Справа № 2а-957 2009 рік

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі: головуючого судді Масенко Д.Є., при секретарі Філатовій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганська про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплатити заборгованість по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, 3-я особа ГУ ДКУ у Луганській області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із відповідним позовом.

В обгрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у неї народилась дитина ОСОБА_3, їй була призначена та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку.

З 01 квітня 2007 року вона перебуває на обліку у відповідача. Але всупереч норм ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та не зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6рп/2007, що визнав неконституційним норми Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо призупинення дій ст..ст.12, ч.1 ст.15, п.3 розділу УІІ "Прикінцевих положень" Закону "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" відповідачем не було проведено відповідний перерахунок сплаченої суми допомоги, а також продовжено виплату допомоги у меншому розмірі. Вважає, що це є неправомірним, у зв’язку з тим, що допомога повинна виплачуватись у розмірі визначеному відповідно до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вважала, що відповідачем порушені вимоги діючого законодавства та просила визнати неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради щодо неправильного нарахування, призначення та виплати їй допомоги за період з 2007 року по 2008 рік. Стягнути з відповідача на її користь заборгованість по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з квітня 2007 року по грудень 2008 року, зобов’язати Перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язати виплатити на її користь недоотриману допомогу по догляду за дитиною за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

В судовому засіданні позивач не була присутня, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала, а також зазначила, що вона дізналась про порушення її права лише 10.03.2009 року, коли отримала довідку про нараховані суми заборгованості та скористалась можливістю звернутись до відповідача із відповідною заявою про проведення перерахунку 25.02.2009 року та лише після відмови відповідача оскаржила такі дії до суду.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також надав суду свої заперечення, в яких послався на те, що відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАСУ позивачем пропущений річний строк для звернення до суду, поважних причин щодо яких цей строк може бути поновлений позивачем не наведено, що є підставою для відмови в позові. Також зазначила, що позивач знаходиться на обліку в УПСЗН, згідно Порядку передачі документів від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення для продовження виплати за 2007 рік, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №32 від 29.01.2007 року. Згідно ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник 3-ї особи ГУ ДКУ у Луганській області у судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи подав суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та справу розглядати за його відсутності. Також надав суду свої заперечення на позовну заяву, відповідно до яких визначив, що орган казначейства лише перераховують кошти і процедура перерахування бюджетних коштів це виключно банківська операція. Згідно із ч. 2 ст. 21 Бюджетного кодексу України кошти бюджету, які отримують фізичні особи надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів. Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення та згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України - головним розпорядником бюджетних коштів. У межах встановлених бюджетних призначень головний розпорядник має можливість перерозподіляти свої видатки з метою забезпечення їх пріоритетності як на стадії формування проекту при підготовці бюджетного запиту, так і на стадії виконання бюджету при складанні бюджетного розпису та у процесі поточного виділення коштів. Просили в позові відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1, народила сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с.5/.

25.02.2009 року позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганська із заявою про проведення перерахунку та сплати заборгованості допомоги. Згідно до наданої відповіді від 10.03.2009 року № 08/1283 вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку як застрахована особа з 01.04.2007 року та у відповідності до ст.44 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240 від 18 січня 2001 року має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відповіддю УПСЗН.

При цьому розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці в 2007 році відповідачем встановлено у відповідності з розміром, зазначеним у Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і у такому розмірі ця допомога їй сплачувалася.

Суд вважає, що в даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються саме Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240 від 18 січня 2001 року. А також, що розмір спірної допомоги позивачки в період з 01.04.2007 року по 08.07.2007 року призначався та виплачувався відповідно до норм діючого законодавства. Але з 09.07.2007 року відповідачем Управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради розмір допомоги визначався та виплачувався без урахування діючого законодавства з цього приводу.

Статтею 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

П. 5 розділу ІХ Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.

Згідно зазначеній нормі Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в черговий раз в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. У II-IV кварталах 2007 року - допомога виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Статею 71 Закону України "Про Держбюджет на 2007 рік." було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07.2007 р. визнано неконституційним положення абз. З ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в тому числі про зупинення дії ст.43 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

З цього моменту зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.

Враховуючи, що вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 43 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.

Судом встановлено, що позивачці було встановлено та виплачувалась спірна допомога, як це вбачається із наданої довідки /а.с. 10/, але в період з 09.07.2007 року з порушенням вимог вказаного Рішення. Не зважаючи на звернення позивача до відповідача щодо перерахунку та виплати недоплаченої суми допомоги, їй було відмовлено, такі дії відповідача є неправомірними.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення не донарахованої суми допомоги підлягають задоволенню частково лише за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року до закінчення бюджетного року.

А саме, з 01 квітня 2007 року визначено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 463 гривні.

В липні позивачу нараховано та сплачено за 23 дня /з 09.07.2007 - 31.07.2007 року/ підлягало нарахуванню та сплаті позивачу 463/31 день х23 =343, 62 гривень, а фактично сплачено -129, 03/31x23= 95, 73 гривень. Недоплачена сума складає - 247, 89 гривня.

В серпні місяці позивачу нараховано та сплачено - 132, 64 гривні, підлягало нарахуванню та сплаті - 463 гривні. Недоплачена сума складає - 330, 36 гривень.

В вересні місяці позивачу нараховано та сплачено - 134, 45 гривні, підлягало нарахуванню та сплаті - 463 гривні. Недоплачена сума складає - 328, 55 гривень.

А саме, з 01 жовтня 2007 року визначено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 470 гривень.

Тобто в жовтні місяці позивачу нараховано та сплачено - 136, 13 гривень, підлягало нарахуванню та сплаті 470 гривень. Недоплачена сума складає - 333, 87 гривень.

В листопаді місяці позивачу нараховано та сплачено - 140, 05 гривень, підлягало нарахуванню та сплаті - 470 гривень. Недоплачена сума складає - 329, 95 гривень.

В грудні місяці позивачу нараховано та сплачено - 144, 10 гривень, підлягало нарахуванню та сплаті - 470 гривень. Недоплачена сума складає - 325, 90 гривень.

Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року не донарахована та несплачена позивачу сума складає - 1896 гривень 52 копійки.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, але прийняти рішення щодо стягнення конкретних сум суд не має повноважень.

Тому підлягають задоволенню вимоги позивача частково. Суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплати не донараховану суму заборгованості за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Оскільки внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності, то дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році у розмірах менших, ніж встановлено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є правомірними. Та вимоги позивачки щодо визнання дій відповідача щодо виплати допомоги в 2008, 2009 році неправомірними, визнання відмови в проведенні перерахунку неправомірною, зобов’язання провести перерахунок та стягнути суму недоплаченої допомоги не підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати їй грошову допомогу по догляду за дитиною в розмірі, встановленому діючим законодавством, суд не знаходить підстав для її задоволення. Як убачається зі змісту ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов’язати відповідача до вчинення певних дій не майбутнє, оскільки такі порушення не настали.

Що стосується строку позовної давності. Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.

Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З урахуванням задоволення позовних вимог частково підлягає стягненню на користь позивача державне мито в розмірі 3, 40 гривні.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 3, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в М.Луганську ради щодо неправильного нарахування, призначення та виплати допомоги ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, - незаконними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у сумі 1.896 гривень 52 копійки за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стягнути з місцевого бюджету Ленінської районної в м.Луганську ради на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані із сплатою судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок.

В задоволенні інших вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.