РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2011 року                                                      Справа № 2-629/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Купецькій Г.О., за участю представника позивача Гайворонського О.Г., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії по кредитному договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення, зазначивши, що відповідно до укладеного договору № DNI0GK00000025 від 16.06.2006 року відповідач ОСОБА_2 19.06.2006 року отримав кредит у розмірі 42500,50 доларів США –на придбання житлового будинку та 6937,50 доларів США –на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.06.2021 року. В порушення умов договору ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 17.03.2009 року має заборгованість в розмірі 41368,75 доларів США. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач та відповідач 19.06.2006 року уклали договір іпотеки № DNI0GK00000025, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 53,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу. На підставі вищезазначеного, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNI0GK00000025 від 19.06.2006 року в розмірі 41368,75 доларів США, позивач просив звернути стягнення на квартиру загальною площею 53,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № DNI0GK00000025 від 19.06.2006 року закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області; стягнути з відповідача судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1708,50 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»із зустрічним позовом, в якому, згідно уточнених позовних вимог, просив суд зобов’язати визнати неправомірними дії ПАТ КБ «Приватбанк»щодо зарахування суми 1000 грн., сплаченої 27.02.2010 року, суми 150 грн., сплаченої 01.02.2010 року, суми 405 грн., сплаченої 25.01.2010 року, в рахунок штрафів, судових та інших витрат; зобов’язати відповідача зарахувати в рахунок чергових платежів по тілу кредиту, відсоткової ставки, комісії та винагороди: суми 1000 грн., сплаченої 27.02.2010 року, суми 150 грн., сплаченої 01.02.2010 року, суми 405 грн., сплаченої 25.01.2010 року, шляхом розблокування рахунків згідно п.1.2 кредитного договору від 19.06.2006 року; зобов’язати відповідача внести зміни до раніше укладеного з банком кредитного договору № DNI0GK00000025 від 19.06.2006 року шляхом укладення додаткового договору з 01.01.2010 року, згідно якого здійснити реструктуризацію кредиту: відстрочити виплату кредиту на 24 місяці з 01.01.2010 року; здійснити коригуючи операцію щодо зниження курсу долара до рівня 6 гривень за долар починаючи з 01.01.2009 року; здійснити корегуючи операцію щодо зниження відсотків за користування кредитом до 7% річних, починаючи з 01.01.2010 року. В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що належним чином виконувати свої зобов’язання за кредитним договором № DNI0GK00000025 від 19.06.2006 року він не може через об’єктивні обставини, а саме через ускладнення фінансово-економічної ситуації в Україні та настанням глобальної економічної кризи, що спричинило з 2008 року по даний час постійне коливання курсу долара США на валютному ринку України у зв’язку з чим не можливо вчасно та в повному обсязі здійснювати всі обов’язкові платежі за кредитним договором.  

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Проти зустрічного позову відповідача заперечував, зазначивши, що договір про надання кредиту укладався на власний розсуд кредитора і позичальника з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства та Правил, затверджених постановами правління Національного Банку України. Зупинивши свій вибір на ПАТ КБ «Приватбанк», відповідач погодився на умови надання кредиту як такі, що його влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг позивачеві та не вимагав укладення договору, оскільки це була ініціатива особисто відповідача. З моменту укладення договору відповідач прийняв на себе всі зобов'язання. Ніяких вимог до банку чи яких-небудь пропозицій змінити умови договору в будь-якій частині не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»не визнав в повному обсязі, зазначивши, що він є постійним та сумлінним клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», завжди виконував вчасно свої зобов’язання за кредитним договором, однак через постійні коливання курсу долару США на валютному ринку України, починаючи з 2008 року та до сьогодні, призвели до неможливого виконання зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі. Якби він заздалегідь знав про таке коливання курсу долара на ринку України, то не погодився б на укладання вказаного кредитного договору. Наслідки фінансової кризи відобразились на особистому доході ОСОБА_2, що спричинило порушення по кредитному зобов’язанню. Дані обставини ОСОБА_2 вважає непередбачуваними обставинами. Крім того, ОСОБА_2 вважає, що для покладання на нього відповідальності за порушення кредитного зобов’язання необхідна така умова, як вина. Оскільки фінансово-економічна криза позначилася на банківській сфері, що призвело до негативного впливу на діяльність банків в цілому та відповідно на їх майбутньому становищі, а також враховуючи факт того, що банком не було вжито ніяких заходів для підтримання його як клієнта, вважає позовні вимоги банку необґрунтованими і недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Зустрічні позовні вимоги відповідач ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник третьої особи –Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи –відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника та винести рішення згідно з діючим законодавством.

