Дата документу: 26.09.2011

Справа № 2-1490/11

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011  року                                                                                                  м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Корягіній Ю.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: 3-я державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась  до  суду з позовом  до ОСОБА_3, третя особа: 3-я державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, вказавши наступне.

1/5 частина квартири АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва №2009 про право власності на житло від 02.11.1994р., виданого виконавчим комітетом Орджонікідзовської районної ради народних депутатів. Право власності зареєстровано в ОП ЗМБТІ 17.11.1994р.  

У 2000 року  ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/5 частину вказаної квартири.

Спадкоємцем за заповітом від 08.02.1995р., посвідченим державним нотаріусом  третьої Запорізької державної нотаріальної контори є  ОСОБА_5 –її дочка та  мати позивача та відповідача.

ОСОБА_5 як єдиний спадкоємець за заповітом прийняла спадок, так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном згідно до ст.549 ЦК України в ред. 1963 року, що діяв на момент відкриття спадщини, так як була прописана та мешкала у спірній квартирі після відкриття спадщини. Тобто протягом шести місяців з дня смерті матері ОСОБА_5 вступила в фактичне управління та володіння спадщиною.

Заяв до  державної нотаріальної контори про вступ у спадщину  ніхто не подавав, спадкова справа не заводилась.

ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_5  померла.

Заповітів спадкодавець ОСОБА_5 не складала, спадкова справа після померлої не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалося,   тому успадкування її спадщини у вигляді 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 повинно здійснюватися за законом.

У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/10 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 після смерті  ОСОБА_4 у 2000р., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з’явився, причину неявки суду не сповістив, про день і час слухання справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, заперечень до позовної заяви не надав, у зв’язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності  відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача не заперечує проти вирішення справи у порядку заочного розгляду.

Третя особа, представник 3-ої державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва №2009 про право власності на житло від 02.11.1994р., виданого виконавчим комітетом Орджонікідзовської районної ради, що підтверджується довідкою ОП ЗМБТІ від 19.05.2011року за №7760.  

ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_4 померла (копія актового запису про смерть № 6493 від 12.07.2000року складеного Запорізьким міським відділом РАЦС Головного управління юстиції в Запорязькій області). Після її смерті відкрилася спадщина на 1/5 частину вказаної квартири.

Спадкоємцем за заповітом від 08.02.1995р., посвідченим державним нотаріусом  третьої Запорізької державної нотаріальної контори є  ОСОБА_5 –її дочка та мати позивача.

ОСОБА_5, як єдиний спадкоємець за заповітом прийняла спадок, так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном згідно до ст.549 ЦК України в ред. 1963 року, що діяв на момент відкриття спадщини, так як була прописана та мешкала у спірній квартирі після відкриття спадщини. Тобто протягом шести місяців з дня смерті матері ОСОБА_5 вступила в фактичне управління та володіння спадщиною.

Крім того, судом встановлено, що заяв до  державної нотаріальної контори про вступ у спадщину  ніхто не надавав, спадкова справа не заводилась.

ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_5  померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.01.2011року виданого Запорізьким міським відділом ДРАЦС Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №7444.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.), так і до ст. 1270 ЦК України (2003 р.) для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З урахуванням часу відкриття спадщини, строк для прийняття спадщини припав на дію Цивільного кодексу УРСР 1963 року та Цивільного кодексу України 2003 року і закінчувався   після введення в дію нового Цивільного кодексу, тому саме їх нормами слід керуватися.   

Як встановлено судом, заповітів спадкодавець ОСОБА_5 не складала, спадкова справа після померлої не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалося,   тому успадкування її спадщини у вигляді 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 повинно здійснюватися за законом.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР (1963р) та до ст. 1261 ЦК України (2003р) спадкоємцями першої черги є діти після померлих батьків.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 є ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження та про шлюб та ОСОБА_3, як її діти. Інших спадкоємців не має.

У відповідності до ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) позивач ОСОБА_2 фактично прийняла спадок, фактично вступивши в управління та володіння майном, так як  на момент відкриття його проживала разом зі спадкодавцем з 2001 року та продовжує мешкати у вказаній квартирі по теперішній час, що підтверджується заявами сусідів, копіями квитанцій про сплату за комунальні послуги зазначеної квартири, копією договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 28.01.2011року укладеного з позивачем.

Згідно з ч. 3 статті 1268 Цивільного   кодексу  України: “Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї”.  Але у визначений законом термін позивач не звернулась до державної нотаріальної контори для видачі їй свідоцтва про право на спадщину, так як знала, що  квартира не була переоформлена на спадкодавця. В теперішній час нотаріус  державної нотаріальної контори усно  відмовила їй в видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи відмову тим, що позивач надала недостатньо документів, які необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту прийняття спадщини у певному місці.

Крім того, з пояснень позивача вбачається, що у зв'язку з тим, що мати була онкохвора і потребувала догляду, позивач  постійно мешкала з нею з червня 2003 року за адресою квартира АДРЕСА_1 та повністю доглядала її. Після її смерті, понесла витрати на поховання матері.

Так як позивач фактично прийняла спадщину - вступила в управління та володіння майном (володіє ним, користується, виконує частковий ремонт, несе витрати по сплаті), постійно проживала разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини,  і не заявила про відмову від неї, то її можна вважати такою, що прийняла спадщину, але не має змоги одержати свідоцтво на право власності на частину квартири за законом.

Крім того встановлено, що Відповідач ОСОБА_3 не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця матері, але вона фактично прийняла спадщину, оскільки  зареєстрована у спірній квартирі  разом з спадкодавцем  на день її смерті і до теперішнього часу, що було можливо на той час в силу ст.549 ЦК УРСР. Відповідач за адресою реєстрації не мешкає, місто знаходження її не відомо, так як веде бродячий спосіб життя.

Таким чином  вступили у спадок: позивач - ОСОБА_2, ОСОБА_3 –відповідач по справі.   Внаслідок цього вони успадкували по 1/2 частині майна ОСОБА_5, що від 1/5 частини квартири складає 1/10 частина квартири кожному.  

За викладених обставин, суд, вважає позовні вимоги позивачки законними, обґрунтованими, у зв?язку із чим, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 524-527, 529, 548-549  ЦК УРСР 1963 року, п. 4,5 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України,  ст. 1217, 1261, ч. 3 ст. 1268, 1269 Цивільного   кодексу України , ст. ст. 10, 11, 209, 212,  214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: 3-я державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/10 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 після смерті  ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів  з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                                                І.А.Крамаренко