номер провадження справи  3/110/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025                                                                      Справа № 908/2963/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (вул. Трегубенка, буд. 10, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 32261052)

про стягнення коштів у розмірі 151  862,71 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Білик Наталія Олексіївна, довіреність від 22.05.2024, витяг з ЄДР;

від відповідача: не з`явився.

РУХ СПРАВИ.

11.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (скорочене найменування – ТОВ «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ») про стягнення заборгованість за договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014 за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 в розмірі 151  862,71 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 справу №908/2963/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву залишено без руху, надано Запорізькій міській раді строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої надати:

- вказати організаційно-правову форму відповідача згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- надати належні докази направлення позовної заяви з додатками належному відповідачу з описом вкладення;

- усунути розбіжності у позовній заяві та у розрахунку до позову в частині зазначеної ціни позову та розміру сум, заявлених до стягнення в прохальній частині позовної заяви, періодів нарахувань, надати обґрунтований (детальний) розрахунок заборгованості із урахуванням оплат, здійснених відповідачем, розрахунок нарахувань, здійснених позивачем, за кожний окремо період.

21.11.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої додані документи в підтвердження виконання ухвали суду 18.11.2024 та усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відкрито провадження у справі №908/2963/24; присвоєно справі номер провадження 3/110/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 18.12.2024 о 10:30 год.;учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

12.12.2024 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Ухвалою суду від 18.12.2024 відкладено підготовче засідання на 16.01.2025 о 10:30 год.

19.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника відповідача ТОВ «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» – адвоката Шибеки Дмитра Валентиновича, про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/2963/24 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 20.12.2024 задоволено заяву представника відповідача ТОВ «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» – адвоката Шибеки Дмитра Валентиновича, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв`язку.

26.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду 16.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на  05.02.2025 о 12:00 год.

У судовому засіданні 05.02.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів наведених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 05.02.2025 було оголошено перерву до 20.02.2025 до 11:30 год.

Після перерви в судове засідання 20.02.2025 представник відповідача не з`явився. Клопотань про відкладення/перенесення розгляду не надав.

У судовому засіданні 20.02.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 20.02.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в  порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Запорізькою міською радою (далі – Позивач, Орендодавець) та Приватним акціонерним підприємством «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (далі – Орендар, Відповідач) був укладений договір оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014.

За умовами п. 1 Договору оренди землі, Орендодавець, відповідно до рішення сорок шостої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №27/9 від 26.03.2014, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративної будівлі та складів, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, загальною площею 0,5763 га з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073.

Відповідно до п. 11. Договору оренди землі, договір укладено до 26.03.2033.

Власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя.

Відповідач має борг за договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014. За розрахунком позивача загальна сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 складає 151  862,71 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 19.12.2024, відповідач зазначає, що пунктом 3 рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель міста Запоріжжя» затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 в розмірі 239,50 гривень (двісті тридцять дев`ять грн. 50 коп.), та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 гривень (двісті дев`яносто дев`ять грн. 14 коп.).

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073, наданої для розташування адміністративної будівлі та складів, яка відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення і становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно пункту 15.6 Договору оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014 (надалі - Договорі оренди землі), розмір орендної плати переглядається у разі: затвердження нової нормативно грошової оцінки землі.

Пунктом 34.17 Договору оренди землі визначено, що у випадку зміни нормативно грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, Орендар протягом місяця з дати прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та/або вступу відповідного нормативно-правового акту, зобов`язаний звернутись до Орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 12 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання Орендарем вищевказаного обов`язку та/ або відсутності укладення додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем, та/або стягнення з Орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди в частині розміру орендної плати в новій редакції.

Жодних змін до умов договору в частині, що стосується зміни розміру орендної плати, до договору оренди землі не вносилося.

Позивач, при здійсненні розрахунку заборгованості з орендної плати, не надає нормативно грошову оцінку земельної ділянки за 2016 рік, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та набула чинності з 01.01.2016.

Відповідач у відзиві на позовну заяву навів контррозрахунок орендної плати землі за період 01.01.2018 до 31.12.2022, відповідно до якого заборгованість відсутня.

Відповідач заявляє про сплив позовної давності та просить її застосувати у разі встановлення господарським судом порушення права чи законного інтересу Позивача, за захистом якого останній звернувся до суду.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА (Стислий виклад).