Вислухавши сторони, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з кредитним договором № DNI0GK00000025 від 19.06.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 42500,50 доларів США на придбання житлового будинку та 6937,50 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.06.2021 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором сторони 19.06.2006 року уклали договір іпотеки № DNI0GK00000025, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру житловою площею 53,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1590.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 17.03.2009 року має заборгованість в розмірі  41368,75 доларів США.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Всупереч вимог ст.ст. 10, 11 ЦПК України позивач не надав суду доказів на підтвердження фактів спричинення йому збитків чи зміни обсягу його прав порушенням відповідачами строків виконання основного зобов’язання, передбаченого графіком погашення кредиту.  

В судовому засіданні встановлено, що згідно п. 1.1. кредитного договору № DNІ0GK00000025 від 19 червня 2006 року позивач надає відповідачу кредитні кошти на строк з 19.06.2006 року по 19.06.2021 рік, тобто відповідач має можливість належним чином виконати умови договору про іпотечний кредит та погасити заборгованість. З розрахунку заборгованості відповідача за даним договором № DNІ0GK00000025 від 19 червня 2006 року станом на 17.03.2009 року вбачається, що він не ухиляється від погашення заборгованості та намагається її ліквідувати.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про іпотеку” в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначена вище письмова вимога, передбачена законом, відповідачу не направлялась, належних та допустимих доказів цьому позивачем суду не надано.

Судом також встановлено, що заборгованість за кредитом, відсотками та пеня частково сплачуються, а спірне житло є місцем проживання відповідача ОСОБА_2 та членів його сім’ї.

Зустрічні позовні вимоги відповідача ОСОБА_2 про зобов’язання ПАТ КБ “Приватбанк” провести реструктуризацію, також не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись із зустрічним позовом до ПАТ КБ “Приватбанк”, відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів з приводу того, яким чином та які його права, свободи чи інтереси, що є предметом судового розгляду, порушені, невизнані або оспорені ПАТ КБ “Приватбанк”.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.п. 3.3. розділу № 3 кредитного договору від 19.06.2006 року № DNIOGK00000025 про порядок розрахунків, кошти, отримані від Позичальника для погашення заборгованості по кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків Банку, згідно п.п. 2.2.9, 2.3.8 цього договору, далі пені, згідно розділу 4 кредитного договору, далі –простроченої комісії по кредиту, далі –простроченої винагороди, далі –прострочених відсотків, далі –простроченої заборгованості за кредитом, частина суми, що залишилася (у т.ч., надана Позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за кредитом (якщо інше не передбачено п. 6.8), далі –комісії, далі –винагороди, далі –відсотків, далі –кредиту. Остаточне погашення заборгованості за кредитом виконується не пізніше дати, зазначеної в п. 1.1. Сума остаточного погашення заборгованості може відрізнятися від суми щомісячного платежу. При несплаті винагороди, комісії (у випадку її щомісячної сплати згідно п.1.1. даного договору або згідно п. 3.11 даного договору) відсотків і/або частини кредиту до останнього дня періоду сплати, вони вважаються простроченими. Згідно п.п. 3.8 кредитного договору від 19.06.2006 року № DNIOGK00000025, при непогашенні кредиту в строки, зазначені в п.п. 1.1., 2.3.3. цього договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі Кредиту, нарахування відсотків здійснюється згідно з п. 3.2. даного договору з дати виникнення простроченої заборгованості.

