Справа № 22 - 2306 / 2007р. Головуючий у 1 інстанції: Картофлицький Г.В.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 26 " червня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.,
Суддів: Бабак A.M.,
Онищенка Е.А.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області та Виконавчого комітету Бердянської міської ради на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від "07" травня 2007 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Свою скаргу мотивував тим, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.07.2005 року Бердянський міськвиконком зобов'язаний надати йому, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії та інваліду 2 групи, квартиру у м. Бердянськ, яка відповідає вимогам ст.ст. 49, 50 ЖК України, на сім'ю, яка складається з двох осіб.
Рішенням Бердянського виконавчого комітету від 05.05.2006 року йому була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_1 На підставі цього в.о. начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Запорізької області 18.05.2006 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду.
Посилаючись на те, що вказана квартира не відповідає вимогам ст.ст. 49, 50 ЖК України, а саме, вона є однокімнатною, а не двокімнатною, просив визнати постанову про закінчення виконавчого провадження незаконною та скасувати її.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «07» травня 2007 року визнано неподаною та скасовано постанову в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Запорізької області від 18.05.2006 року про закінчення провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4602.
Зобов'язано Державну виконавчу службу Запорізької області поновити виконавче провадження і виконати провадження і виконати рішення Бердянського міськрайонного суду від 01.07.2005 року.
Не погоджуючись з ухвалу суду, Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області та Виконавчий комітет Бердянської міської ради подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять ухвалу районного суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає
ухвалу суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням
вимог закону.
Задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що надана спірна квартира на двох осіб, житловою площею 11,7 кв.м. не відповідає виконавчому документу, який видано 14.09.2005 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, а саме вимогам ст. 50 ЖК України тобто складає менше 8 кв.м. на кожного громадянина.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Районним судом встановлено, що згідно рішення Бердянського міськрайонного суду від 01.07.2005 року Бердянська міськрада зобов'язана надати ОСОБА_1 благоустроєну жилу квартиру в м. Бердянську на склад сім'ї з двох чоловік, яка повинна відповідати вимогам ст.ст. 49,50 ЖК України.
З оскаржуваної постанови від 18.05.2006 року вбачається, що підставою для закінчення виконавчого провадження стало надання ОСОБА_1 однокімнатної квартири АДРЕСА_1, жилою площею 11,7 кв.м., загальною 19,45 кв.м.
Згідно свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_1, його дружині дочці та онучці в рівних долях на 4-х осіб належить квартираАДРЕСА_2, загальною площею 56, 6 кв.м., житловою 32,85 кв.м.
Згідно постанови Запорізького облвиконкому і обласної Ради профспілок від 08.01.1985 року за № 2 середній рівень забезпеченості громадян жилою площею для м. Бердянську складає 8 кв.м.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що районним суд прийшов до правильного висновку про визнання і скасування постанови від 18.05.2006 року та зобов'язання Державну виконавчу службу поновити провадження і виконати рішення суду від 01.07.2005 року, оскільки надана спірна квартира жилою площею 11,7 кв.м. на двох осіб не відповідає вимогам ст.ст.49,50 ЖК України ,а тобто і самому виконкому документу.
Посилання апеляційної скарги на те, що районний суд не врахував положення ч. 1 ст. 48 ЖК України ,а саме те, що ОСОБА_1 та його дружина мають жилу площу у квартирі, що перебуває у їх приватній власності, яка повинна враховуватися при наданні житла є безпідставними, оскільки дана норма не може бути врахована судом при розгляді скарги.
По перше ця норма не виходить з самого виконавчого документа. По друге , ч.1 ст. 48 ЖК України передбачає врахування жилої площі, яка перебуває у власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. В спірному випадку житлові чеки ОСОБА_1 та його дружиною використані, що не заперечується учасниками процесу.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи
процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, п.1 ст. 312, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області та Виконавчого комітету Бердянської міської ради - відхилити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від "07" травня 2007 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.