Справа № 3-4039/11

Провадження №33/0390/268/11 Суддя в 1 інстанції: Сівчук А.Є.

Категорія:  ст. 124 КУпАП Доповідач: Хомицький А. М.

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 року місто Луцьк

Заступник голови Апеляційного суду Волинської області           Хомицький А.М., за участю ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, одруженого, підприємця,  на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 02.09.2011 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 (чотириста) грн., -

  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 20 липня 2011 року о 17 год., керуючи автомобілем марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Карпенка-Карого у напрямку вул. Конякіна в м.Луцьку, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в лівій смузі руху, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв’язку із відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.  Зазначає, що посилання суду на те, що він порушив вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху є безпідставним, оскільки дорога, на якій він їхав, не розділена дорожньою розміткою на дві смуги, а є  широкою з однією смугою руху. Тому він мав право обирати будь-яке зручне місце для руху на ній. Крім цього, коли він здійснював об’їзд перешкоди, переміщаючись ліворуч, ніякої перешкоди  він не бачив, зіткнення автомобілів відбулось раптово. Також суд безпідставно не врахував пояснень всіх очевидців події –пасажирів його автомобіля, які знаходились на задньому сидінні. Винним у вчиненні даної ДТП вважає водія автомобіля  «Фольксваген»ОСОБА_3, бо останній не дотримався безпечного інтервалу при випередженні його автомобіля.

           Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримував свою апеляційну скаргу, перевіривши доводи скарги і ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи і є правильним.

Згідно п.п. 10.1, 11.5 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Даних вимог закону водієм ОСОБА_2  дотримано не було.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не те, що дорога по вул.Карпенка-Карого в м.Луцька, де відбулася ДТП, є з однією смугою руху в одному напрямку, не заслуговує на увагу. Ця дорога є достатньо широкою та має дві смуги для руху в одному напрямку, незважаючи на те, що вона не розділена дорожньою розміткою. Невизнання апелянтом цього факту є намаганням уникнути відповідальності за вчинене.

Згідно пояснень водія автомобіля «Фольксваген»ОСОБА_3, він рухався по вул. Карпенка-Карого у лівій смузі і здійснював випередження автомобіля «Рено». Водій цього автомобіля (ОСОБА_2.) не помітив даного випередження і, без включення покажчика повороту, здійснив маневр ліворуч. Незважаючи на те, що ОСОБА_3 почав сигналити, щоб запобігти зіткненню, цього уникнути не вдалося - відбувся  удар в праве крило  і двері його автомобіля  (а.с. 5, 17).

Пояснення ОСОБА_3 узгоджуються із поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які стали випадковими очевидцями даної ДТП. Останні пояснили, що вони їхали на відстані 30-50 метрів позаду автомобілів «Фольксваген»та «Рено»і бачили, що водій автомобіля «Рено»(ОСОБА_2), без покажчика повороту раптово почав повертати ліворуч. На звукові сигнали водія автомобіля «Фольксваген»(ОСОБА_3.) не реагував, внаслідок чого сталося зіткнення вищевказаних автомобілів (а.с. 8,9).

Пояснення вищевказаних свідків є послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами справи, а також із механізмом пошкодження автомобілів «Фольксваген»та «Рено».  

Факт здійснення маневру повороту ліворуч ОСОБА_2 підтвердив у своїй апеляційній скарзі, зазначивши, що виконував об’їзд перешкоди зміщаючись ліворуч та в дзеркалі заднього виду  не бачив будь-яких автомобілів.

Судом  першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_6, який перебував на задньому сидінні автомобіля «Рено»та стверджував, що даний автомобіль їхав прямо, не здійснюючи ніяких маневрів. Його пояснення з цього приводу суперечать поясненням вищевказаних свідків та  не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Таким чином, підстав для скасування постанови судді щодо ОСОБА_2, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

  П О С Т А Н О В И В :

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 02 вересня 2011 року щодо нього -  без зміни.

 Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя