Справа № 2-659 за 2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
16 липня 2007 p. Стахановський міський суд Луганської області у складі:
головуючого : судді ШАРГАРОВСЬКОЇ В.І.
при секретарі СКРИПНИК Г.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові та відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» ( далі ВАТ «СФЗ») про відшкодування шкоди у зв'язку з втратою працездатності, стягнення компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних страхових виплат, відшкодування моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ:
Спочатку позивач звернувся до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові та 3-ї особи в особі ВАТ «СФЗ» про стягнення з відповідача заборгованості за період з травня 2001 р. по лютий 2006 р. в сумі 3771, 9 грн.
Під час розгляду справи надав нову позовну заяву в якій звернув свої вимоги до відповідача -ВАТ «СФЗ» та 3-ї особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з червня 2001 р. по березень 2006 р. в сумі 3 873, 82 грн., стягнення компенсації за затримку виплат страхових сум в розмірі 1327, 29 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн.
Під час судового засідання заявив клопотання про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові в якості співвідповідача по справі замість 3-ї особи
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що під час роботи на підприємстві ВАТ «СФЗ», під час виконання професійних обов'язків, він отримав професійне захворювання - пильовий бронхіт. У зв'язку із захворюванням йому було встановлено 25% втрати працездатності і позивач отримував відшкодування втрати працездатності. В березні 2006 р. підприємство провело перерахунок втрати працездатності за період з 1993 р. по червень 2001 р. Станом на день передачі справи позивача до відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові сума відшкодування втраченого заробітку повинна була складати 108, 98 грн., а справа була передана з сумою відшкодування втрати працездатності - 64 грн. Отримавши справу, відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові проводило, у відповідності до вимог законодавства, перерахунок суми відшкодування втрати
2
працездатності і позивач щомісячно отримував встановлені суми відшкодування. Нова довідка про суму відшкодування втрати працездатності була передана ВАТ «СФЗ» до відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові в березні 2006 р. Відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові зробило перерахунок щомісячних страхових виплат починаючи з часу передання справи. У зв'язку з передачею справи позивача з заниженою сумою відшкодування втрати працездатності за час з червня 2001 р. по березень 2006 р. позивач недоотримав суму відшкодування втрати працездатності, яка дорівнює 3873, 82 грн. Незаконними діями відповідача позивачу були спричинені моральні страждання, захищаючи свої права він постійно знаходився в стані морального дискомфорту, хвилювався, чекаючи відповідей. Моральні страждання оцінює в 5000 грн. Просить стягнути з на свою користь 3873, 82 грн. заборгованість по щомісячним страховим виплатам, яка утворилася за період з червня 2001 р. по березень 2006 p.; компенсацію за затримку виплати страхових сум в розмірі 1327, 29 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Під час судового засідання позивач підтримав змінені позовні вимоги і надав суду пояснення, які повністю співпадають з доводами викладеними в зміненій позовній заяві. Просить змінені позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача ВАТ «СФЗ» в судовому засіданні пред'явлені вимоги позивача вважає обгрунтованими в частині стягнення на його користь з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові заборгованості по щомісячним страховим виплатам в розмірі 3 873, 82 грн., яка утворилася за період з червня 2001 р. по березень 2006 р., в решті позовні вимоги вважає не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Суду повідомила, що позивач дійсно працював на підприємстві відповідача. Йому, у зв'язку з отриманням професійного захворювання, було встановлено 25 % втрати працездатності. До червня 2001 р. відшкодування втрати працездатності проводило підприємство, а в червні 2001 р. справу позивача було передано до відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові. В березні 2006 р. підприємство з власної ініціативи провело перерахунок відшкодування у зв'язку з втратою працездатності позивача. Нова довідка про суму відшкодування була передана до відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові для проведення перерахунку. Підприємство виплатило позивачу не донараховану суму відшкодування витрат за період з 1993 р. по травень 2001 р. Недоотримані виплати за час з червня 2001 р. по березень 2006 р. позивачу повинно виплачувати відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові, т.я. з червня 2001 р. справа позивача знаходилася у відділенні. Просить стягнути заборгованість по щомісячним страховим виплатам, яка утворилася у позивача за період з червня 2001 р. по березень 2006 р. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові. В решті заявлених позовних вимог відмовити у зв'яззку з їх необґрунтованістю.
