Справа № 2-35/11 Головуючий у 1 інстанції:Храновська Н.В.

Провадження № 22-ц/0390/1619/11

Категорія:5  Доповідач: Здрилюк О. І.

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 вересня 2011 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Здрилюк О І

суддів -  Стрільчука В.А., Карпук А.К.,

при секретарі   Гнепі П.М.,

з участю позивача – ОСОБА_1,         

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Волиньтурист", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Українське закрите акціонерне товариство по туризму і екскурсіях "Укрпрофтур" та Світязька сільська рада Шацького району Волинської області, про визнання права власності на квартиру за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шацького районного суду від 10 серпня 2011 року,

 В С Т А Н О В И Л А :

 В лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 24 лютого 1969 року по 12 лютого 2002 року працював директором, заступником директора, старшим інструктором на туристичній базі «Світязь», яка в 1995 році перейменована на пансіонат «Шацькі озера» і розташована в с.Світязь Шацького району. Вказаний пансіонат є філією Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Волиньтурист».

У 1970 році він разом з членами сім'ї вселився у трикімнатну квартиру загальною площею 63,4 кв.м в жилому будинку № 1. В даному житлі вони зареєструвалися і отримали будинкову книгу. З того часу безперервно проживають в цій квартирі, оплачують комунальні послуги, проводять ремонт. Ні ордеру, ні інших документів на вселення в квартиру вони не отримували.

З огляду на викладене просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 Шацького р-ну Волинської обл., в якій він з членами своєї сім’ї більше 40 років постійно, відкрито, безперервно проживає та нею володіє.

Ухвалою Шацького районного суду від 10 серпня 2011 року позовна заява залишена без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу і надати можливість суду продовжити розгляд справи.

Перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду – залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 в межах наданих йому повноважень подав письмову заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Статтями 38, 44 цього Кодексу передбачено, що сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Згідно з наявною в матеріалах справи довіреністю від 16 вересня 2009 року, посвідченою у відповідності до ч.2 ст.42 ЦПК України посадовою особою за місцем проживання довірителя, ОСОБА_1 уповноважив адвоката ОСОБА_2 діяти від його імені та бути його представником, зокрема в усіх судах з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі або іншому учаснику досудового чи судового процесу, подавати заяви, брати участь в судових засіданнях. Довіреність видана на два роки та дійсна до 16 вересня 2011 року. Застережень щодо обмеження повноважень ОСОБА_2 на вчинення певних процесуальних дій, в тому числі на подання заяви про залишення позову без розгляду, в довіреності не зазначено (а.с.5).

В судовому засіданні 10 серпня 2011 року ОСОБА_2 подав суду письмову заяву про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ВО ЗАТ «Волиньтурист» про визнання права власності за набувальною давністю (а.с.109).

Виходячи з викладеного, давши вірну правову оцінку обставинам справи, суд обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України.

Статтею 249 ЦК України встановлено, що особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати довіреність. В цьому випадку вона повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що 09 серпня 2011 року він подав суду заяву про те, що з цього дня ОСОБА_2 його інтереси в справі представляти більше не буде. Однак будь-яких доказів того, що дана заява була подана суду саме 09 серпня 2011 року позивач не надав. Більше того, його заява про анулювання довіреності ОСОБА_2 була здана безпосередньо в канцелярію Шацького районного суду 11 серпня 2011 року, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали, що підтверджується вхідним штампом на цій заяві (а.с.114).

Отже, ні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2, ні суд на час вчинення представником процесуальної дії – подання суду заяви про залишення позову без розгляду – не знали і не могли знати про припинення довіреності, а тому ця дія зберігає чинність для позивача. Встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви у суду не було.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування ухвали, яка постановлена з додержанням вимог процесуального права.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.207 ЦПК України вказана ухвала не перешкоджає ОСОБА_1 повторно звернутися до суду з таким же позовом.

           Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

 У Х В А Л И Л А :

 Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Шацького районного суду від 10 серпня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

 Головуючий         

 Судді