Аналізуючи кредитний договір від 19.06.2006 року стосовно порядку розрахунків, суд не вбачає порушень з боку позивача при здійсненні порядку розрахунків. Тому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання неправомірними дій ПАТ КБ «Приватбанк», щодо зарахування суми 1000 гривень, сплаченої 27.02.2010 p., суми 150 гривень, сплаченої 01.02.2010 року та суми 405 гривень, сплаченої 25.01.2010 року в рахунок штрафу та інших витрат та зобов'язання ПАТ КБ «Приватбанк»зарахувати в рахунок чергових платежів по тілу кредиту, відсоткової ставки, комісії та винагороди вказані суми, шляхом розблокування рахунків, згідно п. 1.2 кредитного договору від 19.06.2006 року, є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до постанови НБУ 461 від 06.08.2009 року банкам рекомендовано обговорення з позичальником, який потрапив у скрутне фінансове становище, шляхів погашення його заборгованості згідно з принципами, рекомендованими НБУ постановою № 328 від 03.06.2009 року. Даною постановою НБУ зазначено, що банки з розумінням ставляться до того, що клієнти можуть наразитися на непередбачені обставини, які можуть негативно вплинути на їх фінансовий стан і здатність своєчасно та в повному обсязі погашати кредит. Непередбаченими обставинами, що спричинили негативний вплив на фінансове становище і здатність своєчасно та в повному обсязі погашати кредит, можуть бути: зменшення заробітної плати та/або інших надходжень; втрата пільг, роботи; тяжке захворювання та/або отримання інвалідності; розлучення; смерть членів сім'ї або інше, якщо ці обставини спричинили втрату доходів або їх зниження до рівня, за яким щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30 % місячного доходу боржника. За наявності підтвердження достовірними документами (довідка з місця роботи, довідка з державної служби зайнятості тощо) об'єктивних та беззаперечних доказів того, що клієнт не в змозі своєчасно та в повному обсязі погашати кредит у зв'язку з настанням непередбачених обставин, а також, ураховуючи інші обставини (наприклад, стан обслуговування кредиту до настання подій, які спричинили погіршення фінансового становища, причини настання таких подій, поточний фінансовий стан, перспективи відновлення платоспроможності тощо), банк може надати клієнту можливість погашати кредит на нових умовах, прийнятних як для нього, так і для банку.

Проте відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що коливання вартості долара США є обставинами, що створюють умови вкрай невигідні для нього, як для клієнта банку, та унеможливлюють своєчасне виконання ним кредитних зобов’язань у повному обсязі. Дану обставину ОСОБА_2 визначає «непередбаченою», «невідворотньою». Також, непередбаченими обставинами, що спричинили негативний вплив на фінансове становище і здатність своєчасно та в повному обсязі погашати кредит, ОСОБА_2 було визначено зменшення його доходів, про що свідчать надані ним фінансові звіти за 2006-2007 роки про обсяг і виручку від реалізації товарів у порівнянні з 2006 роком, що призвело до погіршення його фінансового стану.

Аналізуючи надані відповідачем докази у підтвердження вищезазначених фактів, а саме листи, які були надіслані до Банку від 02.04.2010 року, 06.04.2010 року, 20.10.2010 року, якими ОСОБА_2 констатує наявність факту коливання вартості долара США, просить надати інформацію щодо загальної суми заборгованості по кредитному договору, щодо порядку здійснення розрахунків, повідомляє про наявність іншого нерухомого майна, власниками якого є батьки його дружини, які згодні продати цю нерухомість в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.06.2006 року, суд не вбачає із зазначених листів прохання ОСОБА_2 з урахуванням його матеріального становища визнати його таким позичальником, що потрапив у скрутне фінансове становище, та до якого повинно бути застосовані рекомендації, викладені в Постановах НБУ від 03.06.2009 року, 06.08.2009 року.

Також ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження, що щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30 % його місячного доходу за певний період, що є обов’язковою умовою  визнання його позичальником, що потрапив у скрутне становище, та таким якому необхідна допомога згідно з принципами, рекомендованими постановою НБУ № 328 від 03.06.2009 року.

Незважаючи на викладене, суд також звертає увагу на те, що застосування до ОСОБА_2 пропозицій, перелічених у вищевказаних Постановах НБУ, що носять рекомендаційний характер, є виключним правом банку, а не його обов’язком.

Крім цього, суд виходить із того, що на сьогоднішній день відсутні обов’язкові умови, зазначені в ч. 2 ст. 652 ЦК України, через які може бути змінений кредитний договір за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача ПАТ КБ “Приватбанк” до відповідача ОСОБА_2  про звернення стягнення та зустрічні позовні вимоги відповідача ОСОБА_2 до ПАТ КБ “Приватбанк”  про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії по кредитному договору не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення та в зустрічному позові ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії по кредитному договору –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                                             В.О. Лисенко