11.07.2011

Справа № 2-1019/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11.07. 2011 року                                                                     Ленінський  районний суд м. Вінниці

в складі :          головуючого –судді Бойко В.М.

при секретарі Паруліте Ю.Е.,          

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В  :

            ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

            Позовні вимоги аргументовані тим, що ОСОБА_1 із ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 2001 року по 2009 рік.                                     

          Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 червня 2009 року шлюб між нами було розірвано.

          За час подружнього життя у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зараз проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_2.

          Після розірвання шлюбу відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання дитини.

          Їхній син ОСОБА_3 є хворим з народження на дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез, псевдобульбарний синдром, епісиндром.           Також у дитини присутні згинально-привідні контрактури стегон, еквіновальгусна деформація стоп.

          Дитина є інвалідом з народження.

          Перелічені вище хвороби в Україні та за кордоном вважаються невиліковними.

          Через наявність вроджених фізичних вад і серйозних хронічних хвороб їхня дитина не може бути повноцінно соціально адаптованою. Вона потребує професійного догляду, цілодобового нагляду та постійної батьківської уваги і допомоги.

          Крім цього, ОСОБА_3 знаходиться на диспансерному обліку та перебуває під постійним наглядом лікарів, як дитина-інвалід.

          Відповідач фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

          Позивач не працює у зв'язку з тим, що дитина потребує постійної її присутності та контролю за її станом здоров'я.

          Позивач не має постійного доходу, то утримувати їхнього сина самостійно вона не може.

          Син постійно потребує нормального повноцінного харчування, із врахуванням підвищеної потреби у вітамінах та мінералах, одягу та спеціального ортопедичного взуття.

          Крім того, у зв'язку з наявністю важкої невиліковної хвороби дитина потребує постійного та досить дорогого лікування, від якого залежить її життя, що підтверджується відповідними медичними висновками та довідками, копії яких надаються.

          Так життєво-необхідним є постійне приймання дитиною досить дорогого протисудомного препарату "ламіктал". Цих ліків йому необхідно три упаковки № 30 на місяць при ціні однієї упаковки 700 - 800 гривень (залежно від цін конкретної аптечної мережі).

          Таким чином щомісячна вартість тільки обов'язкового медикаментозного лікування їхньої дитини становить близько 800 гривень, без врахування витрат на стаціонарне лікування.

          Також дитині необхідне санаторно-курортне лікування у центрах санаторно-курортної реабілітації та соціальної адаптації дітей з органічним ураженням нервової системи та очних хвороб.

          Усе це потребує значних коштів і сама позивач не здатна в повній мірі цього забезпечити.

          Відповідач, працює неофіційно та отримує нерегулярний і мінливий дохід. Однак дохід його є досить значним. Весь дохід відповідач повністю витрачає на свої потреби. Має у власності автомобіль марки Хонда, моделі CR-V, за який успішно сплачує кредит А-Банку.

          Аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, у шлюб після розлучення з позивачем не вступав, інших неповнолітніх дітей та осіб на утриманні у нього немає.

          Встановлення аліментів у твердій грошовій сумі є найбільш доцільним, зважаючи на мінливий дохід відповідача.

           В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

           В судове засідання відповідач не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, повідомлення про причини неявки не надійшло. Керуючись ст. 224 ч.1 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

          Судом по справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

             Позовні вимоги аргументовані тим, що ОСОБА_1 із ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 2001 року по 2009 рік.                          

          Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 червня 2009 року шлюб між ними було розірвано.(а.с.5)

          За час подружнього життя у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зараз проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26 серпня 2003 року та довідкою про склад сімї від 27.09.2010 року (а.с.6)

          Після розірвання шлюбу відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання дитини.

          Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.09.2009 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється інвалідом з дитинства.(а.с.7)

          Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного хворого  виданої ВОДКЛ(а.с.8) їхній син ОСОБА_3 є хворим з народження на дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез. псевдобульбарний синдром, епісиндром, також це підтверджується медичними висновками Українського медичного центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи МОЗ України (а.с.10-13)           

          Через наявність вроджених фізичних вад і серйозних хронічних хвороб їхня дитина не може бути повноцінно соціально адаптованою. Вона потребує професійного догляду, цілодобового нагляду та постійної батьківської уваги і допомоги.

          Крім цього, ОСОБА_3 знаходиться на диспансерному обліку та перебуває під постійним наглядом лікарів, як дитина-інвалід.(а.с.15)

          Відповідач фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

          Позивач не працює у зв'язку з тим, що дитина потребує постійної її присутності та контролю за її станом здоров'я.

          Позивач не має постійного доходу, то утримувати їхнього сина самостійно вона не може.

          Син постійно потребує нормального повноцінного харчування, із врахуванням підвищеної потреби у вітамінах та мінералах, одягу та спеціального ортопедичного взуття.

          Життєво-необхідним є постійне приймання дитиною досить дорогого протисудомного препарату "ламіктал". Цих ліків йому необхідно три упаковки № 30 на місяць при ціні однієї упаковки 700 - 800 гривень що підтверджується відповідним рецептом та чеками з аптечних закладів(а.с.17,18)

          Таким чином щомісячна вартість тільки обов'язкового медикаментозного лікування їхньої дитини становить близько 800 гривень, без врахування витрат на стаціонарне лікування.

          Також дитині необхідне санаторно-курортне лікування у центрах санаторно-курортної реабілітації та соціальної адаптації дітей з органічним ураженням нервової системи та очних хвороб.

          Усе це потребує значних коштів і сама позивач не здатна в повній мірі цього забезпечити.

          Відповідач, працює неофіційно та отримує нерегулярний і мінливий дохід. Однак дохід його є досить значним. Весь дохід відповідач повністю витрачає на свої потреби. Має у власності автомобіль марки Хонда, моделі CR-V, за який успішно сплачує кредит А-Банку.

          Аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, у шлюб після розлучення з позивачем не вступав, інших неповнолітніх дітей та осіб на утриманні у нього немає.

Дослідивши матеріали справи та пояснення позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як діючим сімейним законодавством ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В ст. 184  СК України зазначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Оскільки судом встановлено, що  платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, оскільки платник аліментів займається підприємницькою діяльністю, суд приходить до висновку про  стягнення  аліментів в твердій грошовій сумі.

Тому, суд враховуючи вищенаведене, вважає за необхідним стягувати з відповідача що має нерегулярний мінливий дохід працює приватним підприємцем, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1400 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

          Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, їх, згідно ст.ст. 81, 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 81, 88, 209, 215, ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182 ч. 2, 183,184 Сімейного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В  :

           Позов задовольнити .

Стягувати зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1 аліменти користь ОСОБА_1 на утримання  малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у твердій грошовій сумі 1400 грн. щомісяця, починаючи стягнення від 03.02.2011 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

    Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити рішення до негайного виконання.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :