Справа № 22 - 2106 / 2007р. Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко A.I.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 05 " червня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.,
Суддів: Бабак A.M.,
Онищенка Е.А. При секретарі: Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2007 року провадження по цій справі зупинено до ухвалення Солом'янським районним судом м. Києва рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів позики від 10 вересня 1998 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зупинення провадження.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Призупиняючи провадження у справі відповідно з п. 4 ст. 201 ЦПК України районний суд виходив з того, що судовий спір ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики не можливо розглянути до вирішення спору поро дійсність самих' договорів позики.
Судом встановлено, що 25.01.2007 року Солом'янським районним судом м. Києва відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів позики.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано призупинив провадження у справі, оскільки подальший розгляд справи за позовом
ОСОБА_1 про стягнення боргу є неможливим до вирішення справи за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів позики від 10.09.1998 року, які є підставою для стягнення боргу.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на значну тривалість розгляду справи, можливий поворот виконання рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання .
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, п.1 ст. 312, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2007 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути
оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом
двох місяців.