Справа  № 2-1044/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року                        Ровеньківский  міський  суд  Луганської  області

у складі:  головуючого судді                                                Жадана О.П.,

                         при секретарі                                                Погорєловій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні міста Ровеньки цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулась  до суду з позовом, в якому вказує, що 28 липня 2008 року загинув ОСОБА_4, який доводився їй племінником. Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1. Згідно рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 01.07.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5  про визнання права власності на спадщину на квартиру за позивачем було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 звернулась до Ровеньківського БТІ для реєстрації права власності, однак їй повідомили, що 27.08.2009 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 вказану вище квартиру. Позивач вважає, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений нотаріусом  Ровеньківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, укладений між ОСОБА_3  та ОСОБА_2, є незаконним, оскільки вчинений фіктивно і на той момент вже існувала ухвала Апеляційного суду Луганської області від 15.07.2009 року, якою право власності  ОСОБА_3 було скасовано, тобто він вже не мав  права продавати цю квартиру.

У зв’язку з викладеним, позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 27 серпня 2009 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстром № 1277, та скасувати державну реєстрацію правочину. Зобов'язати ОСОБА_2 повернути їй квартиру АДРЕСА_1  

           Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.  

          Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, вважає його таким, що не підлягає задоволенню і пояснила, що дійсно 27 серпня 2009 року між  нею та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно якого останній продав належну йому квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за що вона сплатила ОСОБА_3 гроші. Зараз вона вже не є власницею квартири, оскільки продала її.  У судове засідання 24.10.2011 року, а також 07.11.2011 року ОСОБА_2 не з’явилась, належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи, причини неявки  до суду не повідомила.

          Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 27.08.2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 за ним було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 Тому він 27 серпня 2009 року уклав договір куплі-продажу, згідно якого продав ОСОБА_2 вищезазначену квартиру і отримав за це гроші.

          Представник третьої особи, КП «Ровеньківське бюро технічної інвентаризації»Ровеньківської міської ради Луганської області у судове засідання не з’явився, однак надав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу у їх відсутність (а.с. 25), вважає що КП Ровеньківське БТІ не має відношення до «визнання правочину недійсним та витребування майна  із чужого незаконного володіння».

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що згідно рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 27 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності на квартиру було визнано дійсною угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладену 10.07.2008 року, між ОСОБА_3  та ОСОБА_4. За ОСОБА_3 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану в БТІ м.Ровеньки за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 04.11.1993 року та свідоцтва про право на спадщину від 28.09.2005 року. (а.с. 56-57). Тобто суд, розглядаючи вищезазначену справу, виходив з того, що 10.07.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулась домовленість про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1, яка належала останньому.  Після узгодження  усіх істотних умов угоди ОСОБА_3 передав ОСОБА_4  гроші у розмірі 30000 грн., про що отримав розписку, при цьому домовившись оформити  цей договір купівлі-продажу у  нотаріальній конторі, але ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 трагічно загинув. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємицею майна померлого була ОСОБА_5, з якою померлий мешкав із 1996 року.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

          ОСОБА_3, користуючись наданим йому Законом правом, 27 серпня 2009 року  уклав договір куплі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якого продав ОСОБА_2 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.  50-53).

          Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися  до суду  за захистом  свого особистого немайнового  або майнового права та інтересу.

          Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1, вважаючи, що порушено її право на спадщину, після смерті ОСОБА_4 звернулась до Ровеньківського міського суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадщину, рішенням якого від 01.07.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні частково. За ОСОБА_1 було визнано право на спадщину, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, що складається з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10-14).

          Рішенням колегії суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області від 22 грудня 2010 року  за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 01.07.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадщину рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 01.07.2010 року було змінено, скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання  факту прийняття ОСОБА_1 спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та визнання права власності на спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 і постановлено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні  позову ОСОБА_1 відмовити (а.с. 15-17).

          Тобто, як достовірно було встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не набула спадкового майна після смерті ОСОБА_4, а тому вона не є  і не була власницею квартири АДРЕСА_1, з чого суд робить висновок, про те, що ОСОБА_1 не може просити суд захистити її право на зазначену квартиру. З цього суд робить висновок про необґрунтованість вимог позивача  з приводу повернення останній квартири.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Згідно ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У своєму позові ОСОБА_1  просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 27 серпня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, оскільки він вчений фіктивно, а також своєю ухвалою від 15 липня 2009 року апеляційний суд Луганської області скасував рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 27 серпня 2008 року про визнання права власності  на квартиру, а справу передав на новий розгляд.  

Суд не може погодитись із ствердженням позивача про те, що договір укладений фіктивно,  так як у судовому засіданні сторони цього договору ОСОБА_3 та ОСОБА_2  пояснили, що ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила, сплативши обумовлені договором гроші ОСОБА_3 за вищезазначену квартиру і переїхала у неї проживати, тобто правочин був вчинений з наміром створення правових наслідків, які обумовлені цим договором. Крім того, оскільки  за позивачем не визнано право власності на зазначену квартиру  суд не сприймає посилання позивача, про те що ОСОБА_3 не мав право продавати  належну померлому ОСОБА_4  квартиру, оскільки скасування договору купівлі-продажу для позивача ОСОБА_1 не буде мати ніяких правових наслідків, а дійсний спадкоємець ОСОБА_5 не звернулась до суду з цими вимогами, а суд  відповідно до ст. 11 ЦПК  України розглядає цивільні справи не інакше  як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі  доказів сторін та інших осіб, які беруть участь  у справі.

 Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивач не довела ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а тому у задоволенні позову повинно бути відмовлено за необґрунтованістю.  

           На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 215, 234, 382, 655 ЦК України,  ст.ст. 10,  11, 13, 60, 61, 88, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити за необґрунтованістю.

          Рішення  може бути оскаржене до  апеляційного   суду Луганської області  повністю або частково.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя                                                                                                  Жадан О.П.