У відповіді на відзив від 26.12.2024 позивач зазначає, з посланням на позицію Великої Палати Верховного Суду  висловлену в постанові від 01.06.2024 у справі №914/2848/22), що посилання Відповідача на те, що Позивач не може вимагати від Відповідача сплати орендної плати без внесення змін в Договір є необґрунтованим.

Належним способом захисту своїх прав  є звернення Запорізької міської ради з позовною вимогою про стягнення орендної плати, не сплаченої Орендарями.

Контррозрахунок відповідача є необґрунтованим. Відповідач ґрунтує свій контррозрахунок, керуючись нормативною грошовою оцінкою 2014р., яка застосована у Договору оренди землі з урахуванням тільки коефіцієнтів індексації за кожен наступний рік, але не бере до уваги Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7; від 28.11.2018 №26 та вимоги п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України.

Для розрахунку суми заборгованості Позивач використовував витяг про НГО 2024р. та зменшував розмір НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації, що є вірним і правомірним.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди землі№201402000100295 від 03.07.2014 року за період  з 01.01.2018р. по 31.12.2022 у розмірі 151  862,71 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі орендна плата мала бути сплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були орендні платежі сплачені відповідачем у повному обсязі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

03.07.2014 між Запорізькою міською радою (Позивач, Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (Орендар, Відповідач) був укладений договір оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 32261052) є правонаступником Приватного акціонерного товариства «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 32261052), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 67).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (№400337396 від 22.10.2024) право власності на об`єкти нерухомого майна – нежитлове приміщення, інв.№9, загальною площею 1259,3 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№3 літ.К, загальною площею 2107,7 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№3 літ.К, загальною площею 18,7 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№3 літ.К, загальною площею 2007,7 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№1, літ.М-1, М-3, загальною площею 1291,5 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№1, літ.М-1, М-3, загальною площею 2102,6 кв.м; розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, зареєстровано за Відповідачем 1/1 власність.

За умовами п. 1 Договору оренди землі Орендодавець, відповідно до рішення сорок шостої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №27/9 від 26.03.2014, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративної будівлі та складів, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, загальною площею 0,5763 га з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073.

Згідно з п. 6. Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1  604  534,46 грн (один мільйон шістсот чотири тисячі п`ятсот тридцять чотири грн. 46 коп.) в цінах 2014 року.

Відповідно до п. 11. Договору оренди землі договір укладено до 26.03.2033.

Пунктом 12. Договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 48  136,03 грн (сорок вісім тисяч сто тридцять шість грн. 03 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2014 року.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі Орендодавцем надано, а Орендарем прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 0,5763 га з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073.

Власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (№400337196 від 22.10.2024) та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.10.2024.

У Орендаря за результатом підписання Договору оренди землі виник обов`язок щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073 відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, розмір орендної плати якої складає 3% від нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564), яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення (повний текст додатку до рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1ctv8454o1jog1o5810p7g8qq2tm6.pdf) річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073, наданої для розташування адміністративної будівлі та складів, яка відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення і становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 не змінювались та не скасовувались і є чинними.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (надалі - НГО) № НВ-2300085912024 від 24.06.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073, загальною площею 0,5763 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, становить 5  021  705,31 грн (п`ять мільйонів двадцять одна тисяча сімсот п`ять грн 31 коп.) у цінах 2024 року.

Листом Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 повідомила значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Запорізькою міською радою наведено наступний розрахунок щодо розміру орендної плати, не сплаченої Орендарем за Договором оренди землі за період з 01.01.2018 по 31.12.2022:

Сума орендної плати з 01.01.2024 по 01.09.2024 дорівнює: 5  021  705,31 грн (НГО в цінах 2024 року) * 3 % = 150 651,16 грн;

150  651,16 грн / 12 місяців = 12  554,26 грн в місяць;

12  554,26 грн в місяць * 8 місяців (з 01.01.2024 до 01.09.2024) = 100  434,11 грн;

Сума переплати з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2024 до 01.09.2024 становить: 100  771,47 грн – 100  434,11 грн = 337,36 грн.