Представник відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові не визнали вимоги позивача про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові не донарахованої та несплаченої суми відшкодування у зв'язку з втратою працездатності на користь позивача, вважає, що зазначені грошові суми треба стягнути з ВАТ «СФЗ». Вимоги позивача про стягнення на його користь компенсації за порушення строків виплати страхових сум та стягнення моральної шкоди є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають. Суду повідомили, що дійсно в червні 2001 р. до зідділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові ( далі відділення ) була передана справа позивача з зазначеною сумою відшкодування втрати працездатності у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Відділення, прийнявши справу, продовжило виплати позивачу. Щорічно, у відповідності до вимог діючого законодавства,
3
відділення проводило підвищення виплати, корегуючи їх на відповідні коефіцієнти. До повноважень відділення не входить перерахунок суми відшкодування, визначеної раніше підприємством. У березні 2006 р ВАТ «СФЗ» надало до відділення нову довідку щодо суми відшкодування витрат у зв'язку з втратою працездатності. Перерахунок суми відшкодування було проведено на підставі перевірки, проведеної на підприємстві державною інспекцією праці, якою було виявлено факт заниження суми втрати працездатності у зв'язку з ушкодженням здоров'я працівникам підприємства, в тому числі і позивачу. Отримавши нову довідку відділення провело перерахунок суми відшкодування витрат позивача виходячі з нової суми відшкодування, починаючи з червня 2001 р. з урахуванням корегуючих коефіцієнтів і з квітня 2006 р. почало виплачувати позивачу відшкодування витрат втрати працездатності у новому розмірі. Вимоги до відділення про сплату не донарахованих та невиплачених сум відшкодування втрати працездатності за період з червня 2001 р. по березень 2006 р. є не обгрунтованими, т.я. провини відділення в несвоєчасному нарахуванні та виплаті позивачу сум відшкодування втрати працездатності не має. Просить стягнути недоплачені суми відшкодування шкоди з ВАТ «СФЗ». В решті заявлених позовних вимог відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до вимог ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування і дослідження в судовому засіданні інших доказів, до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під мас судового розгляду справи.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:
Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Згідно з положеннями ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни, мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності... В ч. 1 ст. 1 Закону України « Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено що завданням страхування від нещасного випадку є відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу, у зв'язку з отриманням професійного захворювання в 1993 p., під час роботи на ВАТ «СФЗ» було встановлено втрату працездатності в розмірі 25%, що не оскаржується учасниками судового засідання. З часу встановлення втрати працездатності по червень 2001 р. страхові виплати сплачувалися позивачу ВАТ «СФЗ».
Згідно з положеннями ст. 36 Закону України « Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та п.1.8 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей ), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 р. № 7 Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідне рішення... Рішення оформлюється постановою.
В судовому засіданні встановлено, що в червні 2001 p., після передачі справи до відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові, страхові виплати проводилися відділенням, про що свідчить Постанова. Відповідно до Постанови відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові та довідки ВАТ
4
«СФЗ», яка відповідно до п.4.9 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. № 10, є обов'язковим документом справи потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, сума сплати позивачу відшкодування втрати працездатності станом на 01.06.2001 р. проводилася з суми відшкодування втраченого позивачем заробітку 64 грн. ( а.с. 7, 9). Після прийняття справи позивача відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові продовжило йому страхові виплати корегуючи щорічно суму відшкодування на відповідний коефіцієнт, що підтверджено копіями відповідних Постанов та розрахунків (а.с. 7, 10-15). 27.03.2006 р. ВАТ «СФЗ» спрямувало до відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові нову довідку про суму відшкодування втраченого позивачем заробітку, який дорівнює замість 64 грн. 108, 98 грн., що підтверджено копією довідки ( а.с. 8 ), а відділення виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові провело новий розрахунок перерахованої страхової виплати позивачу, яка складає 263, 66 грн., що підтверджено копією Постанови та розрахунку ( а.с. 14 ).
Відповідно до преамбули до Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загально обов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. На підставі ч.1 ст. 15, зазначеного вище Закону страхування від нещасних випадків на виробництві здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків... Таким чином, суд приходить до, висновку, що вимоги позивача про стягнення на його користь заборгованості по щомісячним страховим виплатам в сумі 3 873, 82 грн., яка утворилася за період з червня 2001 р. по березень 2006 р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню і стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові, яке, на підставі ч4 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » є в м. Стаханові робочим органом постійно діючого виконавчого органу правління Фонду .
Розрахунок не донарахованої та несплаченої суми відшкодування, наведений позивачем у позовній заяві, відповідає вимогам діючого законодавства і підтверджений документально.
