Справа № 22-1563 2007 р.                          Головуючий у 1 інстанції Льон C.M.

Категорія 30                                                  Доповідач Спірідонова Л.С.

УХВАЛА

 Іменем України

31   липня  2007  р.   Судова  палата  в  цивільних  справах  Апеляційного   суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів - Спірідонової Л.С., Суржика М.М.

при секретарі - Задубняк В.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1    на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловою кімнатою.

В обгрунтування своїх вимог зазначала, що на підставі обмінного ордеру № 226 від 3.11.1993 року вселилась в одну із кімнат в квартирі АДРЕСА_1, яку в 2002 р. вона приватизувала.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12.08.2002 р. їй належить 29/100 частини квартири, а інша частина належить відповідачеві.

В даний час змушена проживати в кімнаті площею 9,4 кв. м., але вважає, що згідно технічного паспорту їй належить кімната № 8 площею 14,84 кв. м., яку займає ОСОБА_2

Просила виселити із зазначеної кімнати відповідача та усунути перешкоди в користуванні, розпорядженні зазначеною кімнатою шляхом вручення їй ключів та звільнення для її проживання.

Рішенням Ленігіського районного суду від 17 травня 2007 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що місце проживання сторін в зазначеній квартирі вже визначено рішенням суду, від 5.03.2005 року.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначається, що суд невірно визначив правовідносини сторін, а органи приватизації невірно встановили площу житлової кімнати.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що підстав для задоволення скарги немає.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру від 1.12.1974 року ОСОБА_3 (батьку відповідача) та членам його сім'ї: ОСОБА_4 (дружині) і ОСОБА_2 було надано квартиру АДРЕСА_1загальною площею 35,81 кв. м., що складається з двох суміжних та одної ізольованої кімнати відповідно площею 10,1 кв. м., 10,6 кв. М та 15,0 кв. м.

В 1983 році ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, яка теж вселилась в квартиру.

У 1991 р. мати відповідача вибула з квартири на інше місце проживання.

У  лютому 1992 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 шлюб розірвали.

За заявою ОСОБА_5 рішенням суду було встановлено порядок користування квартирою, їй виділено ізольовану житлову кімнату площею 10,1 кв. м.

Впослідуючому, в порядку обміну на підставі ордеру виконкому Кіровоградської міської ради № 226 від 3.11.1993 р. в зазначену кімнату вселилась ОСОБА_1 При цьому в обмінному ордері зазначено, що житлова площа кімнати складає 10.1 кв. м.

Згідно ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" позивачка отримала свідоцтво про право власності на житло від 12.08.2002 p., де зазначено, що їй належить 29/100 частин квартири загальною площею 14,84 кв. м. Згідно технічного паспорту ця площа складається з кімнати № 5 площею 9,4 кв. м., коридору 7,8 кв. м., вбиральні - 1 кв. м„ кухні - 5,3 кв. м., ванни - 2,2 кв. м., які за виключенням кімнати знаходяться в загальному користуванні. До квітня 2005 року частина квартири де проживає відповідач, знаходилась у комунальній власності.

На протязі певного часу ОСОБА_1 проживала в кімнатах площею 10,6 кв. м. та 15 кв. м. Рішенням Ленінського райсуду м. Кіровограда від 5 березня 2005 року залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.10.2005 р. було встановлено, що ці кімнати вона займала самовільно за тривалої відсутності ОСОБА_2, а тому з цих кімнат її було виселено в ізольовану кімнату без виходу на балкон і яку вона отримала по обмінному ордеру. Відповідач проживав і проживає по даний час в двух суміжних кімнатах з виходом на балкон.

При цьому в судовому засіданні установлено, що різниця в розмірах кімнати, приватизованої ОСОБА_1, тобто 10.1 кв. м. по ордеру і 9,4 кв. м. за технічним паспортом, пояснюється уточненням замірів під час виготовлення документів.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому колегія суддів відмічає, що правовідносини сторін щодо місця проживання сторін, виникали ще до приватизації квартири.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог суд вірно застосував норми матеріального права, оскільки у позові не ставилоась питання про зміну права власності чи скасування правоустановлюючих документів на цю власність.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права яке привело або могло б привести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.