Сума орендної плати з 01.01.2023 до 31.12.2023 дорівнює: 5  021  705,31 грн (НГО в цінах 2024 року) / 1,051 (коефіцієнт індексації НГО за 2023 рік) = 4  778  025,98 грн (НГО в цінах 2023 року) * 3% = 143  340,78 грн;

Сума переплати з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 становить: 194  297,77 грн – 143  340,78 грн = 50  956,99 грн.

Сума орендної плати з 01.01.2022 до 31.12.2022 дорівнює: 4  778  025,98 грн (НГО в цінах 2023 року) / 1,15 (коефіцієнт індексації НГО за 2022 рік) = 4  154  805,20 грн (НГО в цінах 2022 року) * 3% = 124 644,16 грн;

Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 становить: 124  644,16 грн – 0 грн = 124  644,16 грн.

Сума орендної плати з 01.01.2021 до 31.12.2021 дорівнює: 4  154  805,20 грн (НГО в цінах 2022 року) / 1,1 (коефіцієнт індексації НГО за 2021 рік) = 3  777  095,66 грн (НГО в цінах 2021 року) * 3% = 113 312,87 грн;

Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 становить: 113  312,87 грн – 91  323,96 грн = 21  988,91 грн.

Сума орендної плати з 01.01.2020 до 31.12.2020 дорівнює: 3  777  095,66 грн (НГО в цінах 2021 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2020 рік) = 3  777  095,66 грн (НГО в цінах 2020 року) * 3% = 113  312,87 грн.

Річний розмір орендної плати за 2020 рік (за виключенням березня) складає: 113 312,87 грн. (розмір річної орендної плати) / 12 міс. * 11 міс. = 103 870,13 грн.

Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 становить: 103  870,13 грн – 91  323,96 грн = 12  546,17 грн.

Сума орендної плати з 01.01.2019 до 31.12.2019 дорівнює: 3  777  095,66 грн (НГО в цінах 2020 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2019 рік) = 3  777  095,66 грн (НГО в цінах 2019 року) * 3% = 113  312,87 грн;

Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2019 до 31.12.2019 становить: 113  312,87 грн – 91  323,96 грн = 21  988,91 грн.

Сума орендної плати з 01.01.2018 до 31.12.2018 дорівнює: 3  777  095,66 грн (НГО в цінах 2019 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2018 рік) = 3  777  095,66 грн (НГО в цінах 2018 року) * 3% = 113  312,87 грн;

Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 становить: 113  312,87 грн – 91  323,96 грн = 21  988,91 грн.

Загальна сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період 01.01.2018 до 31.12.2022 становить: 124  644,16 грн (за 2022р.) + 21  988,91 грн (за 2021р.) + 12  546,17 грн (за 2020р.) + 21  988,91 грн (за 2019р.) + 21  988,91 грн (за 2018р.) - 337,36 грн (з 01.01.2024 до 01.09.2024) - 50  956,99 грн (за 2023р.) = 151  862,71 грн.

Відповідач не сплачував орендну плату за Договором оренди землі у відповідності до нової НГО з 2016р., у зв`язку з чим Запорізька міська рада (позивач) звернулася до суду з цим позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним  Законом України «Про оренду землі»,  Земельним кодексом України,  Податковим кодексом України  та загальними нормами Цивільного та  Господарського кодексів України.

Відповідно до  ст. 83 Земельного кодексу України  землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Як передбачено ч. 1  ст. 2 Закону України «Про оренду землі»  відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються  Земельним кодексом України,  Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами  ст. 1 Закону України «Про оренду землі»  оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог  ст. 124 Земельного кодексу України  передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно ч. 1  ст. 626 ЦК України  договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014.

Як зазначалося раніше, власником земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, загальною площею 0,5763 га з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073 є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

03.07.2014 між Запорізькою міською радою (Позивач, Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (Орендар, Відповідач), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ», укладено договір оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014.

Так, цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених  ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до  ст. 509 Цивільного кодексу України, Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1  ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 206 Земельного кодексу України  та  ст. 270 Податкового кодексу України  визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»  встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до  Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач у період з 01.01.2018-31.12.2022 сплачував орендну плату в розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки, встановленої Запорізькою міською радою рішенням №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» від 30.06.2015.

Відповідно до п.п. 288.1-288.4 ст.  288 Податкового кодексу України  підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п.п.  288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 71).

