Справа № 22ц-11156/ 2007р. Головуючий
Категорія -21(1) 1-й інстанції - Потьомкіна О.П.
Доповідач - Карнаух В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня 05 дня колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі: головуючого - Неклеси В.В.,
суддів - Карнаух В.В., Михайлів Л.В.,
При секретарі - Бадалян Н.О.,
за участю: представник відповідача Бершадської Людмили Станіславівни, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по апеляційним скаргам Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Відкритого акціонерного товариства «КЗРК» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 березня 2007 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування втраченого заробітку, у зв'язку з втратою професійної працездатності, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 березня 2007 року позов ОСОБА_1 частково: з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду) на його користь стягнуто заборгованість за щомісячними страховими виплатами відшкодування втраченого заробітку в сумі 8005, 77 гривень та щомісячні страхові виплати в сумі 356, 54 гривень, починаючи з 01 жовтня 2006р. до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок щомісячних виплат.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ставить питання про скасування рішення суду та відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом не враховані вимоги п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень ( стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням коштів; судом невірно застосовано норму пункту 28 Правил відшкодування шкоди, необгрунтовано задоволено позовні вимоги в частині перерахування щомісячних страхових виплат відшкодування шкоди без надання правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування або незастосування
коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів за періоди з червня 1994 року по 2001 рік; суд не врахував вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003 р. « Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», де вказано, що при вирішенні спорів щодо перерахування розміру страхових виплат необхідно мати на увазі, що перерахування проводиться лише у випадках, встановлених ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"; не застосовано тримісячний строк позовної давності, не надано оцінки доводам відділення Фонду.
Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з таких підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював підземним крепільником на шахті «Орджонікідзе» в шкідливих умовах праці.
За висновком МСЕК від 16.11.1992 року ОСОБА_1 вперше встановлено 45 % втрати професійної працездатності, з 29.09.1992 року безстроково та встановлена третя група інвалідності.
Спір між сторонами виник з приводу базового розміру середньої заробітної плати позивача, яка застосована відповідачем для вирахування сум відшкодування шкоди, а також коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), які застосовувалися відповідачем для підвищення сум відшкодування втраченого заробітку.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам з 01.10.2001 року, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" набрав чинності з 01.04.2001 року.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що суд не врахував, що у Фонду соціального страхування є юридичний інтерес як 3-ї особи є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що судом не враховані положення п. п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; що суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням коштів; а також, що судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат, є безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди", які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві, судом першої інстанції обгрунтовано застосовані зазначені коефіцієнти до сум відшкодування шкоди.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рішення постановлено з урахуванням роз'яснень, викладених в п.п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року ( з подальшими змінами), «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадках, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволені позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох років, які передували моменту звернення особи до суду.
Таким чином, суд обґрунтовано стягнув з Фонду соціального страхування заборгованість по страховим виплатам за період з 01.06. 2003 року по 01.10.2006 року в сумі 8005, 77 грн. та щомісячно, починаючи з 01.10.2006 р. по 356, 54 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Колегія суддів вважає, що висновки суду обґрунтовані і підтверджуються матеріалами справи, поясненням сторін, рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 березня 2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.