Справа № 2-342/11   

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

            17.10.2011 року     Володарський районний суд Київської області , в складі:

           головуючого судді                               Ткаченко О. В.

при секретарі                                  Бондаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

  17 серпня 2011 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказував, що сторони 30 липня 2008 року уклали кредитний договір № БЦ-6.8293. Згідно вказаного договору позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 60 000 гривень на термін 36 місяців, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. 30 липня 2008 року було укладено договір поруки № БЦ 6-8293-ДП, відповідно до якого ОСОБА_2 є поручителем. Станом на 26.04.2011 року , у зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 187 628,92 гривень. Позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість у розмірі 187 628,92 гривень за кредитним договором № БЦ-6.8293 від 30 липня 2008 року та судові витрати: 1 700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з’явився, про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що сторони 30 липня 2008 року уклали кредитний договір                        № БЦ-6.8293 (а.с.6). Згідно вказаного договору позивач надав в ОСОБА_1 кредит у розмірі 60 000 гривень на термін 36 місяців, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. 30 липня 2008 року було укладено договір поруки      № БЦ 6-8293-ДП, відповідно до якого ОСОБА_2 є поручителем (а.с.8). Станом на 26.04.2011 року, у зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі    187 628,92 гривень (а.с.13).

Ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 549 ЦК України, Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ст. 1050 ЦК України Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають до задоволення, щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість у розмірі 187 628,92 гривень за кредитним договором     № БЦ-6.8293 від 30 липня 2008 року та судові витрати: 1 700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ.  526, 527, 530, 549, 551, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК УКРАЇНИ , СТ.СТ. 3, 10, 11, 15, 209, 212, 214 – 215 ЦПК УКРАЇНИ , СУД , -

  ВИРІШИВ:

  Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором          № БЦ-6.8293 від 30 липня 2008 року в сумі  187 628,92 ( сто вісімдесят сім тисяч шістсот двадцяти вісім ) гривень 92 коп. та 1 700 ( тисячу сімсот ) гривень судового збору та 120     ( сто двадцять ) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, разом 189 448  ( сто вісімдесят дев’ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 92 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя                                                             О. В. Ткаченко