Справа №  1-547/11

Провадження №11/0390/650/11 Головуючий у 1 інстанції:Остапук В.І.

Категорія: ч.1 ст. 125 КК України Доповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 вересня 2011 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду  Волинської області в складі:

головуючого судді – Хомицького А.М.,

суддів –  Оксентюка В.Н., Силки Г.І.,

захисника –адвоката ОСОБА_1,

потерпілої -  ОСОБА_2,

засудженого  –ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду від 19 липня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Луцька, мешканець с. Копачівка Рожищенського району Волинської області, вул. Молодіжна, 13, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працює водієм у приватного підприємця, раніше не судимий, -

засуджений за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 510 (п’ятсотдесять) грн.

Задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 і стягнуто з ОСОБА_3 в її користь 1 000 (одну тисячу) грн. завданої моральної шкоди.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -

  В С Т А Н О В И Л А :

  Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 25 серпня 2010 року, близько 16-00 год., перебуваючи на проїжджій частині навпроти будинку №1/2, що по вул. Чекаліна в м. Луцьку, безпричинно обзивав нецензурними словами ОСОБА_2, після чого наніс їй удари кулаком, в якому були затиснуті ключі, по лівій руці, чим спричинив останній тілесні ушкодження у виді синців та садна на зовнішній поверхні лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

           У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_3 просить скасувати вирок щодо себе та постановити новий –виправдувальний. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, в основу обвинувального вироку покладено лише показання ОСОБА_2, її мами–свідка ОСОБА_4, яка є заінтересованою особою, а також свідка        ОСОБА_5, яка факт безпосереднього нанесення тілесних ушкоджень не бачила, а лише повідомила, що їй відомо зі слів ОСОБА_2 Водночас судом не враховано, що ініціатором протиправних дій виступила         ОСОБА_2, а він вимушений був захищатися від цих дій. З приводу цього судом не враховано пояснення свідка ОСОБА_6, який зазначав, що ОСОБА_2 ніхто не бив. Не зазначено чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

У своєму запереченні на апеляцію потерпіла ОСОБА_2 просить вирок щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення. Зазначає, що твердження апелянта про те, що справу розглянуто в однобічному порядку, не відповідає дійсності. Всі свідки, які були в судовому засіданні, судом допитувались. Судом проаналізовано докази у справі і прийнято законне та обґрунтоване рішення.

           Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, які підтримували апеляцію, пояснення потерпілої ОСОБА_2, яка просила вирок залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_3 підлягає до задоволення частково.

 Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, ґрунтується на об’єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально –процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку.

Посилання засудженого в апеляції на те, що у справі неповно і  однобічно проведено судове слідство та висновки, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, є непереконливими і спростовуються сукупністю наявних доказів.

           Так, із показань потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що 25 серпня 2010 року близько 16 год. біля будинку №1/2, що по вул. Чекаліна в м. Луцьку засуджений ОСОБА_3 ображав її нецензурними словами, після чого наніс їй удари по лівій руці кулаком, в якому були затиснені ключі.

Свідок ОСОБА_5 показала, що чула як між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувався конфлікт, бачила як останній вибачався перед потерпілою, і зі слів ОСОБА_2 вона знає, що її вдарив по руці          ОСОБА_3, а рука потерпілої від ударів була червоною.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні також показала, що вона бачила як ОСОБА_3 бив її дочку ОСОБА_2 по руках.

Згідно висновку судово-медичного експерта №992 від 06.07.2011 року потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у виді синців на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, на внутрішній поверхні цього ж плеча в середній третині, на задній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, садна біля синців на внутрішній поверхні лівого плеча в верхній третині, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Даних про те, що приблизно в цей час ОСОБА_2 мала конфлікт з якоюсь іншою особою і та могла спричинити їй ці тілесні ушкодження, у справі немає.

З огляду на ці обставини судом обґрунтовано не взято до уваги показання засудженого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, оскільки вони не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

           За таких обставин, підстав для постановлення виправдувального вироку щодо ОСОБА_3, про що ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не вбачає.

 Разом з тим, у судовому засіданні апеляційного суду засуджений      ОСОБА_3 подав заяву про застосування щодо нього Закону України «Про амністію», а також копію сторінки свого паспорта, що підтверджує наявність у нього дочки, ІНФОРМАЦІЯ_4, якій не виповнилось 18 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про амністію у 2011 році” від             8 липня 2011 року звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених вказаним Законом, підлягають особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи щодо яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.    

Зокрема, під дію п. «в»ст. 1 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 8 липня 2011 року підпадають особи, які не позбавлені батьківських прав і на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Оскільки ОСОБА_3 має дочку, якій не виповнилося 18 років, засуджений за злочин, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, його слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. «в»ст. 1 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 8 липня 2011 року.

           На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -

  У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 16 липня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати.

На підставі п. «в»ст. 1 Закону України “Про амністію у 2011 році ” від 08 липня 2011 року від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 звільнити, закривши провадження у справі.

  Головуючий                      

  Судді