Справа № 2-1534/11 Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В.

Провадження № 22-ц/0390/1119/11

Категорія:25  Доповідач: Свистун О. В.

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2011 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Свистун О В

суддів -  Данилюк В.А., Овсієнка А.А.,

при секретарі   Дуткіній Ж.П.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Єжика Л.В.,         

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та захист» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2011 року,

 В С Т А Н О В И Л А :

 Позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що суд  неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального і процесуального права, просив його скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Страхова компанія «Добробут та захист» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди

- відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 вказує, що відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування всупереч договору про страхування транспортного засобу та Закону України «Про страхування». Суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що мною не доведено пошкодження мого автомобіля як 14 червня 2009 року, так і 13 серпня 2009 року. Вважає, що договір добровільного страхування наземного транспорту укладений та не припинений на час обох дорожньо-транспортних пригод.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній наведених. Представник відповідача Єжик Л.В. апеляційну скаргу заперечив, вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Просить відхилити апеляційну скаргу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не надав суду доказів, що після 14 червня 2009 року коли його автомобіль був пошкоджений, він відремонтував його та показав страховій компанії. Крім того, встановлено, що умови договору по оплаті страхових платежів страхувальником порушувалися.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 листопада 2008 року ОСОБА_3 уклав із закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та захист» договір добровільного страхування наземного транспорту № 38/17-0141 (далі – Договір), предметом якого є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону і пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням належним йому автомобілем марки «Шкода Октавія», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Договір укладений на строк з 29 листопада 2008 року по 29 листопада 2009 року (а.с. 6-9).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 5.2 Договору встановлено перелік страхових випадків, на які поширюється дія цього договору і до якого, зокрема, відноситься «втрата, знищення або пошкодження застрахованого за цим Договором транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди» (п. 5.2.1).

13 серпня 2009 року зазначений автомобіль під керуванням ОСОБА_4 отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 5, 98). По даному факту працівниками відповідача було складено страховий акт (а.с. 94).

Листом № 1826 від 29 грудня 2009 року відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з порушенням ним свого обов’язку по наданню відремонтованого транспортного засобу страховику для огляду після дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 14 червня 2009 року у місті Луцьку по вулиці Гордіюк за участю трьох транспортних засобів, серед яких, зокрема, був і застрахований автомобіль позивача та

під його ж керуванням, і в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав аналогічні механічні пошкодження, що й під час пригоди 13 серпня 2009 року (а.с. 93).

Наведені обставини, що стали підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, підтверджуються також постановою Луцького міськрайонного суду від 2 липня 2009 року, актом огляду пошкодженого транспортного засобу від 15 червня 2009 року, заявою ОСОБА_3 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 15 червня 209 року, наданими представником відповідача в ході апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Перелік підстав для відмови страховиком від здійснення страхової виплати визначено у ч. 1 ст. 991 ЦК України. Зазначений перелік не є вичерпним і ч. 2 вказаної статті надає право сторонам договору страхування передбачити також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Аналогічно вказані питання врегульовано і в ст. 26 Закону України «Про страхування».

Відповідно до п. 10.27 укладеного між сторонами Договору після отримання страхового відшкодування і подальшій дії договору страхування відремонтований транспортний засіб повинен бути наданий для огляду страховику або його представнику, інакше при наступному страховому випадку з цим транспортним засобом пошкодження, аналогічні попереднім, відшкодуванню не підлягають.

Аналіз наведених умов договору страхування, норм матеріального права у сукупності із встановленими обставинами у даній справі дає підстави для висновку, що відповідач має право відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування у разі непред’явлення ним для огляду застрахованого транспортного засобу після ремонту і усунення механічних пошкоджень, отриманих внаслідок попередньої дорожньо-транспортної пригоди, при умові, що ці пошкодження є аналогічними.

В ході розгляду даної справи встановлено, що під час дії укладеного між сторонами договору страхування за участю застрахованого автомобіля було вчинено дві дорожньо-транспортні пригоди 14 червня 2009 року та 13 серпня 2009 року, в результаті яких автомобіль отримав механічні пошкодження. Позивач на виконання покладеного на нього в силу п. 10.27 Договору обов’язку не надав для огляду відповідачу відремонтований після пригоди 14 червня 2009 року транспортний засіб і документів на підтвердження проведення такого ремонту.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх тверджень про те, що після дорожньо-транспортної пригоди 14 червня 2009 року автомобіль був оглянутий представниками відповідача і отримані пошкодження 13 серпня 2009 року не є аналогічними попереднім, позивач та його представник відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України суду не надали, жодних клопотань про призначення судово-технічної експертизи, допит свідків, витребування інших доказів по справі - не заявляли.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права і умов договору колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин між сторонами та підставно й обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду про відсутність в даному випадку правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу з врахуванням встановленого законом індексу інфляції, трьох процентів річних та моральної шкоди.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що страхувальник порушував умови договору, однак висновку, що договір припинив свою дію судом не встановлено. А отже, покликання позивача в цій частині не заслуговують на увагу.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначені в ньому висновки відповідають дійсним обставинам справи і підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

           Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів

 У Х В А Л И Л А :

 Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 Головуючий         

 Судді