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

За правовим висновком, викладеним у п.п. 7.19, 7.25, 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, п.п. 38, 46, 51, 58 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, п.п. 5.7, 5.10 постанови Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

До позовної заяви було додано Витяг №НВ-2300085912024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:02:019:0073; за адресою: вул. Цимлянська, 29 А, м. Запоріжжя). Дата формування витягу 24.06.2024. У витязі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5  021  705,31 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджена «Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (далі по тексту – Методика). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).

Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Наданий до позовної заяви Витяг №НВ-2300085912024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.06.2024 відповідає додатку 17 Методики.

Доводи відповідача, про те що Витяг №НВ-2300085912024 не є належним та допустимим доказом (оскільки за посилання QR коду цей витяг неможливо знайти) суд відхиляє як такі, що знаходяться в межах обов`язку відповідача нести негативні наслідки, пов`язані з ухиленням від можливості користування своїми правами в господарському процесі, зокрема, надання доказів на спростування доводів іншої сторони. Відповідач мав можливість надати власний витяг із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, однак не скористався таким правом.

Такий висновок суду цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

На підставі вищевикладеної позиції Великої Палати Верховного Суду, яка містяться в постанові у справі №905/1680/20 від 09.11.2021, суд відхиляє посилання відповідача на необхідність надання позивачем нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2016 рік.

Також, у контексті наведеного предмету спірних правовідносин суд звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

Так, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 101-103 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зазначила:

«Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки».

Господарський суд зауважує, що зміни умов договору оренди землі в частині розміру орендної плати опосередковані прийняттям 30.06.2015 Запорізькою міською радою рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким передбачено введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя з 01.01.2016.

Таке рішення щодо введення нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок автоматично змінює права та обов`язки сторін договору оренди №201402000100295 від 03.07.2014 в частині розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №909/752/23.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 108-110 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зазначила:

«Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності».

Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду спростовують доводи відповідача про необхідність внесення змін до договору оренди в частині, що стосується зміни розміру орендної плати.

В силу викладених висновків Великої Палати Верховного Суду судом не приймається контррозрахунок орендної плати землі за період 01.01.2018 до 31.12.2022, наданий відповідачем, який розрахований із застосуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка зазначена в договорі оренди станом на 2014 рік.

Суд вважає, що використання Позивачем витяг про НГО 2024р. та зменшення розміру НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації при здійсненні розрахунку заборгованості є правомірним та відповідає вищевказаним висновками Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення в відповідача заборгованості з орендної плати за Договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014 за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 у розмірі 151  862,71 грн.

Щодо посилань відповідача на не застосування судом строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Згідно ст. ст. 257, 259 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» про стягнення заборгованість за договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014 за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 в розмірі 151  862,71 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 р. на всій території України установлено карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню респіраторної хвороби COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 17.03.2020 р. № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин ( частина 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Також доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Правова позиція щодо продовження строків позовної давності на період дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) є послідовною у судовій практиці, відповідні викладені у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 199/782/21, від 31.05.2023 у справі № 938/632/20, від 09.08.2023 у справі №910/9990/21, від 13.09.2023 у справі № 357/9126/22.

Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений постановою КМУ від 27 червня 2023 № 651 з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року.

У зв`язку із продовженням строку, визначеного у ст. 257 Цивільного кодексу України, станом на час подання позовної заяви (11.11.2024) строк позовної давності не закінчився, а звернення з даним позовом відбулось у межах позовної давності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014 за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 в розмірі 151  862,71 грн підлягають задоволенню.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором оренди землі від 03.07.2014 (а.с. 17-24), Інформацією з Державного земельного кадастру (а.с. 15), Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 16), Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 25-33), Листом ГУ ДПС у Запорізькій області  від 18.10.2024 (а.с. 34-39), Претензією від 18.09.2024 (а.с. 40-43).

Обставини, на які посилається відповідач доводяться заявами на отримання витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 100-101).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі  ст. 129 Конституції України  однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до  ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст.  73,  74,  123,  129,  232,  233,  236-241,  326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (вул. Трегубенка, буд. 10, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 32261052) на користь Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014 за період з 01.01.2018 до 31.12.2022 в розмірі 151  862,71 грн (сто п`ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят дві гривні 71 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (вул. Трегубенка, буд. 10, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 32261052) на користь Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому  ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення  складений та підписаний 24.02.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя                                                                      С.І. Педорич