М.,

при секретарі                                                                                                Новицькій М.Ф.,

за участю позивача                                                                                 ОСОБА_1,

за участю відповідача                                                                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що з 05.11.1988 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, але на цей час шлюбні стосунки між сторонами припинені, та спільне господарство не ведеться. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вважає, що сім’я розвалилась остаточно та відновленню не підлягає.

У  судовому засіданні позивач свої позовні  вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити його інтересам.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

На пропозицію суду про надання строку для примирення сторони категорично відмовились, так як вважають, що відновити шлюб неможливо.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з  05.11.1988 року, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану зроблено актовий запис № 2589. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час стосунки між сторонами припинені, сторони мешкають окремо. Відновляти шлюбні відносини позивач не має наміру і подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Шлюб між сторонами є першим для кожного.

Ці обставини підтверджуються дослідженими в ході судового засідання доказами.

Згідно ст. 111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов’язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до ст. 112 СК України встановлено, що шлюб підлягає розірванню, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що оскільки сторони припинили спільне життя, тривалий час мешкають окремо один від одного, позивач вважає неможливим збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 208, 209, 212-215,224-228  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 05.11.1988 року, Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (актовий запис № 2589) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  розірвати.

Місце проживання ОСОБА_3 визначити за ОСОБА_1.

Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити –«ОСОБА_1».

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі,  але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового  рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя                                                     /підпис/                                                 М.М. Дмитрієва