Посилання відповідача ВАТ «СФЗ» на застосування до пред'явлених позивачем вимог положень ст. 71 ЦК України (в редакції 1963 р.) не можуть бути прийняті судом до уваги, т.я. відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ( в редакції 2004 р.) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Позивач отримав професійне захворювання в 1993 p., з цього часу йому було встановлено стійку втрату працездатності і він отримував страхові виплати, але сплата страхових виплат позивачу після 1 січня 2004 р. ( дати набрання чинності ЦК України в редакції 2004 р.) не припинилася, що свідчить про продовження існування прав позивача на отримання виплат та обов'язку перед ним з цього приводу,
5
після набрання чинності ЦК України (в редакції 2004 p.), таким чином до правовідносин, які є предметом розгляду справи, положення ЦК України ( в редакції 1963 р.) з урахуванням п.6 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ( в редакції 2004 р.) застосовані бути не можуть. Крім того, строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України ( в редакції 2004 р.) позивачем не пропущено, т.я. відповідно до положень ч.1 ст. 261 ЦК України ( в редакції 2004 р.) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В судовому засіданні встановлено, що відповідач ВАТ «СФЗ», встановивши помилку в обчисленні заробітку з якого позивачу проводилося відшкодування втрати працездатності, видав 27.03.2006 р. нову довідку ( ас. 8). Таким чином позивач дізнався про своє порушене право на відшкодування витрат у зв'язку з ушкодженням здоров'я в належній сумі тільки в березні 2006 p., до суду звернувся у січні 20076 p., що свідчить про факт того, що строк позовної давності ним не пропущено. Крім того, на підставі ст. 268 п.3, 5 позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також на вимоги страхувальника (застрахованої особи ) до страховика при здійсненні страхових виплат ( страхового відшкодування).
Посилання відповідача ВАТ «СФЗ» на вимоги абзацу 5 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди » № 6 від 27.03.1992 р. ( далі Постанова ) також не може бути прийнято судом до уваги, т.я. відповідно до зазначеногоо вище абзацу виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок ( наприклад за відсотком втрати працездатності ) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років. Таким чином у вказаному абзаці Постанови мова йдеться про призначені, але своєчасно не одержані потерпілим кошти, а також про перерахунок сум щомісячних платежів, який не є предметом розгляду зазначеної цивільної справи. Позивач своєчасно не одержав 3 873, 82 грн. страхових виплат у зв'язку із тим, що вони не були йому нараховані з вини ВАТ «СФЗ», яке невірно визначило розмір суми відшкодування втраченого позивачем заробітку. Питання про перерахунок сум щомісячних платежів позивач перед судом не ставить, т.я. цей перерахунок проведено позивачу в добровільному порядку, як ВАТ «СФЗ» так і відділенням виконавчої дирекції Фонду СНС України в м. Стаханові. Крім того відповідач, посилаючись на вказаний абзац Постанови, сам провів виплату позивачеві не донарахованих та несплачених сум відшкодування шкоди за період з 1993 р. по травень 2001 p., тобто за період, який значно перевищує 3 роки і складає понад 8 років. А відповідно до абзацу 2 п.23 наведеної вище Постанови якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено сум такого відшкодування, то ці суми, обчислені відповідно до пунктів 14, 19, 22 Правил, виплачуються без обмеження будь - яким строком і підлягають коригуванню у зв'язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».
У відповідності до вимог с. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
В судовому засіданні встановлено, що заборгованість по щомісячним страховим виплатам, яка утворилася у позивача за період з червня 2001 р. по березень 2006 р. була нарахована ним під час подання позовної заяви до суду, а саме у січні 2007 р. Таким чином, положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не можуть бути застосовані до
6
зазначеної заборгованості, т.я. не мало місце порушення строків виплати зазначеної заборгованості і вимоги позивача про стягнення на його користь компенсації в розмірі 1327, 29 грн. є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Згідно з положеннями п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» №. 4 від 31.03.1995 р. спори про відшкодування спричиненої фізичній чи юридичній особі моральної ( немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на відшкодування її безпосередньо передбачено нормами Конституції України чи витікає з її положень чи передбачено іншими Законами. Діючим законодавством, яке регулює правовідносини між страхувальником та застрахованою особою, відшкодування моральної шкоди не передбачено. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. З 4.1, 46 ч. 1 Конституції України; Прикінцеві та перехідні положення ч.4, 6 ЦК України ( в редакції 2004 р.); ст.71 ЦК України ( в редакції 1963 p.); преамбулою, ст.1 ч.1, ст.15 ч. 1, ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»; пі.8 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей ), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 7 від 31.01.2002 р.; п.4.9 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або члена його сім'ї на страхову виплату, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 10 від 20.04.2001 p.; ст. ст. 10, 11, 60, 88 ч.3, 212-215, 292, 294 ЦПК України; абз. 5 п.22, абз. 2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 p., п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди » № 4 від 31.03.1995 р. суд , -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонд} соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові на користь ОСОБА_1 3 873, 82 грн. в рахунок відшкодування заборгованості по шкоді у зв'язку з ушкодженням здоров'я за період з 01.06.2001 р. по 29.03.2006 р.
В решті заявлених позовних вимог відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю. Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання до Стахановського міського суду Луганської області заяви про апеляційне оскарження та шляхом подання протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області.